"Навіщо нам позавчорашні технології?"

Вадим ПРОЦИШИН
27 серпня 2011

РАКУРС

Надсучасні вітчизняні розробки хочуть проміняти на застарілу заокеанську систему

Протягом останніх років активно обговорюється ідея створення в Україні системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером «112». Кілька тижнів тому з’явилася інформація про намір МНС закупити американські технології, на яких працює тамтешня служба «911». Однак це спантеличило вітчизняних науковців і експертів з інформаційних та телекомунікаційних технологій. Річ у тому, що українські фахівці ще 2010-го розробили власну «Систему 112» на основі найсучасніших технологій та з урахуванням усіх особливостей її роботи в Україні. Натомість американці пропонують нам розробку початку 1990-х. Наша газета спробувала розібратися в ситуації.

 2007 рік. Внаслідок ліквідації аварії на Львівщині, де розлився жовтий фосфор, постраждало 7 пожежників. Цього б не сталося, аби тоді працювала розробка вітчизняних вчених. Її інтелектуальна складова здатна попередити про небезпеку навіть рятувальників. Фото УНІАН

Як усе починалося

Ще кілька років тому тодішнє керівництво МНС звернулося до президента Національної академії наук України Бориса Патона з проханням залучити найбільш перспективні та фахові підрозділи НАНУ до роботи над проектуванням «Системи 112». У свою чергу, Борис Євгенович звернувся до Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ, який собаку з’їв на розробці та впровадженні найсучасніших інформаційних систем. Одна з його розробок — система «Рада», яка забезпечує роботу парламенту.

У 2009 році було укладено договір між МНС та інститутом. Почалася активна робота: міжвідомчою групою, створеною згідно з постановою Кабінету Міністрів, було розроблено близько 76 технічних вимог до проекту. З їх урахуванням інститутом та залученими проектувальними організаціями опрацьовано концепцію системи та технічну документацію. Всі зауваження причетних до проекту міністерств та відомств було враховано, а технічне завдання — затверджено. У підсумку договір успішно виконали — акти прийому робіт підписані. Проте зі зміною керівництва МНС процес призупинився. А потім пішов у іншому напрямку.

Надокучлива американська мрія

Як розповів «УК» генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні інтегральні системи» (генпідрядник з розробки та впровадження «Системи 112») Михайло Рижухін, на початку цього року один із радників міністра надзвичайних ситуацій заявив: все, що розроблено вітчизняними фахівцями, — повна маячня. Тому міністерство домовляється з американцями, які адаптують до України свою систему.

«Американці взагалі не уявляють, що у нас тут коїться. Їм буде потрібно щонайменше 5 років, аби тільки провести попереднє обстеження наших потреб, технічних, нормативно-правових та організаційних умов. Впровадження «Системи 112» — це інфраструктурний проект, який має відповідати нашим реаліям. У нас свої інформаційно-телекомунікаційні системи та стандарти зв’язку, у нас своя структура екстрених служб — пожежників, лікарів і міліціонерів не можна загнати в одне приміщення, як це робиться в Америці.

Натомість у нашому технічному проекті враховані всі нюанси українських реалій. А головне, все зроблено на основі найсучасніших технологій, з урахуванням перспектив розвитку. Ми розробили і відпрацювали технології, які американцям та європейцям навіть і не снилися», — каже М. Рижухін.

Він наголошує: розроблена «Система 112» — цілісний проект, який охопить всю Україну. Більше того, за власні кошти проектувальники створили повнопрофільний моделюючий комплекс, на якому були проведені всі навантажувальні тести, у чому на власні очі пересвідчилися спеціалісти МНС та інших екстрених і спеціальних служб. Результати позитивні, і МНС це бачило та знає. Фактично все готове, перевірене, і треба запускати робочий проект. Немає жодних проблем у тому, щоб система була інтегрована із зовнішнім оточенням та забезпечила необхідні функції інтелектуального опрацювання екстрених викликів, які надходять як з мобільних та фіксованих телефонів, так і в автоматичному режимі з техногенно небезпечних та інших об’єктів.

«Єдина колективна думка вітчизняних науковців та фахівців з телекомунікацій:  втілення «американського варіанту» — це рішення, яке не може бути обгрунтоване ніякими розумними аргументами», — завважує М. Рижухін.

За словами фахівця, вже сьогодні вони готові оснастити, скажімо, головне управління МНС в Київській області, яке, без перебільшення, стане підрозділом завтрашнього дня: «Туди несоромно буде привести і Президента, і Прем’єра, і тих же американців. Проте МНС це не потрібно. Складається враження, що вони не хочуть допустити до себе спеціалістів, які б чітко на всю країну запитали: а що за маячню ви впроваджуєте?!»

Український продукт майбутнього

Серйозні труднощі в ситуації, що склалася, вбачає і директор Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук, член-кореспондент НАНУ Анатолій Морозов. За його словами, технічне завдання і навіть технічно-робочі проекти «Системи 112» готові — розробники не втрачали часу, поки МНС «хиталося» з боку в бік. Усі процеси успішно промодельовані, тести пройдені. Можна дуже швидко провести робоче проектування і запустити систему. «Більше того, роботи здані ще два роки тому, проте донині ніхто в МНС цим питанням не займається. А на носі фінальна частина Євро-2012. Ми подали до міністерства технічне завдання і техноробочий проект, і готові були на початку 2010-го розпочати робоче проектування та забезпечити запуск системи у чотирьох містах — господарях турніру. У цій ситуації позиція МНС зовсім не зрозуміла», — каже Анатолій Морозов.

