ЗМІ жваво обговорюють інформацію про першу (і щоб не останню) партію могилізованих росіян, яка отримала квитки на концерт кобзона: в Луганській області начебто розколошматили цілий ешелон «частково мобілізованих» з рф. Тож багато новобранців повернеться додому швидше, ніж на це очікує їхнє кодло. Щоправда, не при параді, а у статусі вантажу 200.
Звідки в так звану лнр прибув ешелон для підсилення пошматованих кацапських військ, не повідомляють. Але якщо могилізована банда — це добровольці із владивостока, то про труни для них турбуватися не потрібно: тамтешнім «захисникам росії» ще вдома видали чорні пакети як додаток до обмундирування. Вийшов такий собі набір «Збери себе сам».
Певен, що збирати себе самостійно доведеться не одному орку. Бо їх та їхніх прибічників з не визнаних ніким донбаських республік не лише не люблять, а й не хочуть лікувати навіть за кордоном. Підтвердженням цього може слугувати майже анекдотична історія: до лікарні однієї з країн Західної Європи у вкрай важкому стані привезли після аварії водія фури, громадянина кацапії. Лікарі екстреної медичної допомоги під’їхали, коли кацап потребував реанімаційних дій. Але під час детального огляду пораненого на його передпліччі медики виявили тату: «DNR 2014».
Лікар, який оглядав москаля, явно був не бандерівцем. Але він одразу припинив усі реанімаційні дії. Звісно ж, травмований сконав, так і не дізнавшись, що означає для медиків Європи його татуха. А виявляється, DNR — скорочення фрази Do Not Resuscitate — у багатьох країнах своєрідне розпорядження про заборону реанімації. Таке татуювання — письмова згода на те, що людина в разі зупинки серця не хоче отримувати серцево-легеневу реанімацію.
Майте на увазі, «денеерівці»! А ще дослухайтеся до слів Президента України Володимира Зеленського, який заявив, що нинішні дії російської армії на Донеччині — це «приклад одного з найбільш цинічних убивств своїх же солдатів, а мобілізація в рф — спосіб набрати нове гарматне м’ясо. Попри очевидну безглуздість війни для росії та втрату окупантами ініціативи, командування кацапських військ все одно жене їх на загибель. Коли бачимо ці наступи, ще раз переконуємося, що російська мобілізація — це відверте намагання дати командирам на місцях постійний потік гарматного м’яса. Іншого сенсу в російській мобілізації просто немає».
Справді немає. Бо якби перед мобілізованими москалями стояли серйозні завдання, їх хоч би готували, як належить, до війни. А так… Ще п’яний чоловічий натовп просто з коліс женуть на фронт. Такий висновок зробив Генштабу ЗСУ: на вечір 25 вересня, йдеться в його зведенні, російське командування відправляє новомобілізованих на передову без належної підготовки, щоб доукомплектовувати підрозділи, які зазнали втрат на лінії зіткнення.
У такий спосіб, наприклад, намагаються зробити боєздатною 3 мотострілецьку дивізію 237 танкового полку, яку поповнили першими ж чоловіками, котрих встигли схопити російські військкомати, і відразу направити на фронт в Україну. 3 дивізію було розбито в багатомісячних боях під Ізюмом. Нині вона перебуває на Оскольському фронті. Із передової її не можуть вивести, а лише намагаються поповнити будь-ким.
У Генштабі ЗСУ стверджують, що ситуація в окупантів критична і що це «знaчнo впливaє нa знижeння piвня мopaльнo-пcиxoлoгiчнoгo cтaну вiйcькoвocлужбoвцiв пpoтивникa тa якicть викoнaння ними oбoв’язкiв».
Понад те, в кацапській армії, точніше, в озлоблених поразками підрозділах, які залишилися в Україні, до новобранців ставляться навіть вороже: родичі мобілізованих «денеерівців» поскаржилися ватажкові терористичного квазідержавного утворення денисові пушиліну, що їхніх чоловіків по прибутті у військову частину… зґвалтували кадировці. А ті заявили, що «денеерівці» — не люди, а худоба, з якою можна робити все що заманеться.
Яка ж за таких умов служба і «защіта атєчєства»? А додайте нестачу офіцерів у підрозділі, котрі могли якось вплинути на кадировське шобло. За даними OSINT (Open source intelligence — розвідки за відкритими джерелами), мінімальні підтверджені втрати армії рф становлять 1210 офіцерів. Щодня їх гине в середньому 6,1 особи. З них 22% — старші офіцери.
Але путіна та вище військове керівництво росії це зовсім не турбує. Вони женуть солдатів на певну смерть, будь-що намагаючись зупинити наступальні дії ЗСУ. Тому на українських полях незабаром смердітиме росятиною.
Наостанок хочу розповісти про інваліда без обох ніг одну із жительок міста свєрдловська (нині єкатєрінбурга). Вона поскаржилася в мережу на мобілізацію в армію її єдиного сина-медика, який її доглядав. Місцевий воєнком, бачите, наплював не лише на те, що син не має бойового досвіду, а й що без доглядача інвалідові не вижити. Звісно ж, їй не позаздриш. Але чому вона, як і мільйони співвітчизників, почала обурюватися лише тоді, коли на війну призвали її сина? Де вона й мільйони інших росіян були сім місяців тому, коли кацапи — такі, як її син, вбивали, ґвалтували, мародерили в Україні? Не дочекаєтеся на співчуття від нас! І якщо вашого синочка привезуть додому в труні або його тіло пошматують наші собаки на херсонських полях, то це буде справедлива кара за горе та страждання народу України!