Коли директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук запросив на форум професій та майстерності, подумала: «Скільки вже розмов було на різних рівнях, а робітничі вакансії все прибувають».

Та це був не форум у класичному розумінні, а справжня рукотворна феєрія. На відкритих майданчиках перед центром професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості (найкращим, до речі, в Україні) вирувало велике колоритне дійство. Ось тут можна спробувати попрацювати за найсучаснішою швейною машиною, тут наростити нігті, зробити карвінг (мистецтво креативного вирізання овочів), сплести щось із лози й навіть викувати собі на щастя підкову. Олександр так і зробив: каже, мати в руках ремесло ніколи не завадить. Приємно дивуюся, як практично й раціонально мислять наші діти: «Планую вступити на факультет іноземної філології, але фортуна може й не усміхнутися. Що тоді робити? Звісно ж, прийду сюди: ми з подругами в захопленні й від навчального ресторану, і від косметичного салону, які є в центрі», — розповідає однокласниця Олександра Анастасія.

«Мрію стати модельєром, — каже Тетяна. — Виявляється, для цього зовсім не обов’язково витрачати невеликий сімейний бюджет на навчання у київських вишах. Тут я побачила таке, що аж дух перехопило!»

Найбільше емоцій у старшокласників з Рівного, Рівненського та Здолбунівського районів (саме для них влаштували цю феєрію) викликав театр моделей. Тобто демонстрація кваліфікаційних виробів слухачів центру — того, що створили вони власними руками й розумом. Це була захоплива екскурсія у примхливий світ сучасної моди та стилю: поряд із класичним і діловим — поширені серед молоді хіпі, панк-стиль, гламурний, вечірній. Одяг, зачіски й макіяж — усе зробили після кількох місяців навчання в цьому сучасному закладі хлопці й дівчата, котрі захотіли щось змінити в житті. 

«Світ цікавий і захопливий, — звертається до випускників Іван Ткачук. — Кожен може заробити на достойне життя власними руками і, звісно ж, стати багатою людиною. Нині ринок праці в Україні гостро потребує не юристів чи економістів, а верстатників і швачок, штукатурів і пекарів. Не треба багато відваги, щоб поїхати за кордон, а слід мати мужність залишитися і змінювати Україну. Тому експериментуйте, шукайте і знаходьте себе на рідній землі, а ми вам допоможемо».

Ці напутні слова майже півтори тисячі випускників сприйняли зовсім не як повчання — вони щиро аплодували. А на них уже чекав ярмарок вакансій на регіональному ринку праці, майстер-класи, живе спілкування з патрульними поліцейськими та рятувальниками з можливістю сісти за кермо новенького пожежного авто. І навіть зустрічі з конкретними роботодавцями з не менш конкретними пропозиціями: скажімо, здобути професію в службі зайнятості на їхнє замовлення. Невже цього мало, щоб знайти себе вже сьогодні?

Організатори влучили в десятку: полку тих, хто завтра працюватиме на рідній землі, прибуде. І саме людину праці, яка створює додану вартість і сплачує податки в Україні, разом з роботодавцями маємо підносити на найвищий рівень. На телебаченні, у пресі й просто у щоденному житті. Якщо завтра хочемо жити краще, ніж сьогодні.

ПРЯМА МОВА

«Рівнян ставимо за приклад»

Валерій ЯРОШЕНКО,
в.о. голови Державної служби зайнятості
(центрального апарату):

— На Рівненщині ми провели кілька навчальних семінарів для колег з усієї України. Тому що служба зайнятості області працює на вимогу часу, який ставить перед нами нові виклики, і навіть випереджає його. Тут вдало поєднують глибокий зміст щоденної роботи з нестандартними формами популяризації тих професій, яких гостро потребує регіональний ринок праці, активно працюють за прямими угодами з роботодавцями, мають найсучаснішу в країні матеріальну базу для підготовки фахівців 56 професій, перелік яких постійно розширюють. І цим змінюють саму філософію сприйняття нашої служби. З одного боку, маємо розширити коло наших підопічних: йдеться не лише про офіційно зареєстрованих безробітних, а й про незайняте населення (а його в рази більше). З іншого — через таку роботу з виходом на конкретну людину піднести престиж служби, адже у світі це, як правило, центральні органи виконавчої влади.

