У зоні прильоту аеропорту «Бориспіль» велелюдно. Із хвилюванням чекаю на рейс Бангкок—Київ з Таїланду — ним повертаються додому цьогорічні українські випускники шкіл, які вибороли три срібні й одну бронзову медалі на міжнародній олімпіаді з хімії.
І ось нарешті вони, вчорашні учні: київського природничо-наукового ліцею № 145 — Юлія Філь, запорізького багатопрофільного ліцею № 99 — Микола Авраменко, львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті ім. і. Франка — Тарас Сех, харківського ліцею № 89 — Олександр Коломієць. Утомлені 11-годинним перельотом, але усміхнені й щасливі, гордо підіймають синьо-жовтий стяг.
«Східний комплект»
Щирі вітання, обійми, численні фото на згадку. Що й казати, навіть незнайомі люди, які очікують на приліт рідних, не стримують емоцій: цікавляться, що ж молоді зробили видатного. А дізнавшись, що це талановиті юні хіміки повернулися додому з почесними нагородами, із захопленням приєднуються до привітань.
Учасники міжнародної олімпіади, перевівши подих від нестримних емоцій, діляться з «УК» враженнями. «Здобути хороший результат на такому рівні — бажана нагорода за старання», — зізнаються учні. Навчаючись в 11 класі, талановиті хіміки з різних областей перемогли у Всеукраїнській олімпіаді з хімії, а згодом здобули найвищі результати під час відбірково-тренувальних зборів. Значний внесок у підготовку команди наших хіміків зробили науковці Київського національного університету ім. Т. Шевченка та державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».
Міжнародна олімпіада в Таїланді тривала з 5 по 16 липня. Оскільки зміст навчального предмета «Хімія» у різних країнах різниться, всі учасники готувалися за єдиною програмою, яка містить перелік теоретичних знань і експериментальних навичок. Цьогорічні завдання школярі охрестили як «азіатський комплект», оскільки вони не дуже важкі, однак їх надзвичайно багато — 11 на 54 сторінки умови.
«Найважчі завдання були з теорії кристалічного поля», — зізнається киянка Юлія Філь. «Для мене було важко все встигнути під час практичних задач», — каже львів’янин Тарас Сех. «Треба було дослідити поглинання кількох розчинів з різною концентрацією, визначити концентрацію певного розчину за допомогою світлопоглинання тощо», — додає Юлія.
Хімія й фізика — найдорожчі
Міжнародні учнівські олімпіади — індивідуальні змагання, де автори — провідні науковці світу. Українську команду готував старший науковий співробітник Науково-виробничого хіміко-біологічного центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Гавриленко, а в Таїланд він її супроводжував разом з методистом вищої категорії Інституту модернізації змісту освіти Наталією Черепіною.
«Міжнародна олімпіада традиційно складається з теоретичного і практичного турів. Цього року в теоретичному було 11 задач, які охопили майже всі сучасні галузі хімії: від біохімії до сучасної неорганічної, до задач з хімічної термодинаміки, кінетики, — розповідає «УК» Костянтин Гавриленко. — Щоб учні змогли виявити всі грані знань. Одне завдання було з біохімічних перетворень, ще одне — на кінетику, термодинаміку тощо. Другий тур — експериментальний. Він складався з трьох задач. Найважче було із спектрофотометрією, оскільки наші учні не працювали на таких приладах». Тож організатори передбачили українцям цілий день, щоб вони підготувалися. Це дуже допомогло нашим учасникам.
«Якщо олімпіади проводять у східних країнах, для нас це важко. Там дуже багато завдань на швидкість, — зазначає науковий керівник. — Вони не дуже складні, але насичені, перевантажені матеріалом. Треба бути дуже уважним, щоб чогось не пропустити. Наші учні креативні й інтелектуальні. Для них краще розв’язати менше задач, але таких, над якими треба подумати. Тому нам було важко. Наступного року, можливо, будуть кращі результати, тому що 50-та ювілейна олімпіада відбуватиметься в Чехії, Словаччині. І школярі працюватимуть не на кількість завдань, а на якість і глибину».
Цікаво, що команди Китаю, Тайваню, Сингапуру традиційно тримають пальму першості. Там тренування відбувається протягом трьох років — майбутню команду в Піднебесній підбирають ще в 9 класі.
За словами наставників, олімпіади з хімії й фізики найдорожчі. Оскільки для проведення міжнародних змагань країна-організатор має створити належні умови для проведення дослідів. «Кожному учасникові потрібно створити рівні умови — лабораторії з усім оснащенням. Таїланд розробляв комплект завдань, які актуальні саме тепер у цікавих напрямах хімії, закуповував найсучасніше обладнання, — каже Костянтин Гавриленко. — Приміром, цього року для завдань зі спектрофотометрії закупили спектрофотометри по одному на двох учасників. Один такий прилад коштує 5—10 тисяч доларів. Для майже 300 школярів із 78 країн їх купили 150».
