ГОСТРА ТЕМА
За замковим муром нічого не видно
Видатний український письменник Богдан Лепкий назвав Бережани казкою його життя. Невелике місто і нині може зачарувати будь-кого насамперед своєю історичною та архітектурною спадщиною. Доречно сказати, що тут є сім пам’яток архітектури національного та понад 80 — місцевого значення. 10 років тому згідно з постановою уряду розпочав свою діяльність Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани. На його баланс передали, зокрема, й дві перлини архітектури та містобудування — комплекс замку Синявських (1534-1554 рр.), до якого входить і каплиця св. Трійці, та ратушу. Проте вони й надалі руйнуються, бо на ремонтно-реставраційні роботи не вистачає коштів.
Міська ратуша в Бережанах. Фото Миколи ШАТА.
Ратуша — у фінансовому забутті
Ратуша — серце Бережан і місток у давнину. Володимир Парацій, завідувач науково-дослідного відділу Державного історико-архітектурного заповідника, знайомить з її історією. Відомо, що таку адміністративно-управлінську будівлю в місті спорудили 1530 року, але її знищили в 1660-х роках. На початку XVIII ст. в історичних документах про неї знову згадали. Будинок, який зберігся донині, з’явився 1803 року на місці двох попередніх. Його змурували з цегли. Споруда — двоповерхова, з внутрішнім двориком. Вінчає ратушу струнка двоярусна вежа з годинником. Майже 120 років на другому поверсі ратушного приміщення розміщувалася гімназія, в якій, серед інших, навчався й видатний український поет Маркіян Шашкевич.
Ратуша відігравала значну роль в адміністративно-культурному житті Бережан не лише у минулих століттях, а й нині. Окрім міської ради, тепер тут розташувалися три музеї — краєзнавчий, Богдана Лепкого, а також книги та сакрального мистецтва й історії церкви.
Директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани Василь Зорик каже, що у 2007-2008 рр. виготовили проектно-кошторисну документацію й розпочали наукові дослідження будівлі ратуші, аби реставрувати її та позбутися аварійного стану. Розчистили також підвали південно-східного крила, відбили штукатурку по всьому периметру фасадів. Освоїли тоді 850 тис. грн. Протиаварійні роботи планували виконувати впродовж 2007-2010 років. Але 2009 року держава перестала виділяти кошти й ратуша опинилася у фінансовому забутті. Мабуть, зайве нагадувати, та все-таки доводиться: якщо надалі не подбати про протиаварійні та реставраційні роботи, то національна пам’ятка архітектури, якою є будівля ратуші, зазнає руйнації.
Частина заваленої стіни Бережанського замку. Фото Миколи ШОТА.
Замок втратив стіну
«Розкішний замок у красі предивній», — так писав у ХІХ столітті про фортецю в Бережанах видатний польський поет Юліуш Словацький. Будувати цю твердиню 1534 року почав руський воєвода Микола Синявський. Цікаво, що замок постав на своєрідному рукотворному острові на низовині та болоті, а не на високій горі. У добу Відродження фортецю вважали найвизначнішою оборонною спорудою України.
Нині замок благає, вимагає, чекає дієвої реставрації! Початком його руйнації стала Перша світова війна. Ренесансному архітектурно-оборонному шедевру довелося бути за свою історію також військовою казармою і навіть броварнею, де варили пиво. Це, безумовно, шкодило. Консервацію фортечних споруд уперше розпочали 1933 року. За радянської влади за реставраційну справу в 80-х роках минулого століття бралися двічі. Останні 10 років архітектурною пам’яткою опікується Державний історико-архітектурний заповідник.
Бережанський замок 1999 року віднесли до переліку архітектурних об’єктів нашої країни, що підлягають відновленню. Але зроблено не густо. Зуміли хіба виготовити проектну документацію й розпочали першочергові протиаварійні та ремонтно-реставраційні роботи. За 2006-2008 роки освоїли 3,5 млн грн. Оновили куполи замкової каплиці-усипальниці. Центральна ж нава через нестачу коштів залишилася ненакритою. Розмивається атмосферними опадами кладка відновлених стін оборонної західної вежі, бо немає даху над нею.
Цьогорічного квітня завалилася частина широкого муру, який зводили ще в середині XVI ст. 70 кубометрів каменю зсунулися додолу, залишки зруйнованої стіни висотою до 10 м звисають. Подальший обвал може статися будь-коли. Таку руйнацію в заповіднику називають масштабною, впоратися з її ліквідацією без фінансової допомоги держави не в змозі. Обгородили лише небезпечну ділянку попереджувальною стрічкою, вивісили відповідні таблички. Якщо мур зараз не відновити, він і надалі розвалюватиметься, а це означає, що вберегти замок для сучасників і нащадків буде надто важко.
Зволікати не годиться
— Реставрація — безперервний процес, що передбачає планове, послідовне виконання робіт, зволікання яких може призвести до зворотного ефекту, — ділиться думками директор Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани Василь Зорик. — Тому призупинення протиаварійних робіт у замку та будинку ратуші призвели національні пам’ятки до ще більш аварійного стану й поставили під загрозу збереження й безпечність перебування на робочих місцях посадовців, а також сотень людей, які відвідують кабінети міської ради й виставкові зали музеїв, туристів, які приїжджають до Бережан, власне, аби побачити замок.
На відновлювально-ремонтні роботи цих архітектурних пам’яток потрібні значні капіталовкладення. Без залучення коштів з державної скарбниці тут не обійтися. Тернопільська облдержадміністрація звернулася з листом до глави уряду про виділення цього року на це трьох мільйонів гривень.