Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька під час міжнародного інвестфоруму Agri Invest Forum.
«За процедурою, через 20 днів має надійти офіційний звіт місії, а фінальна його частина буде готова за 8 місяців після затвердження Брюсселем. Тільки тоді ми потрапимо у список країн, які можуть вільно постачати молоко і молочні продукти на ринок ЄС», — зазначила вона.
Це великий успіх, що місія пройшла успішно, бо мало хто вірив у нашу молочку, зауважила заступник міністра, додавши, що наступними кандидатами на перевірку відповідності євростандартам стануть підприємства м’ясної галузі. Їх почнуть перевіряти наступного року. Поки що ж узгоджують дати, перелік м’ясної продукції, список підприємств і взагалі процедури, які вже пройшли наші молочарі. Нагадаємо, що Україна, крім рослинницької продукції, експортує в ЄС м’ясо птиці та яйця.
Сигнал для інвестора
«Насправді в ЄС дуже потужний власний ринок молочної продукції, і нам потрібно буде повоювати, щоб на нього зайти і успішно продавати там наше молоко та сири. Та, отримавши дозвіл на експорт в ЄС, нам буде легше відкривати азійський і китайський ринки», — додав заступник міністра аграрної політики та продовольства Андрій Дикун.
За його словами, саме закриття російського ринку підштовхнуло нас до прискореного розвитку та переорієнтації на інші ринки. Адже без диверсифікованого експорту ми «захлинемося» у своїй продукції.
Інвестори також переконані у потребі диверсифікації ринків, консолідації переробної промисловості та збільшенні інвестицій у тваринництво. Щоправда, для цього, на їхню думку, потрібно вирішити чимало питань, які стримують їх прихід в Україну. Зокрема, це тема землі, дерегуляції бізнесу і потреби зафіксувати на довгострокову перспективу чіткі правила гри, зокрема податкові, які не змінювались би під час кожної зміни уряду.
У відповідь Андрій Дикун зауважив, що вже підготовлено законопроект, який передбачає встановлення 10-річного мінімального терміну оренди сільгоспземель. Це створить умови для приходу інвестицій, адже мінімальний строк окупності у тваринництві становить 5—8 років, тому термін оренди 1—2 роки ризиковий для агробізнесу.
Щодо податків, то Мінагрополітики категорично проти будь-яких податкових змін і відстоюватиме цю позицію до кінця, зауважив він. Адже ми рухаємося в Європу, а українські аграрії отримують найменшу кількість прямої і непрямої підтримки. Якщо змінювати систему, то потрібно обов’язково дати аграріям щось навзамін, переконаний заступник міністра.
Серед пропозицій агробізнесу, які вони озвучили на форумі, було і збереження фіксованого сільгоспподатку зі збільшенням його на 100 гривень з гектара і зменшення ПДВ на продукти харчування до 5% за прикладом ЄС.
Прохання зі сходу
Гендиректор агрохолдинга HarvEast Саймон Чернявський порушив гостре питання інвестицій на сході. За його словами, за попередніми підрахунками, нині на території самопроголошеної «ДНР» понад 30% ріллі Донеччини, або близько 500 тисяч гектарів, а також сільгосппродукції на 5 мільярдів гривень. Відомо, що це близько 150 тисяч тонн соняшнику і 300 тисяч тонн пшениці із зібраних в області 0,5 і 1,5 мільйона тонн відповідно.
«Прямі втрати бізнесу від недобору пшениці становитимуть 200 мільйонів гривень, соняшнику — 1 мільярд гривень. Я вже не кажу про прямі збитки від мародерства, крадіжок і руйнування об’єктів інфраструктури, яких ще ніхто не підраховував. Боюся, що ще 1 мільярд гривень аграрії Донбасу втратять на цінах в «ДНР», резюмував він.
За його прогнозами, два донецькі заводи, один із яких у зоні «ДНР», вироблять цього року 300 тисяч тонн соняшникової олії, що на 20% меше, ніж у 2013 році. Через воєнні дії вже зупинилися два заводи з виробництва добрив, що ускладнює ситуацію із забезпеченням регіону під час посівної поживою.
Тож аграрії сходу просять уряд у короткостроковій перспективі розробити механізм компенсації відсотків по кредитам і фінансуванню врожаю-2015 або ж передбачити можливість продовження податкових та кредитних канікул. Адже проблеми з погашенням кредитів аграріям сходу не уникнути, як і небажання банків фінансувати їх. А в довгостроковій перспективі уряду потрібно нарешті подумати над завершенням земельної реформи та підтримкою малого й середнього агробізнесу, озвучив ініціативи аграріїв сходу Саймон Чернявський. На це міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка зауважив, що уряд шукає механізми компенсації збитків аграріям сходу.