Учасники розповідають, що до складу міжнародного журі зазвичай входить 100 осіб, серед яких — науковці світового рівня, які працюють у передових галузях хімії. «Адже куди не глянь, усюди нас оточує хімія, — каже науковий керівник. — Займаюся медичною хімією, біохімією. Вона нині дуже актуальна, інтенсивно розвивається. Але не треба забувати, що мікросхеми, комп’ютери — це хімічні речовини, які люди навчилися синтезувати із запрограмованими властивостями. Тому і біохімія, і хімічне матеріалознавство керують сучасним розвитком суспільства».
Важливо все, навіть акліматизація
«Було важко, — веде далі науковець. — По-перше, це різниця в чотири часові пояси. Там змагання починалися о 8—9 годині, а для нас це 4—5 година ранку. По-друге, клімат: з 20 градусів ми прилетіли в 46. Тому олімпіада виявилася трішки екстремальною. Проте наші учні виступили непогано.
Чи могли б ми виступити краще? Могли б. Команди інших країн, де такі олімпіади фінансує держава, мали змогу приїхати до Таїланду на два дні раніше. Завдяки цьому учні вдало пройшли акліматизацію і були в кращій фізичній формі, ніж наші».
Керівники кажуть, що в Україні, на жаль, передбачають недостатньо коштів на підготовку до таких серйозних змагань. «Те, що в нас передбачають на роботу з обдарованою молоддю, порівняно з іншими країнами просто мізер, — каже Костянтин Гавриленко. — Колеги з різних країн розповідають, що в них стабільна системна державна підтримка цих олімпіад з фінансуванням. Але ми працюємо. Є багато ентузіастів, патріотів».
Тож наша команда дякує за підтримку підприємствам «Укроргсинтез», «Єнамін», УФМЛ, фінансовому директорові компанії «Бусел» Олександрові Усенку, а також завідувачеві відділу Інституту органічної хімії докторові хімічних наук Дмитрові Волочнюку, науковому співробітникові КНУ ім. Т. Шевченка Дмитрові Радченку, Інституту модернізації змісту освіти — всім, хто допоміг поїхати обдарованим учням до Таїланду й показати знання. «Оскільки опікуюся бюджетом цих змагань, підготовчих зборів, пошуком спонсорів, можу сказати, що це невеликі гроші. Тиждень підготовки школярів коштує 1,5 тисячі доларів. Але і цього немає. Проте ми все одно працюватимемо», — каже Костянтин Гавриленко.
Головне — не зупинятися
«Як склали хімію на ЗНО?» — цікавлюся. «На 200 балів!» — в унісон вигукують співрозмовники. «За винятком мене», — скромно додає Тарас. Доки вчорашні випускники обстоювали імідж України на міжнародному рівні, вступна кампанія вже стартувала, тож абітурієнти зізнаються, що ще не встигли подати документи до університетів. Але є час до 26 липня, щоб подати сертифікати з хімії й документи про успіхи у міжнародній профільній олімпіаді до омріяного вишу. На запитання, ким хочуть стати, всі одностайно відповідають: «Хіміком!». Їм до душі органічний синтез. Запевняють, за ним майбутнє.
А в чому перспектива цього напряму? «Це синтез нових ліків, біодобавок, матеріалів», — зауважує Юля. «Нобелівські премії найчастіше отримують у галузі органічної хімії», — каже Сашко.
Молодці, що думають про Нобелівську премію. Нехай їхні прагнення втілюються. Кажуть, заяви переважно подаватимуть до Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник Костянтин Гавриленко бажає вихованцям наснаги у досягненні мети, а ще — не зупинятися. «Олімпіада — тільки старт. Ви талановиті, тому маєте зайві 10 метрів, але 40 кілометрів вам ще бігти. Тож розвивайтесь як прогресивні хіміки, патріоти, досягайте нових висот», — він на прощання міцно тисне підопічним руки.
КОМПЕТЕНТНО
Юрій ЗАВАЛЕВСЬКИЙ,
в.о. директора Інституту модернізації змісту освіти:
— Перші медалі хіміків обов’язково надихнуть наших школярів, які змагатимуться на міжнародному рівні. Незабаром дізнаємося про підсумки математичної олімпіади, що триває в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), олімпіади з фізики, яка розпочалася в місті Джок’якарта (Індонезія). Наприкінці липня в місті Ковентрі (Велика Британія) відбудеться міжнародна учнівська олімпіада з біології, а в Тегерані (Іран) змагатимуться знавці інформатики. Високі результати наших школярів свідчать про ефективність роботи з обдарованими учнями, що об’єднала широкий загал педагогічних працівників, а також наукових і громадських організацій. Мета цих змагань — підтримка обдарованої молоді, яка спроможна стати могутньою рушійною силою інтелектуального розвитку нашої країни.
ЦІКАВО ЗНАТИ
574 медалі різного ґатунку вибороли у міжнародних олімпіадах 698 українських школярів з 1993 по 2016 роки. В інтелектуальному арсеналі нашої країни 96 золотих, 224 срібних та 254 бронзових нагород. У складі окремих команд школярі України беруть участь у міжнародних учнівських олімпіадах з математики, фізики, хімії, біології, інформатики з 1993 року, з 1996-го — з екології, з 2010-го — з географії, з 2011 року — з астрономії. У 2012—2014 роках учні брали участь у міжнародній олімпіаді з історії, повідомляють в Інституті модернізації змісту освіти.