Говорячи про «американські реалії», науковець виділяє дві проблеми: собівартість розробки і впровадження та собівартість її експлуатації, яка набагато більша від вартості розробки. «Якщо ми купили систему, її треба модифікувати до українських реалій. Коли раптом щось зламалося, ми повинні звернутися до постачальника за комплектуючими. А той може сказати: ми зняли з виробництва комплектуючі цієї системи, тому купуйте нову. Може постачальник сказати і те, що ремонт коштуватиме більше, ніж уся система. Тобто ми потрапляємо в технологічну залежність. А це потенційна загроза нашій суверенній державі. Особливо, що стосується «Системи 112», яка експлуатуватиметься щоденно, і, за попередніми підрахунками, на день буде отримувати близько 100 тис. викликів. А це серйозний обсяг», — наголошує Анатолій Морозов.

Крім того, він зазначає, що іноземні системи, які нам пропонуються, зазвичай розроблялися давно. А  за цей час можливості обчислювальної техніки  зросли в десятки разів. Отже, те, що пропонується МНС, — позавчорашній день. Натомість вітчизняна система грунтується на найновітніших технологіях, які ще років 10 не матимуть аналогів.

Як працюватиме вітчизняне ноу-хау?

Якщо, не дай Боже, ви потрапили у біду — телефонуєте з будь-якого телефону на номер «112», або, скажімо, спрацьовує тривожна сигналізація на потенційно небезпечних об’єктах, система, до якої інтегровані компоненти інтелектуальної підтримки, визначає ваші координати та кваліфікує проблему. Це робиться в автоматичному режимі при отриманні тривожного сповіщення або за допомогою оператора, який прийняв ваш виклик. Техніка автоматично визначає диспетчерські пункти тих служб, які потрібні для усунення надзвичайної ситуації, підключає до паралельного опрацювання виклику в конференцзв’язок необхідних спеціалістів. До того ж веде контроль опрацювання викликів та ліквідації ситуацій. Крім того, система аналізує можливий подальший розвиток подій. Наприклад, якщо поступає виклик про локальну пожежу, вона робить аналіз можливих сценаріїв розвитку не тільки щодо цієї пожежі, а й можливих протиправних дій, загрози життю та здоров’ю громадян тощо. Слід зазначити, що у вітчизняну розробку інтегровано й систему оповіщення населення та органів центральної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Американська «911» чи європейська «112», які нам сьогодні пропонують закордонні постачальники, — це комутатор. Я передзвонив — мене з’єднали. Але нині ми живемо в той час, коли велике значення має оперативність та комплексний підхід. Те, що пропонуємо ми, — не комутатор, а інтелектуальна система, яка дає можливість оцінити техногенну, соціальну, терористичну загрози. Розібратися, промоделювати, прийняти правильне та оперативне рішення і скоординувати всі необхідні служби», — пояснює А. Морозов.

Він також розповів, що вітчизняна система контролюватиме роботу всіх екстрених служб і отримуватиме від них звіти. Наприклад, міліція вже не зможе сказати, що вона не отримувала виклик, адже реєструватиметься кожний телефонний дзвінок. Уся інформація централізована, і вона буде безпосередньо доступна керівництву держави. Крім того, інформація повністю захищена, і, скажімо, витік конфіденційних даних практично не можливий.

На впровадження вітчизняної розробки по всій Україні потрібно 3 — 5 років. «Якби нам не заважали, то до кінця року система запрацювала б в одному з міст-господарів Євро-2012. А далі — поетапне впровадження по всій країні: від обласного центру до найвіддаленішого села», — повідомив директор Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ.

Цей проект цілком відповідає месиджу Прем’єр-міністра Миколи Азарова щодо необхідності заміщення імпорту власною високотехнологічною продукцією. І де найкраще скористатися можливостями такого державницького підходу, як не у царині ІТ, де, на щастя, ми маємо непогані здобутки. За твердженням тих же українських чиновників, ми посідаємо п’яте місце у світі з експорту програмного забезпечення. Це підтверджує й позиція потенційного інвестора — всесвітньо відомої китайської компанії «Хуавей», яка навіть не дивиться у бік позавчорашніх американських технологій. Вона готова в обмін на вітчизняну розробку вкласти гроші та надати необхідне обладнання для впровадження нашої ж бо системи в Україні.

ПРЯМА МОВА

Анатолій МОРОЗОВ,
директор Інституту проблем
математичних машин і систем
НАН України:

— Розроблена нами система не має аналогів у світі щодо інтелектуальних можливостей, використання найсучасніщих технологій, гнучкості впровадження, системної інтеграції й наро?щування своїх можливостей, та може експортуватися до інших країн. Технології настільки гнучкі, що їх можна впроваджувати як у Китаї, так і в пострадянських країнах.

Михайло РИЖУХІН,
генеральний директор товариства
з обмеженою відповідальністю
«Спеціальні інтегральні системи»:

— «Система 112» — це інфраструктурний національний проект. На жаль, чиновники МНС та закордонні компанії, яким вони запропонували створити цю систему в Україні, мають вельми побіжну уяву про кількість проблем та завдань в різних аспектах її створення на національному та міжвідомчому рівнях.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Розуміючи всю важливість впровадження «Системи 112» в нашій державі та той момент, що цей матеріал висвітлює точку зору лише однієї сторони, редакція «УК» готова надати можливість для оприлюднення своєї позиції усім зацікавленим відомствам.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua