Стан міського пасажирського транспорту зачіпає інтереси значної частини нашого суспільства. Недарма повідомлення про те, що влада планує істотно оновити застарілий парк рухомого складу, викликало підвищений інтерес. «Урядовий кур’єр» дізнався, наскільки важлива для регіонів реалізація цих планів.
Про те, що цього року оновлюватимуть рухомий склад міського пасажирського транспорту, активно заговорили одразу після того, як Кабінет Міністрів схвалив відповідний план на 2014 рік. Однак варто нагадати, що ще торік уряд постановою від 03. 06. 2013 р. № 404 затвердив Порядок залучення у 2013 році коштів під державні гарантії головними розпорядниками бюджетних коштів для здійснення капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень та повернення таких коштів.
Проекти регіональні...
Згідно з цим порядком, органи місцевого самоврядування підготували 20 проектів соціально-економічного розвитку з оновлення парку рухомого складу автобусів, трамваїв і тролейбусів. Ними передбачено придбати у вітчизняних виробників 350 автобусів середньої, великої та особливо великої пасажиромісткості, 520 тролейбусів і 80 трамвайних вагонів.
На запит «УК» щодо реалізації цих планів у Міністерстві інфраструктури відповіли, що у липні та грудні 2013 року з «усіх проектів відповідними рішеннями Кабінету Міністрів схвалено три, а саме: Вінниці, Чернігова та Хмельницького». Цими проектами передбачено придбати у вітчизняних виробників за рахунок коштів, залучених під державні гарантії, 108 тролейбусів і 30 автобусів.
Хмельницький міський транспорт має поповнитися 46 вітчизняними тролейбусами. Причому тут усі необхідні гроші, а це 80 мільйонів гривень, будуть позиченими. Для Вінниці — 40 тролейбусів і 30 автобусів (показники фінансування становитимуть 113,5 мільйона гривень); Чернігову — 22 тролейбуси (41,8 мільйона). До слова, за вінницьким проектом нині вже визначено не лише постачальника техніки — корпорацію «Богдан», а й банк-кредитор, яким став «Укргазбанк».
До речі, низькі ставки кредитування передбачається забезпечити за рахунок отримання рефінансування Нацбанку. У разі запозичень розпорядник бюджетних коштів також може пропонувати різні варіанти бюджетної підтримки: часткову чи повну компенсацію відсотків, часткове чи повне погашення «тіла» кредиту.
Також цього року згідно з Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки планується придбати нові автобуси, трамваї і тролейбуси для восьми українських міст. За повідомленнями прес-служби Кабінету Міністрів, ідеться про закупівлю 320 тролейбусів, 320 автобусів та 60 трамваїв за запозичені під державні гарантії кошти. Новий рухомий склад розподілять між Луганськом, Львовом, Запоріжжям, Севастополем, Луцьком, Одесою, Горлівкою та Кривим Рогом. Причому першим трьом містам у списку має дістатися найбільше: Луганську — 150 автобусів і 30 тролейбусів, Львову — 100 автобусів та 50 тролейбусів, Запоріжжю — 60 автобусів і 30 тролейбусів.
Деякі засоби масової інформації повідомили, що, крім того, Міністерство фінансів готує проект урядової постанови щодо оновлення тролейбусного парку Дніпропетровська та поповнення його 92 машинами.
…гроші запозичені
Гроші й справді знадобляться чималі. За даними Мінінфраструктури, середня вартість тролейбуса становить 2 мільйони гривень, трамвайного вагона —
5 мільйонів, автобусів (залежно від пасажиромісткості) — від 0,8 до 2,5 мільйона гривень. Для того, щоб такі вартісні проекти схвалив Кабмін, їх має розглянути і затвердити фінансово-кредитна рада.
