"«Найгірше у вітчизняній економіці вже в минулому»"

Катерина МАЦЕГОРА
25 жовтня 2017

Шоста рада регіонального розвитку відбувалася не в Адміністрації Президента,  а в стінах Міжнародного виставкового центру. Президент Петро Порошенко відкривав її доволі невтішним прогнозом: «Війна на Донбасі ще дуже далека від завершення, хоч ми маємо світло в кінці тунелю».

Світлом, на його думку, є ймовірна поява на Донбасі миротворчої місії ООН. Глава держави покладає надію на блакитні шоломи, сподіваючись, що вони будуть здатні забезпечити стійкий і надійний мир у межах першого етапу повернення українського суверенітету на Донбас.

Потім ішлося про непрості наслідки економічної кризи, спричиненої війною. Петро Порошенко повідомив, що він особисто здійснив на посаді Президента 133 робочі поїздки в регіони. «Поїздки останніх місяців зазвичай були пов’язані з приємними клопотами. Будують не лише дороги, не лише відновлюють мости, відкривають, ремонтують чи переобладнують лікарні та школи, інші об’єкти соціальної інфраструктури. Стають доступними сучасні центри надання адміністративних послуг. Стають до ладу нові заводи, виробництва. І навіть подекуди театри гостинно відчиняють двері для шанувальників прекрасного, — наголосив Президент. — Звичайно, що в країні є «зрадофіли» і як ідеться в українському прислів’ї: «Якби і тризуб над Кремлем постав, вони скажуть, що криво стоїть». Вони і тут знаходять приводи для печалі. І дороги криві, й мости короткі, й театри в історичний пейзаж не вписуються, і ремонти пересуватися заважають, і заводи не те випускають, борщі не так варять. Звичайно, крутіше було б збудувати космодром для міжгалактичних польотів, а не завод із виробництва упаковки. Але ж ми робимо перші кроки після жорсткої економічної кризи, спричиненої війною».

Наступна фраза Президента нагадувала резюме: «Найгірше в українській економіці вже в минулому. Ми уникли дефолту й заклали основу для сталого розвитку».

Вище керівництво держави з оптимізмом дивиться в осяжне майбутнє. Фото з Урядового порталу

4-G мчить до села

Ще одна позитивна новина, яка пролунала з вуст глави держави, містилася в такій фразі: «Україна врятувалася, вижила й відійшла від краю прірви». Він помічає ознаки та прояви цього, тому й очікує на майбутні запрошення від представників регіонів відкривати важливі об’єкти. У такий спосіб глава держави разом із Прем’єром має намір допомагати розв’язувати поточні інфраструктурні проблеми.

Під час цього зібрання неодноразово згадували й ім’я Володимира Путіна. Петро Порошенко запевнив присутніх, що президент Росії зрозумів, що не зможе взяти Україну ззовні, тож тепер невід’ємною частиною гібридної війни стали спроби підірвати країну зсередини.

У цьому розрізі згадували робочу поїздку глави держави до Авдіївки: «На передовій, на блокпостах військові міцно й надійно тримають оборону на лінії зіткнення. В Україні є політикани, які не просто закликають до дестабілізації та хаосу, а намагаються їх організувати, звести нанівець всі ті позитивні зрушення, які народ буквально вистраждав за три з половиною роки випробувань. Але нічогісінько в них не вийде. Хоч як вони намагаються розхитати ситуацію, вона не хитається. По 30—40 людей вони називають загальноукраїнською акцією протесту, навіть якщо ми з повагою до них ставимося. Народ не дає її розхитати. Країна переходить від виживання до розвитку. Ніхто і ніщо не зупинить наш упевнений рух уперед».

Потім обговорювали актуальні технічні питання. Зокрема, українська влада має забезпечити сільську місцевість доступом до широкосмугового інтернету за допомогою оптичних мереж і мобільної мережі четвертого покоління 4G. Проникнення швидкісного інтернету в села становить лише 4%. Усе це називатимуть розвитком інформаційно-комунікаційних технологій у сільській місцевості.

Усіх українців глава уряду обнадіяв фразою про те, що в нас завершується період «затягування пасків». Однак потрібно почекати ще кілька років, коли започатковані реформи дадуть плоди. «Так, нам усім зараз не терпиться. У нас як у тій приказці: теля ще з корови не вийшло, а ми вже з довбешкою стоїмо. Але впевнений, результат буде, і результат позитивний», — цитує УНІАН слова Президента.

На заході приділили час презентації голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної концепції законопроекту про створення Служби фінансових розслідувань. Перед цим глава держави опосередковано звернувся до народних депутатів: він сподівається на швидке ухвалення відповідного закону. Не менш важливою буде бізнесова й громадянська підтримка.

