Із початку року волинський інформпростір рясніє новинами, як лісівники зустрічаються зі школярами, проводять різноманітні екскурсії, відкриті уроки й чимало інших заходів. Може, затятим скептикам чи недоброзичливцям це й видається смішним або безглуздим. Але ініціатори такої співпраці впевнилися у правдивості давньої мудрості, яка стверджує, що коли плани розраховані на десятиліття — треба саджати дерево, а якщо на віки — виховувати дітей. І спільні заходи працівників лісової галузі та підростаючого покоління уже дають плоди.

Зачепити за живе

Ті, хто має стосунок до освіти, розуміють, що на дітей впливати найлегше. Бо дорослого важко перевчити, змусити змінити звички чи світогляд. І лісівники завжди працювали з дітьми, але досі акцент робили на дитячих лісництвах, яких на Волині 59, натуралістичну підготовку. Але цьогоріч люди в зеленій формі вирішили змінити вектор співпраці та формувати у волинян культуру поведінки й користування природою ще зі шкільної лави. Поштовхом до цього стала велика кількість пожеж у лісах та біля них. Найчастіше загоряння ставалися з легкої руки господарів, які нібито з добрими намірами брали коробку із сірниками, щоб зробити красу й підпалити суху траву. І наслідки таких вчинків були сумними в будь-якому разі, адже якщо не палав ліс, то нищилася природа й у вогні гинуло все живе.

Проводити так звані лісові уроки у школах запропонував начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко. У цьому його підтримав колектив. Позитивно відгукнулися на пропозицію і місцеві освітяни, у яких екозаходи теж у пріоритеті.

За словами ініціатора, це не зовсім нова ідея, бо ж лісівники завжди робили ставку на молоде покоління, розуміючи, що виховувати свідомих громадян потрібно з дитинства. Але саме нині на часі стало таке собі розширення аудиторії, охоплення заходами всіх школярів.

Уроки від лісівників нестандартні, без довгих і нудних лекцій-монологів. У них переважало живе спілкування й вільний діалог. Працівники лісової галузі зробили все, щоб зацікавити і зачепити юних волинян: підготували багато відеоматеріалів, мотиваційних фільмів, світлин лісів до і після того, як там погосподарювали безвідповідальні люди.

З лісівників  у педагоги

Проєкт розпочато у квітні, напередодні Всеукраїнського дня довкілля. Тож символічно було нагадати всім, як важливо оберігати те, що створила природа. Перші відкриті уроки в області відбулися на Ковельщині. Їх провела Валентина Юхимчук — керівник-координатор Лісівничого молодіжного центру, що діє на базі Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ». Спочатку вона в урочищі Нечимне поспілкувалася з вихованцями Скулинського лісництва, а згодом завітала в Ковель. Приклад підтримали інші лісівники, і згодом такі самі зустрічі пройшли в різних куточках краю.

Найпростіше лісівники знаходили спільну мову із сільськими дітьми, які знають про ліс не з документальних фільмів та журналів, а з власного досвіду, адже бувають там чи не щодня. Найбільше школярам подобалися уроки не в класах чи актових залах, а на природі. Саме так побудували зустріч з учнями Кримненської школи працівники ДП «Старовижівське ЛГ». Лісничий зробив для дітвори екскурсію територією Любохинівського лісництва і відповів на всі запитання. А розповідь про Сьомаківське лісництво так зацікавила смідинських дітей, що вони відразу ж під час уроку домовилися з лісівником про ще одну зустріч уже на території господарства, щоб побачити вольєр, де живе сім’я диких кабанів. Цікаво на лісових уроках було всім: і молодшим, і старшим учням. Одинадцятикласників Мельниківської ЗОШ І—ІІІ ступенів дуже зацікавила розповідь лісівників про дерева-вовки, яких можна розпізнати лише тоді, коли дереву виповниться 60(!!!) років. Інженер охорони і захисту лісу ДП «Шацьке УДЛГ» Ярослав Кропивник розповів найстаршим учням, як виявити такі дерева і що робити, щоб такі хижаки не пригнічували росту інших насаджень.