Можливо, саме тому в уже згадуваній відповіді на запит «УК» щодо реалізації всіх планів на 2014 рік Мінінфраструктури не дає конкретної відповіді: «Інші проекти з оновлення рухомого складу міського пасажирського транспорту перебувають на різних стадіях відпрацювання». У відомстві повідомляють, що придбанню рухомого складу повинно передувати не лише рішення уряду про реалізацію таких проектів, а й проведення органами місцевого самоврядування тендерів на залучення кредитних коштів та визначення виробника. А це, мовляв, потребує часу.
І все ж конкретизувати цей план таки доведеться, адже практика закупівлі старої техніки за кордоном не виправдала себе. Через брак коштів деякі українські міста, серед яких Дніпропетровськ, Львів, Луцьк, Тернопіль, спробували купувати трамваї та тролейбуси в Німеччині, Польщі й Чехії. Термін експлуатації такої техніки був досить тривалим, а ціни коливалися від 70 тисяч гривень до 350.
Виник навіть скандал, оскільки поповзли чутки, що стару техніку власники іноді віддавали задарма, а в Україні за неї нібито платили гроші. Якщо врахувати, що купувати старі машини не вигідно ні з безпекової, ні з екологічної точки зору, то стане зрозумілим, наскільки важлива реалізація планів з оновлення парку міського пасажирського транспорту.
Запоріжжя. Модернізують бюджетним та позабюджетним коштом
Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»
У Запоріжжі планують оновити рухомий склад міського пасажирського транспорту: бюджетним і позабюджетним коштом придбати 30 нових тролейбусів та 60 нових автобусів середньої місткості. Проект відповідної програми вже розроблено.
Ще торік міська рада своїм рішенням затвердила «Програму вдосконалення пасажирського транспорту в місті Запоріжжі на 2013 рік». У її рамках провели конкурси на перевезення пасажирів на автобусному маршруті. Започаткували заходи для введення в місті єдиної автоматизованої системи диспетчерського управління в міському пасажирському транспорті загального користування. Підприємства-перевізники встановлюють у транспортних засобах GPS/GPRS-навігатори, проводять низку інших заходів з безпеки пасажироперевезення.
Нині щоденно на маршрутах міста задіяно 90–95 трамвайних вагонів, 75–80 тролейбусів, з яких 11 одиниць — з низькою підлогою, пристосовані для перевезення осіб з обмеженими можливостями, 950 автобусів різного класу.
А загалом на підприємстві «Запоріжелектротранс» із 127 тролейбусів, що експлуатуються в місті, 109 (85,8%) відпрацювали нормативний термін (10 років). Тролейбуси перебувають в незадовільному стані, морально застарілі, мають неефективне енерговитратне обладнання, не відповідають вимогам щодо сучасного комфортного перевезення пасажирів і потребують оновлення. Аналогічна ситуація склалася і з трамваями. Щоправда, торік провели капітальний ремонт рухомого складу електротранспорту, завдяки чому вдалося подовжити технічний ресурс на 10 років 9 трамваям та 20 тролейбусам (причому за рахунок благодійної допомоги АТ «Мотор Січ» відремонтували 5 одиниць).
Не ліпша ситуація і з автобусами. Їх на комунальному підприємстві налічується 6 і всі задіяні для обслуговування одного автобусного маршруту. Цього явно замало для забезпечення транспортними послугами мешканців Хортицького району, адже автобуси повністю затребувані пасажирами, наповнюваність салонів неабияка (особливо у години пік). Звісно, це не з кращого боку впливає на безпеку та якість перевезень.
На підприємствах-перевізниках некомунальної форми власності, які обслуговують інші міські автобусні маршрути, парк автотранспортних засобів також застарів. Серед них найбільше автобусів класу «А» та «В» загальною пасажиромісткістю до 22 місць. До слова, заміну транспортних засобів класу «В» на місткіші (автобуси середнього класу) передбачено провести за кошти приватних перевізників.
Утім, враховуючи особливості забудови міста, одним з пріоритетних напрямків реалізації програми залишається поліпшення електротранспорту, причому великої та середньої пасажиромісткості. Передусім ідеться про проспект Леніна, Хортицький та частину Шевченківського районів.