На бізнес тиснути не вдасться

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман був не менш оптимістичним, ніж Президент. Він вважає, що Україна має всі можливості для досягнення до 2019 року зростання ВВП на рівні 5—7%. Такий показник має стати головною метою роботи уряду й економічним орієнтиром на найближчі роки. Він вважає, що вже подолано кризу 2014—2015 років, спричинену гібридною війною, втратою 20% промислового виробництва та чверті економічного потенціалу. «Держава послідовно й поступово надолужує темпи розвитку, попри зовнішні загрози й десятиліття втрачених можливостей. Щоб усе було добре, слід важко працювати, аби ми могли дати чіткий та конкретний результат людям. Щоби вони зрозуміли: закони, які ми ухвалюємо, — це не просто папірці. Нам потрібна сильна економіка. Ми закладаємо на 2018 рік прогноз зростання економіки 3%. Це означає, що продукції маємо виробити на 402 мільярди гривень більше. Це робочі місця для наших громадян, це зростання доходів українських громадян. Але ці 3% не відображають наших можливостей. Ми можемо збільшити економічне зростанні на 5—7% вже з 2019 року», — цитує слова глави уряду департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

З-поміж реформ він виокремив децентралізацію, оскільки зміни на місцях започаткували масштабний ремонт доріг, відновлення енергетичного потенціалу й проведення системних змін в освіті, медицині та пенсійній сфері. Окрім цього, наша держава має значний потенціал у сільському господарстві, енергетиці, металургії, машинобудуванні, легкій промисловості, в галузі високих технологій, у креативних індустріях.

Наступна приємна новина від Прем’єра — українці у 2018 році з огляду на прогноз зростання економіки на 3% сумарно отримають на 170 мільярдів гривень більше заробітних плат порівняно з 2017-м.

Володимир Гройсман закликав запровадити відповідальність представників силових структур за неправомірні обшуки у бізнесу. Відповідний законопроект незабаром з’явиться у Верховній Раді. Він нагадав, що у вересні вже відбувалася зустріч Президента з бізнесом. «Саме тоді було анонсовано та підтримано ініціативу «Маски-шоу-стоп». Доручення про припинення невмотивованих силових дій під час санкціонованих судом обшуків вже видали керівники МВС, ДФС та Генеральної прокуратури, — запевнив Прем’єр. — Я зустрічаюся з бізнесом, і ми маємо на місцях сигнали шаленого тиску правоохоронної системи на бізнес». Глава уряду наголосив, що на рівні центральної влади завжди виголошують рішення про захист бізнесу. Проте на місця цей посил доходить вкрай погано.

Згідно з прем’єрською статистикою, кількість звернень підприємців зі скаргами на органи контролю й силові структури істотно зросла за всіма напрямами роботи. А за даними веб-порталу «Судова влада України», кількість скарг на дії слідчих і прокуратури торік становила більш як 86 тисяч. За перше півріччя цього року показник зріс до понад 47 тисяч. Торік кількість клопотань слідчих про обшуки становила 94 тисячі, а з початку цього року — вже майже 60 тисяч. Клопотань про арешт майна торік було понад 38 тисяч, з початку цього року — 30,5 тисячі.

Запропонований урядом проект закону про відповідальність правоохоронців за надмірний тиск на підприємців — лише один із кроків протидії. Він визначатиме межі пропорційності дій посадових осіб правоохоронних органів під час проведення обшуків, встановлюватиме відповідальність посадових осіб правоохоронних органів за неправомірну діяльність під час проведення слідчих дій та інших процесуальних заходів, запроваджуватиме обов’язковість відеозапису здійснення слідчих дій, визначатиме чіткі строки досудового розслідування та інших процесуальних строків у кримінальних провадженнях.

Орієнтовно у п’ятницю Національна рада реформ розгляне масштабний законопроект про дерегуляцію, покликаний поліпшити інвестиційний клімат і позицію України у рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового банку Doing Business.

Дострокових виборів не буде

Генеральний прокурор Юрій Луценко ділився думками й баченнями про стан справ у країні. Необхідно цьогоріч збільшити кількість суддів у районних судах для пришвидшення розгляду справ і ухвалення рішень. Він заявив, що 150—200 мітингувальників під Верховною Радою за фінансової підтримки з-за кордону готують силовий переворот в Україні. «Українська держава буде керуватися Конституцією, законами, волею народу, а не жменьки авантюристів, які хочуть зробити черговий переворот на втіху Кремлю», — емоційно відреагував посадовець.

На цю заяву відреагував і Президент, заявивши, що дострокових виборів в Україні не проводитимуть. «Я докладатиму всіх зусиль, щоб забезпечувати політичні умови для реформ та інвестицій, узгоджену позицію й командну роботу в трикутнику «Президент — уряд з Прем’єр-міністром — парламент», — заявив Петро Порошенко. — Залишилося менш як рік до початку планового виборчого циклу з обрання Президента та Верховної Ради. Як я вам казав дев’ять місяців тому, жодних дострокових виборів не буде, що ми й забезпечимо. Цей період до вимушеної паузи в реформах і до ризику зростання популізму кожному треба використати максимально ефективно». 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua