ДОСЛІДЖЕННЯ
Лише 20—30% українських малюків споживають достатню кількість корисних для здоров’я продуктів
Попри вражаючий асортимент, представлений у супермаркетах, більшість матусь щодня «ламають» голову над тим, чим нагодувати маля. Адже чи не кожен другий продукт харчування в своєму складі містить неймовірну кількість таких незрозумілих для споживачів «Е-шок». Хтось не зважає на них і купує те, що просить дитина, інші намагаються обирати продукти, де таких поміток менше. Тож чим годувати маленьких українців, щоб вони виросли здоровими та розумними, — питання, в якому розбирався «Урядовий кур’єр».
Від лікаря до дилера
До народження маляти Тетяна Кузьменко навіть не підозрювала, що незважаючи на розмаїття дитячої їжі, вона не знатиме, чим нагодувати дочку. Допоки молода матуся годувала дитину грудьми, питання виникали лише щодо власного харчування. В цьому випадку лікарі надали вичерпні поради. Але коли настав час вводити підкорм, почалося найцікавіше.
Так, укотре прийшовши до лікаря, матуся дізналася, що дитині, виявляється, не можна давати молочні каші — краще обирати сухі суміші від конкретного виробника. Вирішивши пошукати альтернативну думку, Тетяна пішла до іншого педіатра. Та розкритикувала продукцію, яку рекомендувала колега, і наполягла на необхідності вживання продуктів від торгової марки, якій вона особисто довіряє.
— Таке враження, що кілька компаній борються за клієнта, а лікарі сприймають нас із дитиною не як пацієнтів, а як людей, яким можна «впарити» товар, — бідкається пані Кузьменко. — Тому змушена була звертатися за порадою до своїх подруг із дітьми. До речі, більшість з них теж стикалися з подібною проблемою. Як наслідок, я вислухала всіх і вирішила давати дитині молочні кашки. Я ж саме на них росла, тому для мене це чи не найкраща рекомендація!
На жаль, останнім часом деякі лікарі справді дбають не про здоров’я пацієнтів, а про власний добробут. Тому й радять всім батькам з маленькими дітьми замість споживання молока віддавати перевагу сумішам. Є такі молоді матусі, які навіть відмовляються від грудного вигодовування на користь сумішей. Адже так простіше: не потрібно обмежувати себе у виборі продуктів та вживанні алкоголю. Натомість бабусі ніяк не можуть зрозуміти подібних порад. Дієтологи також не розуміють тих колег, які закликають уникати вживання молока. Звісно, якщо йдеться не про хворих дітей, у яких організм його не сприймає.
— Наші мами дуже легко переходять на штучне вигодовування. Хоч так не повинно бути! Адже в дитини, вигодуваної на грудному молоці, в майбутньому вищі показники інтелекту. А ще такі діти менше хворіють і страждають на ожиріння. Всі ці факти доведені! — переконує головний дитячий гастроентеролог МОЗ Олег Шадрін. — Згідно з дослідженнями американських вчених, відсоток смертності серед дітей, які перебували на грудному вигодовуванні, значно нижчий порівняно з тими, що на штучному. Чомусь ми сьогодні перестали вживати молочні продукти, але для дітей раннього віку це основа раціону! За деякими дослідженнями, середньостатистична дитина на добу отримує їх 80—90 мл. І це — замість необхідних 0,5 літра. Як наслідок, ми маємо проблему з назвою гіпокальцемія. В старшому віці з’являються інші захворювання, пов’язані з нестачею кальцію.
Відповідають за харчування дитини передусім батьки. Фото з сайту dilovamama.com.ua
Правильні орієнтири
Як показало глобальне дослідження поведінкових орієнтацій і здоров’я учнівської молоді у чотирьох шкільних вікових категоріях, яке проводять раз на 3—4 роки, в Україні дотримуються принципів здорового харчування лише 20—30% дітей. Вони споживають у достатній кількості овочі, фрукти, цільні злаки, молочні продукти. Натомість приблизно кожна третя дитина споживає над?мірну кількість цукерок, печива та солодких газованих напоїв. А в смачних солодощах містяться такі небезпечні трансжири.
— Харчові звички дітей формуються в 2-3 роки, в цьому процесі беруть участь багато людей — батьки, лікарі, педагоги, — переконує головний дієтолог МОЗ Олег Швець. — Зазвичай дитячі звички залишаються незмінними протягом усього життя. На жаль, сьогодні дорослі не вчать малечу тому, що є корисні продукти, яких потрібно вживати більше, а є такі, які приносять лише насолоду, але не користь, тому їх кількість в раціоні слід обмежити. Окрім самих продуктів, має значення їх кількість та звички в харчуванні. Дитина повинна знати, що вона має поснідати, пообідати і повечеряти. І це обов’язково!
Якщо порівнювати харчові звички українських дітей та їхніх ровесників з європейських країн, щодо нездорових продуктів і вживання солодких напоїв ситуація подібна. Проте здорових продуктів наші діти вживають значно менше.
— Інша річ, що за час, що минув після попереднього дослідження, в нас спостерігається негативна динаміка, а в більшості європейських країн позитивна. І на це слід орієнтуватися, — зазначає Олег Швець.
Не все гаразд і з асортиментом у шкільних буфетах: він не влаштовує ні медиків, ні батьків.
