25 листопада 2019 року в межах проведення «16 днів проти насильства» Україна долучилася до інформаційно-просвітницьких кампаній, які одночасно розпочалися в усіх областях нашої держави. Соціальна акція «16 днів проти насильства» — щорічна міжнародна кампанія, яка починається 25 листопада — в Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Вона триватиме до 10 грудня — Міжнародного дня захисту прав людини.
Нагадаємо, що у 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок і запропонувала урядам, міжнародним і неурядовим організаціям проводити цього дня заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми. Нині такі акції відбуваються вже у понад 100 країнах.
Дату 25 листопада було обрано на пам’ять про сестер Мірабаль — політичних активісток, яких забила до смерті палицями таємна поліція за наказом диктатора Домініканської Республіки Рафаеля Трухільйо в 1960 році.
Потерпають не тільки жінки
У нашій державі основні завдання акції — привернути увагу громадськості до двох актуальних проблем: запобігання та протидії домашньому насильству й торгівлі людьми, а також активізації діяльності державних установ та громадських об’єднань задля поєднання зусиль щодо захисту прав людини.
Міністерство соціальної політики виступає національним координатором з питань запобігання та протидії домашньому насильству. Тож на заході, присвяченому початку акції, «Протидія та запобігання домашньому насильству в Україні: реалії та виклики сьогодення» заступник міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Сергій Ніженський зазначив: не слід забувати, що гендерне насильство — це не лише насильницькі дії проти жінок чи дівчат. Із 95 тисяч українців, які мають офіційний статус потерпілих від цього ганебного явища, майже тисяча — діти і майже 10 тисяч — чоловіки. Сумна статистика сповіщає, що за останній рік кількість офіційно зареєстрованих випадків насильства щодо дітей зросла на 8%, щодо чоловіків — на 16%.
Та найвразливішою категорію залишаються жінки. Від чоловіка або батька-тирана в нас страждає кожна п’ята жінка. Нині офіційна кількість тих, хто отримав статус потерпілих, — 1,8 мільйона. А 5,5 тисячі родин зареєстровано в соцслужбах як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах. За рік, що минає, з них вилучено 81 дитину до соціальних закладів, 71 — до закладів охорони здоров’я.
Сергій Ніженський зазначив, що на жовтень 2019 року в Україні діє 21 соціальний центр і 24 притулки для потерпілих. Однак на 95 тисяч людей, що нині мають такий статус, цього недостатньо. Він нагадав, що з 2018 року діє єдиний реєстр Мінсоцполітики для потерпілих не лише від насильства, а й від торгівлі людьми.
Створено цей реєстр за європейським зразком, отже персональні дані внесених туди людей повністю захищено. А отримати статус потерпілого означає мати право на допомогу від держави — матеріальну, психологічну та юридичну. Людина, яка переконана, що вийшла із зони ризику і більше туди не потрапить, може звернутися до фахівців із проханням видалити її дані з цього реєстру.
Тип поведінки жертви
Заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Олена Симоненко зауважила, що в жертви не завжди вистачає сміливості звернутися по допомогу. Тому лікарів нині навчають розпізнавати такі потенційні випадки, особливо серед дітей. Адже насильство буває не тільки фізичне і виявляється через синці чи інші видимі ушкодження. Тобто лікарі мають виявляти не лише клінічні симптоми, а й уміти розпізнати типи поведінки жертви. Так діти — жертви психологічного насилля можуть бути дуже замкнені в собі або, навпаки, агресивні та схильні до руйнації й нищення, мати затримку в розвитку й мовленні, бути нездатними до зосередження і навчання, а також не мати навичок, відповідних до їхнього віку: не вміти читати, писати, рахувати, постійно перебувати у тривозі, стресі чи депресії. І лікар має бути пильним, щоб у разі потреби виявити дитину (чи дорослого), що потрапила у домашнє пекло і потребує допомоги.
А заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко поінформувала, що протягом 2019 року на телефон виклику поліції 102 надійшло понад 115 тисяч звернень саме від потерпілих від різних видів насильства. Підрозділи оперативного реагування Нацполіції склали понад 90 тисяч протоколів про адміністративні порушення за статтею 173 прим 2 — «Вчинення домашнього насильства», винесли майже 9 тисяч термінових заборонних приписів, а 68 тисяч кривдників узяли на відповідний облік.
Насильство не невідворотне
І все-таки чимала кількість постраждалих часто сприймає насильство як щось невідворотне й живе із цим роками чи десятиліттями. Для боротьби з цією проблемою, а для початку для її виявлення нині проводять навчання для дільничних інспекторів та соціальних працівників.
А в об’єднаних територіальних громадах, тобто у населених пунктах, далеких від столиці, працюють спеціалізовані мобільні бригади поліцейського реагування у разі домашнього насильства.
У межах акції «16 днів проти насильства» представники Нацполіції проводитимуть у всіх великих містах та містах обласного значення просвітницькі заходи із загальною назвою «Дій проти насильства!» Приєднатися до них усіх небайдужих до цієї проблеми наполегливо закликала Катерина Павліченко.