Не менш важливими були зустрічі лісівників з учнями міських шкіл, адже, на відміну від сільських дітей, їм не вистачає спілкування з природою. Саме так вважає Олександр Кватирко.

«Досі ми працювали переважно з дітьми маленьких містечок і сіл. Це логічно, адже ці діти змалечку знають про ліс не з чужих слів — вони зростають у любові до природи, часто працюють разом із лісівниками. А ось діти з міст обласного значення та Луцька значно менше залучені до наших заходів. Саме цій категорії учнів потрібно якомога більше бувати серед живої природи. Цього року юні лучани активно долучалися до акції з висаджування дерев. Ми бачили, з яким захопленням діти проводили час на свіжому повітрі. Скільки цікавості було у їхніх очах! Тому й зробили акцент на тематичних лісових заняттях саме у школах обласного центру», — розповідає він.

Відкриті лісові уроки відбулися у загальноосвітніх закладах Луцька «Ліцей №3», природничий ліцей №7 та Луцький НВК №22. Екоурок на свіжому повітрі провели з вихованцями гімназії №18. На кожній зустрічі лісівники намагалися донести до школярів, наскільки важливий ліс у житті всіх людей і волинян зокрема. Тішить, що у відповідь чули важливі запитання, недитяче занепокоєння забрудненням, займанням зелених площ і виявлену неабияку обізнаність у цій темі. П’ятикласники любомльської школи №2 підготувалися до уроку і самі розповіли лісівникам багато цікавих фактів на тему «Земля — наш спільний дім».

Аналогічні заходи відбулися і в Ковельській школі-колегіумі №13. Директор цього навчального закладу Сергій Філіпчук підтримав лісівників, бо переконаний, що до таких проєктів потрібно завжди залучати максимальну кількість людей, щоб вони розуміли природу і вміли поводитись як її частинка.

До лав стають тисячі

2019 рік став продуктивним у плані просвітницької діяльності серед молодого покоління. Тільки на лісових уроках, які проводили представники Молодіжного лісівничого центру, що базується у «волинській Швейцарії» Воротневі побувало 960 учнів. Працівники воротнівської перлини Валентина Юхимчук, Руслан Люшук та Анастасія Лизун провели 15 уроків у школах області, з яких вісім у містах і шість у районах. Так вдалося поспілкуватися з 580 міськими учнями та з 380 — із сіл і селищ. Уроки проводили працівники лісгоспів — лісничі, інженери, прессекретарі. За кількістю зустрічей зі школярами серед підприємств області лідери ДП «Поліський лісгосп» і ДП «Шацьке УДЛГ», в їхньому активі аж по чотири зустрічі з дітьми. А з учнями з Горохова та району спілкувався директор ДП «Горохівське ЛМГ» В’ячеслав Дейнека. Кількість волинських учнів, які побували на неформальних уроках, організованих лісівниками, — майже 1600. Якщо все, що прозвучало, підсумувати, то виходить, що у свідомості понад двох з половиною тисяч юних краян заклали фундамент розуміння правильного співжиття у навколишньому середовищі.

Проведенням таких уроків-зустрічей лісівники намагаються вплинути на екологічну свідомість дітей. З огляду на те, як реагували діти, можна твердити, що у їхніх душах вдалося посіяти любов до природи і розуміння, що її потрібно оберігати. Цю аудиторію неможливо обдурити і викликати награну реакцію. Тож коли діти цікавляться лісовою тематикою і охоче беруться допомагати працівникам управління висаджувати дерева чи прибирати, це свідчить про те, що лісівники рухаються в правильному напрямі, спілкуючись зі школярами. Є і зворотний зв’язок, бо навіть під час уроків чимало учнів цікавилися навчальними закладами, де можна опанувати фах лісівника. Чи це не свідчення того, що в дітей є бажання оберігати ліс?

Тож започаткувавши таку акцію, волиняни задали тон колегам з усієї України. І з’явилася надія, що випадків людської недбалості в лісах стане менше, а цей приклад стане всеукраїнською практикою. Бо ставка висока — майбутнє живої природи і людини як її частинки.

Ольга БУЛКОВСЬКА
для «Урядового кур’єра»