— Ми багато говоримо про програму «Шкільне молоко». Педіатри, гастроентерологи ініціюють її прийняття, — говорить Олег Шадрін. — Якщо дитина щодня отримуватиме хоча б 200 мл молока в індивідуальному пакуванні, я не кажу, що це розв’яже всі проблеми, але здоров’я дітей покращиться.
РАЦІОН
Батьки повинні визначати, що давати сину чи доньці
Серед батьків побутує думка: мовляв, якщо певний продукт продається в офіційній торговельній мережі, його можна і треба споживати. Адже він не потрапить у супермаркет, якщо не матиме документів, що підтверджують безпечність. Звісно, частково батьки мають рацію, проте в цих документах, як правило, йдеться лише про безпеку, але не про якість продукту. Плутати ці два поняття не варто.
— Безпечність — набір певних показників, які в обов’язковому порядку перевіряються в кожному продукті, і вони відповідають державним нормативним документам, — зазначає головний дієтолог МОЗ Олег Швець. — Якість — це інше поняття. В очах споживача якість продуктів — доволі проста річ. Наприклад, людина прийшла в магазин, купила булочку, вона підходить за смаком, ароматом, кольором, свіжа, тож покупець піде і завтра купить ще. Якщо подивитись на це з точки зору фахівців з дієтології, виникають серйозніші питання. Адже якісний продукт — це той, який позитивно впливає на стан здоров’я дитини чи дорослого. Можна сказати, що це той продукт, який містить багато корисних речовин: харчових волокон, вітамінів, мінералів, полінасичених жирних кислот. Разом з тим, у них мало солі, цукру, насиченого жиру і взагалі немає трансжирів. Такі продукти можна вважати якісними.
Обираючи продукти для дитячого харчування, експерти радять уважно читати етикетку. Особливо сконцентруватися на вивченні складу продукту. Адже таких попереджувальних написів, як «барвники можуть негативно впливати на активність та увагу дітей», в Україні не зобов’язані писати.
— На пакуванні деяких продуктів є рекламні заклики, наприклад, «споживайте лише цей продукт!», але їм не завжди потрібно вірити, — зауважує завідувачка лабораторії дитячого харчування Державного науково-дослідного центру з проблем гігієни харчування Валентина Кульчицька. — Слухати рекламу можна, але перед тим, як вибрати продукт, потрібно уважно прочитати етикетку і порадитися з лікарем.
Отже, батьки самі мають визначати, що варто давати їсти дітям, а що ні. А для цього слід запам’ятати шість барвників, які експерти радять зарахувати до небажаних для вживання дітьми.
Чого не варто вживати малечі
Е-102 (тартразин) — жовтий барвник, який належить до промислових відходів. Через низьку вартість це один із найпопулярніших барвників у харчовій промисловості. А ось про шкоду цієї добавки ще тривають дискусії. Проте сьогодні доведений негативний вплив тартразину на активність та увагу дітей. Окрім того, Е-102 підсилює канцерогенні властивості іншої добавки — Е-211. Використовують її у морозиві, йогуртах, желе, гірчиці, тортах, цукерках, консервованих овочах та фруктах, а також у солодкій газованій воді жовтого кольору.
Е-104 (жовтий хіноліновий) — жовто-зелений барвник, який використовують у копченій рибі, кольорових льодяниках, жувальних гумках. Європейські виробники про можливу шкоду цієї добавки змушені попереджати споживачів, а в Австралії, Японії, Норвегії та США Е-104 взагалі заборонений.
Е-110 (жовтий «захід сонця», FCF, помаранчево-жовтий, S) — водний розчин яскравого помаранчевого кольору. Барвник Е-110 — не що інше як версія небезпечного Судан I, який є канцерогеном. Окрім того, він може спричиняти алергічні реакції, особливо в людей, яким протипоказаний аспірин. Також Е-110 може викликати нудоту, блювоту, нежить, набряк нирок. Часто саме цей барвник є причиною розладів шлунка. Проте він доволі популярний. «Зустріти» його можна в джемах, мармеладі, морозиві, гарячому шоколаді, східних прянощах, рибних консервах, супах із пакетиків, сухарях, соусах. У Фінляндії, США, Норвегії Е-110 заборонено додавати до продуктів, а в Європі на нього діють обмеження. В Україні та Росії Е-110 — дозволений.
Е-124 (Понсо 4R, пурпурний 4R) — червоний порошок, канцероген. Науковці переконані, що саме цей барвник може викликати алергічні реакції та приступ астми. Також він призводить до гіперактивності та агресії в дітей. З цих причин Е-124 заборонений у багатьох країнах, але не в Україні. У нас його можна зустріти в цукерках, консервованій полуниці, кексах, тортах, ковбасі.
Е-122 (азорубін, кармуазин) — червоний барвник. Може викликати алергічні реакції. Продукти із вмістом цієї домішки лікарі не радять вживати передусім астматикам. Однак її можна зустріти в рулетах із варенням, червоних напоях, йогуртах.
Е-129 — (Allura Red AC) — червоний барвник, який, за непідтвердженими даними, може викликати рак. Використовують його як у продуктах харчування, так і в косметиці. Він може негативно впливати на увагу дітей, сприяти їхній гіперактивності та раптовій агресії. Окрім того, Е-129 здатний викликати алергічні реакції.
Сторінку підготувала Ірина ПОЛІЩУК, «Урядовий кур’єр»