"Не примха, а вимога часу"

Інна ОМЕЛЯНЧУК
14 квiтня 2023

14 березня 2022-го ворожа ракета влучила в один з об’єктів поблизу телевежі в Антополі під Рівним. Першими на допомогу примчали пожежники з рідної Білокриницької громади, бо лише кілька кілометрів відділяють центр безпеки, де базується пожежний автомобіль, від епіцентру руйнування.

«На жаль, жертв уникнути тоді не вдалося. Але війна остаточно впевнила у важливості добровільного пожежного руху, який ми започаткували ще 2018 року. Попередньо вивчили досвід Польщі, де дуже популярна професія пожежника та розвинений добровільний пожежний рух. Центри безпеки в польській глибинці — осередки активного життя. Там проводять різноманітні заходи. Тоді й загорілася цією ідеєю», — розповідає голова Білокриницької територіальної громади Тетяна Гончарук. 

 Вогнеборці-добровольці з Олександрійської громади готові оберігати спокій земляків. Фото надав автор

Рятівний круг для подорожніх

Їхній центр безпеки, що був першим на Рівненщині, розташований обіч міжнародного транспортного коридору Київ — Чоп. Він виконує роль рятівного круга для тих, хто з перших днів війни прямує цим шляхом на захід із різних областей України. Тут працюють цілодобово, тож люди можуть зігрітися, випити гарячого чаю та навіть посмакувати пироги від місцевих господинь.

Структура та модель роботи така: четверо пожежників працюють на платній основі, але на допомогу їм будь-якої хвилини готові прийти щонайменше два десятки добровольців. І приходять! Скільки пожеж загасили в зародку, вже і не полічити. У центрі двоє поліцейських офіцерів громади, в кожного є автомобіль — додатковий ресурс для оперативної реакції на непередбачувані ситуації. Третя складова — медична служба. Дві медсестри готові прийти на допомогу в разі найменшої потреби, вони активно надавали допомогу жителям окупованих територій, які тут зупинялися.

Є креативний простір для дітей, де їх навчають азів пожежної безпеки та професії пожежника-рятувальника. Він з’явився завдяки перемозі в обласному конкурсі громад. 200 тисяч тоді отримали з бюджету області, ще стільки само додали власних коштів. І все це на одній локації, що практично і зручно.

«Центр безпеки нині, у воєнний час, для нас дуже важливий. Маємо вже три пожежні автомобілі, два з них додалося у війну», — каже Тетяна Гончарук.

Допомога від західних партнерів

Працьовиті та наполегливі завжди успішні. Білокриницька та ще дев’ять громад області стали переможцями програми USAID «Говерла», тож отримують від міжнародних партнерів і генератори, й мотопомпи, й вогнегасники. І дедалі активніше розвивають добровільний  пожежний рух — війна стала його каталізатором. Торік наприкінці квітня сучасний центр безпеки з’явився у Великоомелянській громаді. На його відкриття приїхав голова ДСНС Сергій Крук, який активно сприяє розвиткові цього руху. Мають два пожежні автомобілі: один громада придбала власним коштом, другий подарували польські партнери. 12 місцевих пожежників-добровольців теж пройшли вишкіл у Польщі.

Консультативну допомогу Рівненщині в розвитку пожежного руху  координує генерал Державної пожежної охорони Польщі керівник добровільних формувань у Західнопоморському воєводстві Марек Ковальський. Днями разом з начальником обласної військової адміністрації Віталієм Ковалем він привітав чергову команду добровольців в Олександрійській громаді: тут відкрили добровільну пожежну частину. А сертифікат на автокран та спецодяг став чудовим подарунком.

«У Польщі добровільний рух розвивається вже понад 100 років. Це така своєрідна місія, яку гордо несуть місцеві жителі у глибинці, щоб запобігати не лише пожежам, а й іншим непередбачуваним ситуаціям», — каже Марек Ковальський.

Кілька років тому пересвідчилася в цьому в польській гміні Домбрувка Західнопоморського воєводства неподалік Варшави. Її війт гордо демонстрував українським журналістам придбаний майже за мільйон злотих новенький пожежний автомобіль. І хоч у децентралізованій Польщі державна пожежна охорона працює на повітовому (районному) рівні, це не заважає добровільному рухові.

Культ хлопця-вогнеборця виник, ще коли Польща не мала державності. Змінювалися кордони держав, але незмінним залишався престиж хлопця в мундирі, який рятує тих, хто поруч, на волонтерських засадах. У гміні з 8 тисячами жителів аж вісім добровільних пожежних команд.

Вогнеборці-добровольці

Чи з’явиться культ вогнеборця-добровольця в Україні? На Рівненщині, яка до 1939 року входила до складу Польщі, сподіваються відродити традицію. Нині, каже начальник ОВА Віталій Коваль, це вже не примха, а вимога часу: «У територіальних громадах області створено 76 підрозділів пожежної охорони, з них 21 добровільна команда. Лише від початку війни, яка квапить нас, запрацювало 11 підрозділів.

Важливо, щоб такі команди були в кожній громаді. Норматив прибуття рятувальників на ліквідацію пожеж — до 20 хвилин у сільській місцевості й до 10 — в містах. Головна перевага добровільних формувань — саме їхня оперативність. Місцеві добре знають рідну територію та працюють максимально ефективно. Це нагальний пріоритет, який підсилюватимемо, залучаючи фінансування з різних джерел».

Сприятиме і об’єднання зусиль із громадською організацією «Асоціація добровільних пожежних команд України» та ДСНС Рівненщини: днями ОВА підписала з ними меморандум про співпрацю. А в Рівненському районі, де добровільних формувань найбільше, вже працюють над створенням єдиної системи безпеки, закільцювавши всю невідкладну допомогу жителям.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua