Позитивні тренди на ринку дають змогу переглядати вартість природного газу для потреб населення в бік зменшення. На цьому під час брифінгу за підсумками засідання уряду наголосив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель. «Великі запаси в підземних газосховищах України — на 5,4 мільярда кубометрів більше, ніж торік, тож стовідсотково вийдемо з надлишковими запасами з опалювального періоду. Великі запаси газу в Європі. Транзитна угода з Росією. Тепла зима. Усе це сприяє здешевшанню газу в Європі та Україні. І в січні 2020 року ціна блакитного палива для українців буде на 25% меншою, ніж рік тому, і становитиме не 5500, як прогнозували раніше, а 4650 гривень за тисячу кубометрів газу як товару.
З урахуванням ПДВ, націнки газзбутів і витрат на транспортування магістральними й розподільними трубопроводами вийдемо на ціну для кінцевого споживача 6—7 тисяч гривень залежно від облгазів. У разі ціни на рівні 5,5 тисячі мали б у підсумку 8 тисяч. Очікуємо продовження позитивних трендів, що стане підставою для перегляду цін у бік зменшення і в лютому, що позначиться й на вартості тепла», — конкретизував Олексій Оржель.
А міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов розповів, як уряд забезпечуватиме економічне зростання країни. «Економічну стратегію побудовано на інвестиційному зростанні, бо частка експорту України в світовій торгівлі — 0,2%, у світовому ВВП — 0,3%, а ось частка експорту — 45%. Тобто ми мала й відкрита економіка. Залучення в Україну 50 мільярдів доларів інвестицій в найближчі п’ять років дасть змогу знизити середню зношеність основних фондів країни до 48% (верхня межа сусідніх європейських країн) з 60% (у деяких галузях воно становить 80%), забезпечити економічне зростання 40%, інвестиції в Україні на одну людину зростуть до 2000 доларів з 700 доларів. У Польщі та Словаччині середня зношеність основних фондів коливається від 35 до 45%. Щоб досягти показника 35%, Україні потрібні будуть ще десятки мільярдів доларів інвестицій», — зазначив міністр. Він додав: зовнішні інвестиції на рік в Україні становлять 2—2,5 мільярда доларів, є, звичайно, й внутрішні, але 50 мільярдів — дуже амбітна ціль. Тому й формується інвестпакет — від інвестиційної няні до приватизації, концесії.
Інвестиції в основні засоби — один фронт роботи, другий — трудова реформа. За словами Тимофія Милованова, в Україні з 28,5 мільйона осіб працездатного віку легально працюють 12,8 мільйона. Тому й заплановано змінити закон про працю, щоб вивести з тіні ті конкурентоспроможні методи роботи, які працюють в успішних галузях, наприклад ІТ.
Уряд концентрується на антикорупційних заходах. На вчорашньому засіданні Кабінету Міністрів ліквідовано неефективні морські інспекції: Державну азовську морську екологічну інспекцію та Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук прокоментував це так: «Їх створювали з метою посилити екологічний контроль у портах. На жаль, експеримент мав зворотний результат. Замість належного контролю держава отримала численні скарги міжнародних перевізників і судновласників. Фактично ці органи повністю себе дискредитували. Повноваження цих інспекцій передано обласним органам Державної екологічної інспекції. Відтепер кожне затримання судна має бути санкціонованим виключно керівником Держекоінспекції. Рішення підвищить ефективність роботи Держекоінспекції та знизить тиск на бізнес-середовище».
Посилено відповідальність за порушення вимог пожежної й техногенної безпеки. Відповідно до схвалених урядом змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, які має затвердити парламент, мінімальний штраф за адмінправопорушення становитиме 510 гривень, а максимальний — 8500. До цього штраф за порушення вимог пожежної безпеки становив для громадян від 8,5 до 119 гривень, а для посадових осіб — 34—170 гривень, що не мотивувало до виконання безпекових правил. Запроваджується кримінальна відповідальність за порушення вимог техногенної безпеки, що призвело до аварії чи іншої небезпечної події з тяжкими наслідками. Також значно підвищується штраф за завідомо неправдивий виклик поліції, швидкої або аварійних служб — він становитиме від 3400 до 10 200 гривень.
Уряд схвалив план реалізації Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги. Він передбачає принципово новий алгоритм догоспітальної категоризації викликів екстреної медичної допомоги, що потребує вдосконалення діяльності диспетчерських служб. Відповідно до плану, у 2020 році буде обладнано 200 приймальних відділень для екстреної медицини.