Щоночі росія запускає сотні дронів і ракет, тому Україна потребує збільшення інвестицій у протиповітряну оборону та створення коаліції країн для відновлення. Про це Президент Володимир Зеленський заявив на відкритті Конференції з питань відновлення України URC-2025, що відбувається в Римі 10—11 липня.
Глава держави зазначив, що в ніч з 8 на 9 липня росія запустила по Україні понад 700 дронів і ракет, а в ніч з 9 на 10 липня — понад 400. Унаслідок останньої атаки на Київ загинуло дві людини, ще 16 поранено, повністю зруйновано медичну лабораторію, пошкоджено житлові будівлі, торговельний центр, ветеринарну клініку та базову міську інфраструктуру. Президент закликав партнерів збільшити постачання ППО та інвестиції у дрони-перехоплювачі, системи протиповітряної оборони й ракети.
«На тлі посилення атак з боку росії в нас не має бути дефіциту фінансування для виробництва дронів. На цій конференції представлено понад 30 країн і сотні компаній. І ми маємо досягти рівня, коли українську галузь протиповітряної оборони та безпілотників підтримають понад 30 країн та сотні компаній не лише з України, а й з Європи, Сполучених Штатів та інших країн», — наголосив Володимир Зеленський.
Президент зазначив, що Україна має одні з найсучасніших у світі технологій дронів і для наступу, і для оборони, якими готова поділитися з партнерами. Глава держави подякував країнам, які беруть участь у коаліції дронів та авіаційній коаліції, і зазначив, що зараз потрібно створити коаліцію для відновлення. За його словами, необхідно визначити країни та компанії, які братимуть у ній участь, і напрацювати чіткий план відбудови.
«Нам потрібен підхід у стилі плану Маршалла, і нам слід розробити його разом. Відбудова України стосується не лише нашої країни, а й ваших країн, ваших компаній, ваших технологій, ваших робочих місць — те, як ми відбудуємо нашу країну, може також сприяти модернізації вашої інфраструктури та промисловості», — сказав Володимир Зеленський.
Він наголосив, що на відновлення України мають іти заморожені російські активи. Крім того, нашій державі потрібна чітка система відновлення — спеціальний фонд відновлення та фінансування на різних рівнях: для державного бюджету та місцевих громад.
Глава держави акцентував, що Україна вже готується до зими. Президент подякував усім, хто допоміг пройти попередні три зими, і закликав й надалі працювати разом.
За словами Президента, на конференції в Італії представлено понад 500 компаній, до підписання готові майже 200 угод на понад 10 мільярдів євро.
«І прошу: зосередьмося також на енергетиці. У путіна є лише два реальні союзники — терор і зима. Ми маємо протистояти обом», — резюмував Володимир Зеленський.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на стратегічній спільній меті з ЄС — відбудувати й модернізувати країну, подолати наслідки війни, забезпечити добробут для громадян нашої країни та держав Європейського Союзу.
«Ця конференція — свідчення нашої єдності. І я переконаний: ця єдність збережеться. Вона також має проявитися у спільних діях, зокрема продовженні тиску на росію. Агресора потрібно позбавити ресурсів для ведення війни», — сказав глава уряду.
Він зазначив, що запроваджені санкції проти рф дають результат, однак цього недостатньо. За словами Дениса Шмигаля, санкційний тиск потрібно посилити, передусім проти енергетичного та банківського секторів, тіньового флоту, а також запровадити вторинні санкції.
«Ми продовжуємо наполягати на повній конфіскації заморожених державних активів росії. Ці кошти слід спрямувати на відновлення України. Це буде справедливо й ефективно. росія має заплатити за свої злочини», — сказав Прем’єр-міністр.
Він відзначив підтримку та солідарність із нашою державою партнерів у важкі часи.
«Ми високо цінуємо незмінну відданість кожного союзника. Дякуємо лідерам і народам країн G7 та ЄС. Особлива подяка Сполученим Штатам, Президентові США та Конгресу за двопартійну підтримку», — зазначив Денис Шмигаль та висловив переконання про спільне продовження руху до справедливого миру та ефективного відновлення.
