Чи варто запроторювати у в’язницю людину, яка хоч і скоїла злочин, не завдала шкоди життю і здоров’ю інших? А з іншого боку, чи є впевненість, що під час перебування у в’язниці правопорушник переосмислить своє ставлення до навколишнього світу, компенсує збитки, завдані злочином? Але якщо не ізолювати правопорушника, як здійснювати покарання і наскільки безпечно це для громади?

Запитання, запитання… Знайти відповіді на них уже не одне століття намагаються у різних країнах. Ось і дійшли до створення системи кримінально-правового регулювання, яка називається пробацією і, на думку багатьох фахівців, це не тільки альтернатива позбавленню волі, а й ефективніша дія з погляду реабілітації правопорушників та створення у них готовності жити, не вчиняючи правопорушень.

Чи завжди доцільне тюремне ув’язнення

Кримінальним кодексом України запроваджено нові альтернативні позбавленню волі види кримінальних покарань, а також передбачено можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням за умови гарантії його виправлення без відбування покарання. Тож важливу роль у здійсненні цих завдань відіграють органи пробації.

Суть такого виправлення полягає у встановленні нагляду за засудженим з покладенням на нього певних зобов’язань і обмежень без ізоляції його від суспільства (відвідувати органи пробації, поводитися законослухняно, брати участь в інформаційно-виховних заходах тощо).

Як розповів начальник філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області Олександр Культенко, триває становлення й подальший розвиток системи пробації в Україні на центральному й регіональному рівнях. На Черкащині функціонують сім відділів і 15 секторів пробації. Працівники вже мають спеціальні знання й навички. Однак розвиток системи потребує впровадження нових прогресивних стандартів у роботі персоналу, вдосконалення навичок оволодіння новими інструментами й методиками. Тому одне із пріоритетних завдань — навчання персоналу. Торік курси первинної підготовки й підвищення кваліфікації закінчили 14 працівників підрозділів. Частина успішно пройшла онлайн-підготовку. Поглиблюватимуть знання працівники пробації й цього року, адже всім їм необхідно постійно вдосконалювати підходи до людини, яка оступилася, допомагати їй стати законослухняним громадянином.

Представники органів пробації західноєвропейських країн, де ця служба працює протягом десятиріч і набула авторитету в суспільстві та виробила досконалі методики діяльності, діляться досвідом на семінарах із працівниками установи.

Органи пробації уже працюють із правопорушником ще на етапі, коли прокурор передає до суду обвинувальний акт і починається судовий розгляд — готують досудову доповідь. Це абсолютна новація для правової системи нашої держави, кримінального процесу і всієї системи правосуддя. Доповідь містить інформацію, яка всебічно характеризує особу обвинуваченого, дає змогу суду побачити більше, ніж міститься в обвинувальному акті про обставини правопорушення.

Торік підготовлено та направлено до суду 964 досудові доповіді та надано 776 висновків про можливість виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк (серед них стосовно 37 неповнолітніх). Протягом року надійшло на виконання 305 судових рішень стосовно осіб, про яких підрозділи готували досудові доповіді. 264 рішення містили висновки про можливість виправлення без ізоляції від суспільства. Зрозуміло, йдеться про злочини невеликої, середньої тяжкості або й певні категорії тяжких злочинів. Часто думка пробації й суду щодо можливості застосування до людини покарання, альтернативного позбавленню волі, збігалася.

До речі, в області чимало прикладів співпраці суду і пробації. Тобто вельми ефективно працюють і досудові доповіді, й інформування суддів про підсумки застосування пробації.

Координатор і комунікатор

Коли вирок суду набирає законної сили і правопорушник потрапляє на облік у пробацію, її працівники знов аналізують сфери життєдіяльності людини, враховують додаткову інформацію з інших джерел, розробляють план індивідуальної роботи. Окрім контролю за виконанням людиною обов’язків, покладених на неї рішенням суду, їй надають консультації й необхідну допомогу в тому, щоб вирішити проблемні питання життєдіяльності, що впливають на можливий ризик вчинення повторного правопорушення.

Очевидно, не варто приховувати: робота працівників пробації вельми складна, а навантаження на одного працівника зараз велике. Але очевидно, річ не в кількості клієнтів, а швидше в партнерах — системі правосуддя, у якій нині пробація на кшталт світового та європейського досвіду прагне зайняти гідне місце.

Тим часом зміни в системі правосуддя, як свідчить практика, відбуваються не одразу. Дуже важливо, щоб кожен підопічний відчув у працівникові пробації не представника правоохоронного органу, мета якого — обмежити, покарати, а людину, яка, контролюючи, допомагає.

— Наш працівник, — каже Олександр Миколайович, — це універсальний солдат. Він не представник соціальної служби, органу освіти чи служби зайнятості. Але він повинен скоординувати свою діяльність так, щоб допомогти клієнтові одержати необхідні послуги цих фахівців.

Який критерій успішності пробації? Найзрозуміліший показник — кількість повторних порушень серед клієнтів. Як стверджують у регіональній філії центру пробації, відсоток вчинення повторних правопорушень становить близько 2. Навіть за умови статистичної похибки це непоганий результат. Це порівняно небагато, хоч, як вважає керівник філії, слід і далі працювати для зниження цього показника.

Орієнтуючись на європейські та світові стандарти, органи пробації області беруть участь у пілотних проєктах, зокрема в проєкті USAID Serving Life, місії «Валідації інструменту оцінки ризиків і потреб суб’єктів пробації», впровадженні пенітенціарної пробації в органах і установах виконання покарань благодійною організацією Free zone та інших. Така активність дає позитивні результати. Приміром, дуже корисні консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДУ, туберкульозу, вірусних гепатитів та замісної підтримувальної терапії суб’єктів пробації, які перебувають на обліку Черкаського, Придніпровського, Соснівського районних та Смілянського міськрайонного відділів. Проведено 350 скринінгових анкетувань, серед яких у 173 громадян виявлено підозру на ВІЛ-інфекцію, у 90 — на туберкульоз, у 136 — на вірусний гепатит С, а також проведено 350 консультувань суб’єктів пробації. Завдяки цьому 134 особи перенаправлено до закладів охорони здоров’я. Постійно відстежують ефективність реалізації проєкту для вдосконалення подальшої співпраці.

Виклики сьогоднішні й завтрашні

Більшість органів місцевої влади та самоврядування, на жаль, досі вважають виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень виключною прерогативою загальнонаціональних структур, самоусуваючись від розв’язання наявних проблем.

Актуальним для Черкащини залишається визначення органами місцевого самоврядування переліку об’єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, і видів таких робіт. Органи пробації вживають заходи щодо своєчасного вирішення цього питання, зокрема надсилають запити, листи, але окремі місцеві органи влади фактично усуваються від виконання вимог законодавства, що ускладнює роботу органів пробації під час виконання судових рішень.

Отже, проходячи становлення, пробація розвивається, переймає найкращий досвід розвинених країн і набуває нових ознак, притаманних демократичному суспільству. А ще методики служби стають сучаснішими, модернізуються, тут упроваджують електронні сервіси, на часі — впровадження Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, і системи електронного документообігу «Мегаполіс».