До речі, нині на розгляді в Кабінеті Міністрів перебувають зміни до Концепції державної системи професійної орієнтації населення до 2023 року. Адже реформа у сфері зайнятості одна з ключових.

Захисники стають модельєрами

13 дівчат і 23-річний Сергій Капустін — така група перукарів-модельєрів навчається в Рівненському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Щойно Сергієві виповнилося 18, почалася війна. Він, уродженець патріотичного Дерманя, малої батьківщини Волинського Гомера Уласа Самчука, сам зголосився захищати Україну: підписав трирічний контракт на службу в Збройних силах. Достойно виконавши обов’язок, повернувся до рідного села. І хоч мав спеціальність будівельника-опоряджувальника, вирішив спробувати чогось креативного. У центрі зайнятості Здолбунівського району запропонували на вибір кілька професій. Обрав перукаря-модельєра: дуже, каже, любить експериментувати. Тож на форумі професій Сергій виступив у ролі яскравої моделі, яку важко було не помітити.

А нині він на практиці. Сьогодні, наприклад, змінив імідж дітлахів з обласного будинку дитини: бачили б ви, як вони раділи! Такі безплатні послуги від слухачів — гарна традиція служби зайнятості: добра, переконані тут, забагато не буває. Сергій Капустін легко ділиться ним з усіма, хто його оточує, хоч у свої 23 пережив стільки, що й на століття вистачило б. Але він не дуже любить про це говорити, просто живе, намагаючись знайти себе.

Як і його побратим із села Плоска Острозького району Роман Чубок. До війни працював у нафтопроводі «Дружба», що проходить неподалік. Звідси й потрапив у шосту хвилю мобілізації. Коли повернувся, у нафтопроводі настали не найкращі часи. Отож вирішив змінити долю, бо мав професію різьбяра, здобувши її в Дубенському професійному ліцеї, й заочно закінчив факультет декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету. До роботи з деревом прикипів змалку: каже, це дуже вдячний і теплий матеріал. І для себе, й для сусідів оформив різьбою дзеркала, меблі, створив не одне оригінальне панно. Тому й вирішив піти на курси підприємців-початківців служби зайнятості. У підсумку на розгляд прискіпливого журі подав проект власного різьбярського цеху з відповідним обладнанням і успішно захистив його.

— Нас учили, як вести бухгалтерію, зробити розрахунки та підготувати звіти. Із цифрами мені складно, а свою роботу знаю. Тому чекаю на кошти, щоб придбати універсальний верстат, про який мріяв давно, — каже Роман.

Щойно надійдуть виплати для Романа на відкриття власної справи, він пообіцяв обов’язкового запросити нас до себе. А поки що тримаймо кулаки за нього і за інших наших захисників. Нехай повертаються живими і знаходять себе на рідній землі, яку обстояли від ворога.

КОМПЕТЕНТНО

«А ми їм допоможемо»

Іван ТКАЧУК,
директор Рівненського обласного
центру зайнятості:

— Ось уже чотири роки пріоритет служби зайнятості — системна робота з тими, хто захищає Україну. Це наш громадянський обов’язок — зробити все, щоб хлопці почувалися впевнено, знайшли себе й заробляли на достойне життя для родин. Тому разом із військкоматами створили реєстр наших захисників, який постійно поповнюємо, тісно співпрацюємо з громадськими організаціями, що опікуються ними, роботодавцями краю. Об’єднавши зусилля із громадською організацією «Психологічна служба майдану», в Рівненському районі започаткували проект соціального супроводу сімей наших захисників. Його здебільшого здійснюють самі захисники, які повернулися додому, або їхні батьки, адже працюють із дуже чутливою категорією земляків. На жаль, державних програм соціальної реабілітації поки що немає, а вони вкрай потрібні. Адже статус учасника бойових дій внаслідок війни на Донбасі мають уже понад 328 тисяч співвітчизників.

До речі. 656 безробітних із числа демобілізованих, які брали участь в антитерористичній операції, скористалися послугами Рівненської обласної служби зайнятості в першому кварталі цього року. Вдалося працевлаштувати 77 осіб, проходили професійне навчання 64, отримували профорієнтаційні послуги 558. Нині на обліку в обласній службі зайнятості перебуває 414 безробітних з числа учасників АТО.

Сторінку підготувала Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр» (фото автора)