Цьогоріч X Всеукраїнський фестиваль науки об’єднав численну наукову спільноту — загалом у столиці та в різних куточках країни відбулося понад тисяча цікавих заходів.
Серед їх організаторів – Національна академія наук України, міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Мала академія наук, галузеві академії, провідні університети, де впевнені: у суспільстві потрібно піднімати престиж вітчизняної науки, всіляко її популяризувати, особливо серед молоді, більше розповідати українцям про найважливіші досягнення наших учених. Важливо, що до численних заходів долучилися фахівці з Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН).
Під час зустрічі з науковцями Посол Французької Республіки в Україні Ізабель Дюмон зазначила, що уряд Франції надає стипендії нашим талановитим студентам, а також підтримує навчальні програми, що дає змогу українцям певний час навчатися у французьких університетах, знайомитися з новітніми технологіями.
Зокрема, презентація наукових досягнень установ НАН України відбулася в Інституті електрозварювання ім. Є. Патона. Тут науковці представили майже 450 інноваційних розробок, спрямованих на підвищення технологічного і технічного рівня різних галузей.
Винаходи треба впроваджувати
Багатьох зацікавило, над чим працює Інститут відновлюваної енергетики. Його директор доктор технічних наук Степан Кудря переконує, що впровадження відновлюваних джерел енергії (вітру, сонця, малих рік, біомаси) — дуже перспективний напрям, особливо з огляду на стан довкілля. «Перед європейським співтовариством Україна взяла зобов’язання до 2020 року перейти на 11% використання джерел відновлюваної енергетики, нині вже 8%, — розповідає «УК» Степан Кудря. — Євросоюз у середньому до цього терміну повинен освоїти 20%. Отже, це життєва необхідність. Навіть не тому, що закінчується газ, ядерне паливо, а через те, що відновлювані джерела екологічно чисті. Розробки наших науковців активно впроваджуємо в життя. Саме працюємо над пошуком майданчиків для побудови сонячних, вітро?станцій». Науковець запевняє, що у перспективі Україна повинна поступово відмовлятися від вугільної та атомної енергетики, адже майбуття — за екологічно чистими видами енергії.
Поряд з дорослими науковцями цікаві ідеї демонструють юні винахідники з Малої академії наук. Учні 10 класу київської школи № 304 Вадим Концеба і Кирило Мартин винайшли спеціальну систему для безпеки гірськолижників: браслет знімає біометричні дані (температуру, прискорення, пульс) і передає їх за допомогою радіосигналу на базу, де фахівці стежать за переміщенням і фізичним станом спортсменів. У разі потреби можна послати сигнал рятувальникам. Талановитих хлопців запросили до США на міжнародний конкурс юних винахідників, проте вони знизують плечима — не мають таких коштів.
Одинадцятикласниця Марта Чичилова зі столичної школи № 37 й учень Київського коледжу міського господарства Тигран Солоян переїхали з окупованого Криму, тепер в Україну прагнуть перевезти й свій винахід. Вони розробили й удосконалили універсальну металеву конструкцію для лікування найскладніших переломів у тварин. «Наш винахід ветеринари успішно використовують упродовж двох років, — розповідає дівчина. — Якщо тварина зламає кінцівку, залишається скаліченою на все життя. Натомість наша конструкція надійно фіксує зламану кінцівку, даючи змогу тварині рухатися, тож переламані кістки добре зростаються».
Винахідники перемагали в різних конкурсах, а в 2014 році Марта захищала цей проект у США на міжнародному рівні й здобула бронзову нагороду. Тепер діти турбуються, як перевезти виробництво з півострова. І хочуть подібну систему розробити для людей.
Галузь потребує престижності
В урочистому засіданні з нагоди фестивалю науки, яке відбулося в Міністерстві освіти і науки, взяв участь віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. Посадовець запевнив присутніх, що уряд знайде шляхи розв’язання найактуальніших проблем галузі. Він також вручив науковцям державні нагороди та премії Кабінету Міністрів за розроблення і впровадження інноваційних технологій.
«Ми багато років прямуємо до Європи, і тепер наші зусилля на шляху євроінтеграції дають найбільший ефект, — зазначив віце-прем’єр-міністр. — Але Європа — це конкурентне суспільство в економічному, інноваційному, науковому, інтелектуальному напрямах. Тож нам потрібно бути науковоспроможними, виходити на політику реальної підтримки науки. А це означає, що і грошей на науку потрібно більше, і престижність праці науковця повинна бути вищою». Загалом цими днями, щоб розказати про найцікавіші розробки вітчизняних науковців, академічні установи й провідні університети відчинили двері для всіх охочих. Під час Днів науки можна було відвідати пізнавальні лекції українських та іноземних науковців, тематичні виставки тощо. Школярі залюбки побували в оснащених лабораторіях наукових інститутів і мали змогу власноруч провести захопливі досліди.