Та у пояснювальній записці до проекту рішення міської ради «Про затвердження міської цільової програми «Забезпечення належної та безперебійної роботи Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» про суттєве оновлення парку транспортних засобів цього року не йдеться. І дарма, що згідно з програмою забезпечення належної та безперебійної роботи міського електротранспорту передбачалося необхідне фінансування з бюджету міста у сумі 11543,865 тисячі гривень.
Харків. Старим трамваям дають нове життя
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
Торік у Харкові було перевезено майже 630 мільйонів пасажирів. Третина цих перевезень припадає на міський електротранспорт: трамваї і тролейбуси. Городяни стверджують, що це не лише зручний, а й доступний в економічному плані вид транспорту. Шкода лише, що більша його частина сьогодні доживає свій вік.
Якщо, наприклад, нові тролейбуси час від часу міська влада закуповує, то з трамваями склалася непроста ситуація. Це підтвердив і директор департаменту транспорту та зв’язку Харківської міської ради Сергій Дульфан.
— Досі стан рухомого складу в місті залишається проблемним питанням, — каже він. — Найгірша ситуація з трамваями, які зношені в середньому на 90–95%. З тролейбусами значно краще: їхня зношеність сягає 35%. При підготовці до Євро-2012 місто закупило значну частину як односекційних, так і двосекційних тролейбусів. За рахунок цього середній вік тролейбусів у Харкові істотно зменшився.
Директор департаменту також зазначив, що держава не дозволяє міській владі оновлювати трамвайний парк. Тільки один раз, напередодні Євро-2012, було придбано двадцять трамваїв, які до цього експлуатувались у Празі. Потім Кабінет Міністрів заборонив купувати такий електротранспорт іноземного зразка. І хоча все це робиться заради підтримки вітчизняного виробника, на нові трамваї коштів немає.
Тому харківським транспортникам доводиться випускати на лінію зовсім старі вагони або ж ремонтувати їх на комунальному підприємстві «Вагоноремонтний завод». Цього року тут планують дати друге життя приблизно дев’яти трамваям марки «Татра» і п’яти — марки «КТМ». Точніша їх кількість стане відома, за словами директора КП «Харківський вагоноремонтний завод» Василя Вітченка, вже після прийняття бюджету міста на 2014 рік.
Що ж стосується минулого року, то на вагоноремонтному заводі за кошти міського бюджету відремонтували сім чеських трамваїв, завдяки чому термін їхньої експлуатації збільшиться на десять років. Завершується ремонт ще трьох трамваїв.
Крім цього, підприємство торік зробило капітальний ремонт ще чотирьох трамвайних вагонів з інших міст України — Єнакієвого і Макіївки. Директор заводу наголосив, що транспортники з інших міст звертаються до Харкова завдяки низькій вартості ремонту: капітальний ремонт одного вагона трамвая на Харківському вагоноремонтному заводі коштує 550 тисяч гривень. У Києві аналогічна модернізація коштуватиме 1 мільйон гривень. Суттєву різницю в ціні Василь Вітченко пояснив тим, що деяке обладнання і запчастини їхній завод виготовляє самостійно. Зокрема, на підприємстві відновлюють пантографи — механізми, які служать для струмознімання з контактної мережі, що дає змогу істотно заощаджувати кошти.
А ще харківські транспортники похвалилися тим, що всі трамваї і тролейбуси в місті на 100% укомплектовані модулями GPS, що дає змогу визначити розташування одиниці рухомого складу в будь-який час на транспортній мережі і вживати заходів у разі позаштатних ситуацій.
Львів. Аверс і реверс транспортної реформи
Оксана МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
Львів та львів’яни три роки тому пережили справжню транспортну революцію. Тоді у щоденний вжиток не лише ввійшли нові терміни —«радіальні» маршрути (з’єднують периферійні райони з центром міста) та «хордові» маршрути (з’єднують периферійні райони один з одним, оминаючи центр міста), а й листками — схемами, з якими пасажирам довелось у ранковий та вечірній час розбиратися на практиці з транспортною еквілібристикою.