Конференція з питань відновлення України в Римі — вже четвертий міжнародний захід на підтримку відбудови нашої країни від наслідків повномасштабної російської агресії. Попередні відбулися в Лугано (2022), Лондоні (2023) та Берліні (2024). У заході беруть участь майже 4000 представників урядів, бізнесу, громадянського суспільства. Серед них понад 100 глав держав і урядів та очільників міжнародних організацій. За підсумками конференції буде підписано нові фінансові та інвестиційні угоди, відбудеться запуск платформ для залучення приватного капіталу, поглиблення партнерства між урядами, бізнесом, міжнародними організаціями та українськими громадами.
Два фонди і трильйон доларів
Для підтримки відбудови та модернізації України наша держава розробила концепцію, яка передбачає створення двох фондів загальним обсягом 1 трильйон доларів. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи на засіданні Української платформи донорів міністерського рівня в межах URC-2025.
«Перший — це «Фонд Україна» на 540 мільярдів доларів, адже саме стільки, за оцінкою Світового банку, коштуватиме відбудова України», — наголосив Денис Шмигаль. Він додав, що цей фонд адмініструватиме Україною, він формуватиметься за рахунок конфіскованих російських активів, а також спеціального податку на експорт російської сировини.
«Другий — це Європейський структурний фонд на підтримку України обсягом 460 мільярдів доларів», — повідомив Прем’єр-міністр. За його словами, цей фонд охоплюватиме інвестиції європейського приватного сектору для розвитку виробництв в Україні.
«Проєкти, які втілюватимуть за рахунок цих фондів, дадуть виграш не лише Україні, а й усій європейській економіці та бізнесу», — наголосив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр акцентував на двох стратегічних завданнях, які стоять перед урядом та Україною загалом: підтримувати та посилювати тиск на росію за допомогою санкцій і забезпечити достатню кількість фінансових ресурсів, щоб Україна могла протистояти російській агресії та пов’язаним з нею викликам.
«Спільними з партнерами зусиллями Україна подолала більшість фінансових викликів. Ми запустили фінансовий механізм ERA для використання російських заморожених активів. Виконуємо програму з МВФ. Маємо достатній обсяг ресурсів, щоб покрити дефіцит державного бюджету 2025 року», — зазначив Прем’єр-міністр.
Важливою темою, яку зачепив Денис Шмигаль, стало залучення фінансової підтримки на 2026 та 2027 роки.
«Готуємося до різних сценаріїв. Ми пропонуємо нашим європейським партнерам інвестувати в європейську оборону через співфінансування української армії. Військові видатки нині становлять 100—120 мільярдів доларів. В умовах миру і без урахування виробництва зброї утримання українського війська коштуватиме 50 мільярдів євро на рік. Розраховуємо, що половину цієї суми забезпечить ЄС», — висловив сподівання Прем’єр-міністр і додав, що Україна готова стати гарантом європейської безпеки.
Створення Європейського флагманського фонду
10 липня на Конференції з відновлення України URC-2025 в Римі Європейська комісія офіційно представила нову ініціативу зі створення Європейського флагманського фонду для відбудови України (European Flagship Fund for the Reconstruction of Ukraine).
Про започаткування фонду офіційно оголосила Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Це нова ініціатива в межах підходу Team Europe, спрямована на прискорення відбудови України та її підтримку на шляху до членства в ЄС. Її вже підтримали Франція, Німеччина, Італія, Польща та Європейський інвестиційний банк.
«Ми буквально робимо ставку на майбутнє України, використовуючи державні кошти для залучення масштабних інвестицій», — заявила Урсула фон дер Ляєн.
Завдяки початковому капіталу обсягом 220 мільйонів євро фонд має на меті мобілізувати 500 мільйонів євро до 2026 року, здійснюючи стратегічні орієнтовані на результат інвестиції переважно в акціонерний капітал.
«Флагманський фонд стане найбільшим у світі для підтримки відбудови. Це практичне рішення для залучення приватного капіталу. Він поєднує гранти, гарантії та інвестиції в капітал, що дає змогу зменшити ризики для бізнесу і зробити інвестиції в Україну доступнішими. Для нас це додаткові можливості для запуску виробництв, створення робочих місць і розвитку ключових секторів. Це приклад того, як публічні й приватні ресурси можуть працювати разом на відновлення економіки», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.
Головними інвесторами фонду на початковому етапі стануть його ініціатори — Єврокомісія (через Ukraine Investment Framework), а також провідні банки розвитку: Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Kreditanstalt fr Wiederaufbau (KfW), Cassa Depositi e Prestiti (CDP), Proparco & Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK). Передбачено, що початкові інвестиції можна здійснити до кінця 2026 року. Триває вивчення ринку, і оголошено конкурс на підбір керуючої компанії.
Пріоритетними секторами для інвестицій стануть: енергетика з акцентом на поновлювану; інфраструктура, цифрова трансформація, модернізація промисловості; виробництво товарів подвійного призначення — критичних матеріалів (CRM).
ЄС, Німеччина, Польща, Італія та Франція через свої банки розвитку внесуть перший капітал, який послужить основою для подальшого залучення приватних партнерів. Передбачено, що у фонд зможуть інвестувати всі країни-члени ЄС, міжнародні партнери, інституційні інвестори, українські фонди та приватні інвестори.
Розглядають такі моделі інвестування: прямі інвестиції в акціонерний капітал та квазіакціонерний капітал у ключових секторах; фонд фондів для посилення мобілізації приватного капіталу; поєднання обох моделей. Також важливо, що фонд працюватиме в синергії з іншими ініціативами та заходами ЄС, спрямованими на поглиблення українських фінансових ринків. Зокрема, в межах співпраці з програмою High-Impact Equity Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Європейською компанією з управління фінансовими інституціями розвитку (EDFI MC). Фонд забезпечуватиме додатковість у співпраці з локальними фондами прямих інвестицій та венчурного капіталу.
Передбачено, що керуючу компанію Європейського флагманського фонду для відновлення України буде обрано на основі конкурсу з липня до жовтня 2025 року.
Додаткові десятки мільйонів
Учора в межах Міжнародної конференції з відновлення України URC-2025 відбулося підписання п’ятисторонньої заяви про наміри між Міністерством економіки України, федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), міністром закордонних справ Норвегії, Європейською комісією та Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) щодо нового етапу Програми підтримки економічного розвитку України STEP IN 2 EU. Ця ініціатива передбачає додаткове фінансування обсягом 25 мільйонів євро. Тож загальний обсяг програми збільшиться до 41,5 мільйона євро.
Від України документ підписала перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.
«Щиро вдячні урядам Німеччини та Норвегії, Європейській комісії та GIZ за незмінну підтримку економічного розвитку України. Додаткові 25 мільйонів євро дадуть змогу підтримати малі та середні підприємства, продовжити цифровізацію послуг для бізнесу, а також розширити навчальні програми для регіональних економічних інституцій. Це практичні кроки для підготовки українського бізнесу до роботи на ринку ЄС», — зазначила Юлія Свириденко.
Програма STEP IN 2 EU — продовження ініціатив EU4Business та ReACT4UA, які вже зробили вагомий внесок у підтримку малого і середнього бізнесу, посилення інституційної спроможності та розвиток регіонів. У межах попередньої програми підтримку одержали 30 000 підприємств малого та середнього бізнесу, понад 60 бізнес-організацій, 78 кластерів та бізнес-асоціацій. Зокрема, понад 2000 малих та середніх підприємств одержали 16 мільйонів євро грантів та кредитів для розвитку своєї справи.
Основна мета нового етапу — поліпшення економічного середовища України для подальшої інтеграції до єдиного ринку ЄС.
Меморандум про надання додаткового фінансування обсягом 30 мільйонів євро в межах програми Ukraine Partnership Facility підписали учора Україна та Нідерланди. Програма діє за підтримки Нідерландської агенції з питань підприємництва й допомагає залучати голландський бізнес до проєктів з відновлення України. Підписання відбулось у Римі під час URC-2025 за участі першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки Юлії Свириденко та міністра закордонних справ Нідерландів Каспара Велдкампа.
Джерела: Офіс Президента, Департамент комунікацій Секретаріату КМУ, Міністерство економіки