НА ЧАСІ
Указ Президента урівноважить систему відомчих відзнак
Сергій БЕЛЯЄВ,
керівник управління
державної геральдики
та
церемоніалу
Адміністрації
Президента
Відомчі відзнаки — складова частина нагородної системи країни. Їх запроваджують для морального заохочення працівників на галузевому рівні. Але масове встановлення відзнак знецінює сам інститут нагородження та перетворює їх на предмети задоволення амбіцій.
В Україні міністерства та відомства станом на 2010 рік встановили без системного співвідношення між собою понад 400 видів нагрудних знаків та медалей, які вручали сотням і тисячам осіб. У відомствах делікатно пояснюють: «Нам дають недостатньо державних нагород, а людей треба чимось заохочувати, ось і запроваджуємо власні нагрудні знаки».
Без ризику для життя
На жаль, окрім нагороджень працівників до державних та професійних свят, існувала практика міжвідомчого «обміну» такими відзнаками та вручення їх до днів народження як подарунків. Запроваджено чимало нагород «За сприяння…» для «спонсорів». Деякі відомства та їх підрозділи вручали прикрашені камінням нагрудні зірки діаметром до 80 мм! Кілька видів відомчих нагрудних знаків «Учасник параду» вручали молодим військовикам за кожну ходу Хрещатиком. Тож певне коло наших співгромадян «відзначали» десятьма, а то й тридцятьма солідними на вигляд нагородами не тільки без війни, а й без будь-якого ризику для життя. Назви відзнак красномовні: «Золота зірка «За заслуги», «За честь і славу», «Слава і честь», «Хрест Слави» тощо. Частину з них за виглядом можна зарахувати до ювелірних виробів. Державні нагороди України — ордени «За заслуги» та «За мужність» мають вигляд скромніший.
Вітчизняні виробники нагород кажуть: «Українські відзнаки за якістю найкращі в світі!» Це так. Відзнаки гарні, були б здобутки! Кожен сам може вирішити, в якій галузі у нас прогрес. З огляду на відзнаки, прогрес був усюди. Треба сказати, що в багатьох відомствах відзнаки видавали ще як компенсацію невисокої заробітної платні, щоб хоч якось заохотити молодь та професіоналів. Але нагорода — це не компенсація.
Вагомим аргументом для отримання нагороди у будь-якій країні є героїчний вчинок, визначні заслуги особи у певній галузі з поліпшення життя людей або висока професійна майстерність. Наші ветерани носять ордени і медалі, заслужені ратним подвигом та важкою післявоєнною працею. Добре, коли нове покоління підтримує кращі традиції минулого, але спроба досягти слави попередніх поколінь через одягання зовнішніх атрибутів заслуг нагадує маскарад та знецінює подвиги ветеранів.
Повага суспільства
Зловживання, пов’язані з використанням відзнак, знижують їх соціальну цінність та негативно впливають на ставлення суспільства до нагород загалом. Подібна девальвація нагородної системи відбувалася в Російській імперії, після чого статути деяких нагород було переглянуто. Орденська реформа Франції 1963 року скасувала майже всі відомчі ордени, кількість яких сприяла їх знеціненню, замість них було засновано Національний орден Заслуг з більш ліберальними умовами, ніж Орден Почесного Легіону.
В Україні для заохочення фахівців на галузевому рівні потрібна врівноважена система відомчих відзнак, кількість, статус і розміри яких гармонійно співвідносилися б з державними нагородами. Саме на це спрямована дія нового Указу Президента України щодо відомчих відзнак.
Міністерству для відзначення працівників достатньо кількох універсальних відзнак. Відзначення друзів та інших осіб, які не працюють у відомстві, залишилося у минулому. Наступним кроком буде затвердження саме зразків відомчих відзнак та встановлення кількісних квот нагороджень на рік. Назви нагород повинні вказувати на конкретні заслуги у виконанні службових обов’язків, без зазіхання на славу та велич. Такий підхід до нагородної справи дасть змогу органам виконавчої влади зекономити бюджетні кошти та проводити заохочення помірковано, а громадянам — відчувати значущість кожної нагороди як віддзеркалення поваги суспільства до результатів плідної праці.
ДУМКИ З ПРИВОДУ
Олександр СОПОВ,
директор ВТО «ОРДЕН»,
заслужений
працівник
промисловості України:
— 9 червня набрав чинності Указ Президента № 365/2012 від 30.05.2012 р., що стало справжнім шоком як для фалеристів, так і для виробників нагород. Але насамперед — для міністерств та відомств.
Інтернет бурлить, але — рішення прийнято, і завдання усіх причетних полягає в тому, щоб за нових правил гри добитися такого:
— розробникам і виробникам нагород, спираючись на створення за більш ніж 20 років традицій української фалеристики, створити стрункі та оригінальні системи нагород для кожного центрального органу виконавчої влади та, головне, забезпечити при чинному Президентові такий рівень виготовлення відомчих нагород, який дасть змогу їм не тільки утриматись на верхньому щаблі світового табеля про ранги, а і посісти там домінантні позиції;
— міністерствам та відомствам — в умовах обмеженого ресурсу (максимум три нагрудних знаки на міністерство і один (!) на інші ЦОВВ + чотири «пісочних» медалі силовикам) підняти авторитет заслужено нагороджених співробітників і престиж самих нагород;
— відповідним державним органам — створити оптимальні умови для виконання прийнятого указу, не вихлюпнувши з водою й дитини, а саме: чітко та однозначно описати нові правила гри, ліквідувавши непорозуміння серед усіх категорій виконавців і відповісти на запитання, які, без всякого сумніву, виникнуть під час спроб реалізувати положення нового указу.
Низка запитань, на мій погляд, вже виникла:
Обмеження на кількість нагород, які носять, стосується повсякденного одягу чи парадного?
Нарешті є єдиний розмір планок! А правила їх носіння на повсякденному та парадному одязі? Чи є обмеження за кількістю? Носити праворуч чи ліворуч?
Указ вимагає «привести у відповідність» накази міністерств та відомств, але чинні нагороди ним не скасовано. Скільки часу вони будуть легітимні? Всі або максимум 3+4?
Вважаю, що навряд чи цей список остаточний, тому пропоную всім небайдужим доповнити його за електронною адресою: admin@vto-orden.com.ua
Віктор БУЗАЛО,
кандидат
історичних наук,
заслужений діяч
науки
і техніки України:
— Відомчі відзнаки, за термінологією Євро-12 — поле «гри» Кабінету Міністрів України. Фактично ці відзнаки є нагородами урядовими і головним їх «тренером» мав би бути Кабмін. Комісія з державних нагород та геральдики має підстави для фахового геральдичного розгляду поданих ескізів нагород, але рішення про їх запровадження мало б належати найвищому органу виконавчої влади. Варто було б підняти статус нагород Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, запровадивши системи їх нагород у вигляді нагрудних знаків.
Микола ОМЕЛЬЧЕНКО,
президент Клубу
колекціонерів:
— Президент навів лад у відомчих нагородах. Чекаємо таких самих рішучих і сміливих кроків щодо всієї системи державних нагород України.
Настав час створити державний геральдичний реєстр гербів, починаючи з обласних і закінчуючи особистими іменними.