Та якщо з незвичною термінологією якось дали собі раду, то розібратися з новими маршрутами (старі повністю перекроїли) виявилося куди складніше і по кишені відчутно вдарило. Бо якщо після нововведення якийсь час один квиток давав право на пересадку з одного маршруту на інший, то згодом від цього відмовились, і тепер за кожну поїздку — окрема плата. Та попри незручності містяни одностайно підтримували необхідність реформування роботи міського пасажирського транспорту.
Отож восени 2011 року у Львові розпочали реорганізацію транспортної системи: стратегію для міста розробили спеціалісти французької компанії «Луї Бергер» (Louis Berger) спільно із фахівцями кафедри транспортних технологій Національного університету «Львівська політехніка». Одним з головних акцентів нової транспортної схеми, на переконання експертів, є надання пріоритету електротранспорту і розвантаження центральної частини міста від надмірної кількості автобусів.
Аби електротранспорту повернути втрачені позиції, місто потребує чималих коштів: наявний трамвайний парк давно вичерпав свій ресурс і конче потребує оновлення, а ціна трамвайних новинок надто висока для скромного бюджету Львова. Торік, приміром, вперше за останні десятиліття місту вдалося придбати один (!) трамвай виробництва концерну «Електрон». Він успішно пройшов випробування, і цього року планують придбати у місцевого виробника ще п’ять трамваїв. Але на маршрути вийдуть не п’ятисекційні, а трисекційні трамваї, зручніші для крутих і вузьких львівських вулиць.
Водночас у мерії не відмовлятимуться від придбання вживаного електротранспорту: торік трамвайний парк міста поповнився 24 трамваями чеського виробництва. І хоч техніка не нова, майстри ЛКП «Львівелектротранс» реанімували машини, і ті ще довго виходитимуть на львівські маршрути.
— Загалом, — розповів начальник управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради Олег Вілюра, — у 2014 році на умовах співфінансування місцевого та держбюджету плануємо закупити для міста 35 трамваїв та 65 тролейбусів.
Знадобляться нові трамваї і для обслуговування нового трамвайного маршруту на Сихів, який з весни розпочнуть прокладати за кошти ЄБРР до найзаселенішого житлового мікрорайону. А про потребу у нових машинах, як і про інтервал руху, говорити зарано — пасажиропотік на новому маршруті ще належить вивчити. Очевидно також, що фахівцям треба братися за створення транспортної схеми Львова відповідно до генплану розвитку міста.
Що ж до автотранспорту, то він у кращому стані. Згідно з договорами, укладеними з перевізниками (у Львові всі автомаршрути розділили між собою комунальне підприємство АТП №1 та 4 приватні перевізники), транспортники мали б щороку оновлювати 20% рухомого складу. Але у документі не деталізовано, йдеться про придбання нових чи вживаних автобусів. Та й з грошима у місцевих перевізників негусто, оскільки, як зазначив Олег Вілюра, у місті не підвищили тарифів на проїзд у громадському транспорті і вони найнижчі в західному регіоні.
Ускладнило фінансовий стан автопідприємств і неповернення компенсацій за перевезення пільгових категорій населення. Тож перевізникам довелося замість нових машин купувати вживані. Лише АТП №1 торік придбало 33 новенькі ЛАЗи великої місткості, розраховані на перевезення більш ніж 100 пасажирів. Загалом на міські маршрути щодня виходить 645 автобусів, тоді як мільйонний Львів потребує їх значно більше. Адже існуюча транспортна схема не враховує зростання пасажиропотоків до нових супер- та гіпермаркетів, торговельних центрів. Та й приватні перевізники не надто поспішають ставити нові машини на розбиті дороги, які піддаються перманентним ремонтам. Більше орієнтуються на придбання вживаних європейських, технічний стан яких ще цілком пристойний.
