«Ббігають щурі, водопровідні труби геть заржавіли і течуть. Треба ремонтувати, а нам кажуть, що треба чекати. Скільки можна? Не хочемо чекати! За тридцять років так нічого й не дочекалися, куди йдуть наші гроші!?»
Спробував заспокоїти літніх людей, тим більше, що була серед них і одна моя знайома. Коротко переповів їм розмову, яка кількома днями перед тим відбулася з головою Ужгородського осередку Всеукраїнської громадської організації «Спілка власників житла України» Мариною Куберкою. Вона щиро радить усім, хто не задоволений якістю надання послуг ЖЕКів, відмовитися від них і створювати об’єднання співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ). Перехід на цю форму, який давно завершився у ряді країн постсоціалістичного табору, дозволив їм залишити проблеми обслуговування будинків у минулому.
Так сталося, що всього за кілька метрів від входу до цього ЖЕКу висіло оголошення, текст якого гласив: «Шановні мешканці багатоквартирних будинків! Хочете дізнатися, що таке ОСББ? Хочете його створити у своєму будинку, але не знаєте, з чого почати? Ми розповімо, які переваги дає об’єднання, як його створити та зареєструвати, як працювати з надавачами комунальних послуг та інше. Запрошуємо!». Унизу підпис — «Ресурсний центр для ОСББ м. Ужгород».
Звичайно, я не став бабусям і дідусям розповідати те, про що дізнався від Марини Юріївни, тим більше, що на вулиці це скидалося на рекламу, якій сьогодні не дуже вірять. Лише сказав їм, що раджу скористатися оголошенням, піти і послухати, що воно таке — це загадкове ОСББ.
Наступного дня я і сам прийшов за тим оголошенням на семінар до ресурсного центру. Уже знайома мені Марина Куберка розповідала, як влаштоване життя співвласників її будинку. «У нас загалом 40 квартир. Створили об’єднання чотири роки тому. Як подарунок міська рада зробила для нас ремонт покрівлі, всі інші роботи виконуємо самі. За кілька років поміняли всі водопровідні мережі, відремонтували під’їзд, з електрикою навели порядок. Прибирають подвір’я та під’їзд. Уклали договір на обслуговування з приватним підприємцем... Усе це — за внески членів ОСББ, розмір яких нижчий за «жрерівські» тарифи. Ми сплачуємо по 62 коп. з квадратного метра житлоплощі, а в ЖРЕРах за той самий метр стягують по 1 грн.
Ще кілька повчальних моментів із семінару. Ніхто з мешканців багатоповерхівки Куберки не скаржиться на погану якість обслуговування, оскільки самі вони визначають їх порядок і обсяг робіт, як і виконавців. Мешканці самі зацікавлені в кращому збереженні не лише своїх квартир, а й усього будинку, співвласниками якого стали внаслідок приватизації. Вони добре обізнані з технічним станом будинку, тож здатні приймати правильні рішення.
…На безплатному для слухачів семінарі було зовсім небагато слухачів. Я пошукав очима учорашніх бабусь і дідусів — де ви, скаржники!? — і був розчарований. Нікого з них у залі не побачив. Подумав: ще довго чутимемо скарги на адресу ЖЕКів, які лунатимуть від власників квартир, на погане обслуговування будинків. Вони братимуть у облогу жрерівців, вимагатимуть від них багато і не отримуватимуть нічого або майже нічого. Це — замість того, щоб скористатися можливостями ОСББ, які передбачені законом і є їм цілком доступними.
Не чекаючи «милостині» від ЖЕКів, а допомагаючи самим собі через об’єднання співвласників житла, життя можна зробити комфортнішим. Буде менше галасу, зате більше ефекту.