Інколи доводиться чути, нібито Україну світове співтовариство не сприймає всерйоз. Утім, останні урядові здобутки в галузі міжнародної торговельно-економічної співпраці доводять, що це не так. Скажімо, вже до другої фази перейшла робота попередньої оціночної місії ЄС, яка вивчає інституційну готовність інфраструктури України працювати за оновленим законодавством, що засноване на європейських нормах та правилах. 

Ще одна оцінка — і угода

Якщо таку готовність буде виявлено і підтверджено, розпочне роботу оціночна місія, яка передує укладенню угоди АСАА (її ще називають промисловим безвізом). Як повідомляють з Мінекономіки, експерти ЄС завершили оцінювання нашої системи стандартизації, наближається завершення оцінювання чинної в Україні системи метрології. 

Це оцінювання стосувалося діяльності національного органу стандартизації та метрології, технічних комітетів, комерційних структур, що беруть участь у їхній діяльності, а також політики Мінекономіки у цих галузях. Україна бере активну участь у діяльності міжнародних організацій зі стандартизації та метрології, що має сприяти визнанню національної інфраструктури якості України на європейському та міжнародному рівнях.

Європейські експерти підтримали започаткування пілотного проєкту про залучення штучного інтелекту і цифрових технологій в систему стандартизації України. Вони не оминули увагою діяльність комунікативної платформи з технічного регулювання, на якій відбувається продуктивний діалог влади з бізнесом і урахування його пропозицій.  

Відповідно до того, європейські експерти оцінили ступінь залучення українського бізнесу до розроблення та запровадження стандартів, першочергово необхідних для забезпечення життя і здоров’я населення. Зауважимо, що у розвинених країнах національні та міжнародні стандарти (стандарти ЄС тощо) регламентують мінімально необхідні вимоги, аби таку продукцію було визнано придатною до споживання чи використання. А саме приватний бізнес розробляє корпоративні галузеві стандарти, що містять вимоги до якості й безпечності продукції даної галузі, значно вищі за офіційні. Цього шляху не уникнути й Україні.    

Якщо Україна дістане позитивну оцінку й угоду АСАА буде укладено, це сприятиме зростанню конкурентоспроможності української продукції на світових ринках зокрема через нарощування її інноваційної складової, заявив перший заступник міністра економіки Володимир Гринюк. Та й вітчизняний споживач отримуватиме якіснішу та безпечнішу продукцію, виготовлену за сучаснішими технологіями. 

Три кити 

Як заявив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», світова торговельна політика базується на трьох підвалинах: цифровізація, клімат, оптимізація торговельних ланцюгів. І Україна повинна не лише мати власну думку з усіх цих напрямів, а й активно її висловлювати на всіх міжнародних майданчиках. 

Він зауважив, що цієї осені є три події глобального значення: саміт ООН з продовольчих систем (відбувся 23 вересня), саміт з питань клімату у Глазго в листопаді й міністерська конференція СОТ у грудні. Тобто сучасна торгівля — не лише комерція, вона містить питання і світової продовольчої безпеки, і клімату, й інших суспільних трансформацій, що начебто не мають прямого стосунку до торгівлі у вузькому сенсі. Тож Україні як потужному учасникові світової торгівлі під час участі в цих та інших міжнародних форумах слід перейматися не лише питаннями тарифів, квот тощо, а й висловлювати свою позицію з інших згаданих питань. 

Про інвестиційну привабливість

Питання інвестиційної привабливості України нині вельми гостре. Так, за минулий рік відтік прямих іноземних інвестицій становив 868 мільйонів доларів. Востаннє таке спостерігалося 2015-го через бойові дії на сході. Щоправда, цього року вони становили 2 мільярди 836 мільйонів доларів, максимум за останні чотири роки, але якщо відрахувати торішній мінус, загалом вийде не так уже й багато. 

Цікаво, що більш як половина інвестицій надійшло із країн ЄС, тоді як традиційні інвестори Швейцарія та Кіпр вилучали капітали з України. Якщо взяти до уваги, що інвестори з Кіпру — це переважно українські чи колишні українські громадяни, тут можна вбачати політичне підґрунтя, зокрема декларовану боротьбу з олігархами. А причини слабкої інвестиційної активності інших інвесторів відомі: недосконала регуляторна база, нестабільна податкова політика, недостатній захист прав власності, корумпована судова система, розгул рейдерства тощо. 

Проте наша держава не припиняє роботу з підвищення інвестиційної привабливості. Перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Олексій Любченко днями заявив, що наш пріоритет — поєднання реформ із реалізацією конкретних інвестицій та програм трансформації. Залишається актуальним наближення регуляторного середовища до правил ЄС у межах Угоди про асоціацію, найперше що стосується гармонізації митних правил, технічного регулювання і регулювання безпечності продуктів харчування. 

Стояти на своєму

Певна річ, міжнародні угоди — це добре, але що як вони суперечать нашим національним інтересам? Тарас Качка під час дискусійної панелі «Як перемагати в конкуренції на глобальних ринках?» на Київському міжнародному економічному форумі наголосив: ми готові дотримуватися міжнародних правил торгівлі, але вони мають бути збалансовані. Тобто не так, аби лише розвинені держави, що диктують ці правила, могли вільно торгувати, а решта — пристосовуватися до їхніх вимог. 

Зауважимо, щодо України часто саме так і відбувається. Ми як експортер маємо набагато менше можливостей, ніж ті, хто експортує свою продукцію до нас, і це вочевидь несправедливо. Тож нам треба взяти на озброєння досвід інших країн. Там стверджують, що на практиці міждержавні домовленості важать набагато більше, ніж глобальні правила. Маємо багато прикладів, як уряди інших країн відверто порушують вимоги СОТ і наполегливо захищають такі свої дії. Так само треба навчитися і нам, керуючись міркуваннями прагматизму й національних інтересів, аби не бути вічними сиротами у світовому співтоваристві. 

Тарас Качка нагадав, що глобальні правила торгівлі формуються на підставі заходів, яких вживають на світових ринках окремі країни. Тож становище України у глобальній торговій політиці залежить і від того, з якими директивами ми виходимо на міжнародні переговори. Може, і не всього, чого вимагаємо, вдасться досягти, але принаймні питання, що стосуються нас, не вирішуватимуть без нашої участі. 

Потенціал розвитку є

Як наголосив Олексій Любченко, прямі іноземні інвестиції в Україну цього року очікуються приблизно на 5 мільярдів доларів США, переважна частка — знов-таки із країн ЄС. А на Саміті Україна — ЄС очікували ухвалення інвестиційного пакета на 6,5 мільярда євро для стимулювання державно-приватного інвестування в економіку нашої країни. Щоправда, це не передбачає пряме надходження коштів — їх можуть надати у вигляді грантів, кредитів та гарантій для закордонних інвесторів в українську економіку.  

Однак це не єдиний великий міжнародний проєкт за участі України. Так, 53 інвестиційні проєкти в Україні на загальну суму в 842,7 мільйона євро схвалив Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Це  міжнародна фінансова структура, в яку входять 11 країн не лише Чорноморського басейну, а й Албанія, Азербайджан, Вірменія та Греція. 

Як повідомляє Мінекономіки, банк профінансував уже 48 проєктів на загальну суму 776 мільйони євро. Це проєкти у споживчому, комунальному секторі, промисловості, сфері телекомунікаційних послуг, промисловості, фінансовому секторі тощо. Варто зауважити: якщо така поважна структура не боїться вкладати кошти в Україну, це не лише гроші самі по собі, а сигнал для інших, що працювати з Україною можна і треба.