І все ж таки зрушення на краще є: з міських маршрутів зникли застарілі маршрутки зразка 1990-х років (переобладнані на пасажирські вантажні мікробуси). Такі транспортні засоби, які не відповідають технічним вимогам (комфорт пасажирів, на жаль, до уваги не береться), на лінію не випускає техконтроль. Однак на приміських маршрутах, більшість яких проходить через Львів, їх досі експлуатують.
Донецьк. Ретро-вагони — не лише як музейні експонати
Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»
Торік міський електротранспорт Донецька проїхав повз проміжну зупинку із позначкою «85». Саме такий.jpg)
часовий вимір цього шляху: перший трамвай на маршрут у шахтарській столиці вийшов у червні 1928 року. До слова, помандрувати в 1930-ті роки жителі міста та його гості мають змогу завдяки «трамваю часу». Точніше, до їхніх послуг ретро-вагон, який періодично курсує містом і має великий попит не лише серед дітлахів.
А тим часом на окремих міських маршрутах досі обслуговують пасажирів ще й інші «історичні» трамваї, тролейбуси та автобуси, тобто ті, які прийшли на зміну попередникам у 1980-ті роки. Із зрозумілих причин, до згаданих «машин часу» ставлення неоднозначне, але найуживанішою серед коментарів донеччан вважається така характеристика поїздки на роботу чи додому: «Півгодини ганьби — і ти на місці…»
Втішає хіба те, що застарілої техніки стає дедалі менше, оскільки рік у рік міський транспорт таки поступово оновлюється. Переломним у плані технічного переозброєння у комунально-комерційному підприємстві «Донелектроавтотранс» вважають 2003 рік, оскільки тоді автопарк отримав 10 нових автобусів МАЗ-104021, розрахованих на велику кількість пасажирів, і нові трамвайні вагони спільного чесько-українського виробництва «Татра-Юг».
А ще місцева влада затвердила і взялася реалізовувати програму «Транспорт міста», завдяки чому ця сфера переживає істотні якісні зміни. Найбільш масштабне та відчутне оновлення рухомого складу відбулося напередодні проведення в Донецьку Євро-2012. Ці зміни досі добрим словом згадують пасажири. Втім, зупинятися на досягнутому в місті не збираються. Для поліпшення якості обслуговування пасажирів, підвищення безпеки дорожнього руху, формування розвиненої, ефективної та екологічно орієнтованої системи міського транспорту загального користування, а також задля оновлення парку авто- і електротранспорту в Донецьку щороку розробляють і втілюють у життя спеціальну програму.
Щоправда, як повідомили «УК» у відділі транспорту та зв’язку Донецької міської ради, торік кошти на оновлення міського транспорту в програмі щодо поліпшення якості транспортного обслуговування пасажирів на маршрутах Донецька не передбачалися. Останнє оновлення парку відбулося 2012-го, коли Донецька міськрада придбала 17 тролейбусів та 30 автобусів. «Проте наприкінці 2013 року виконком міської ради, керуючись порядком залучення у 2013-му коштів під державні гарантії, розробив проект соціально-економічного розвитку «Оновлення рухомого складу тролейбусного і трамвайного парків у м. Донецьк» ККП Донецької міськради «Донелектроавтотранс», який передбачає закупівлю 30 тролейбусів та 20 трамваїв, — каже начальник відділу транспорту міської ради Андрій Науменко. — Нині виконком міськради формує відповідний пакет документів стосовно згаданого проекту для спрямування його на розгляд робочій групі фінансово-кредитної ради з відбору проектів, для реалізації яких залучаються кошти під державні гарантії».
Після схвалення проектів електротранспорт придбаватимуть у вітчизняного виробника відповідно до процедури проведення державних закупівель. Прогнозована вартість одного трамвая становить 4–5 млн грн, тролейбуса — 2,5–4,5 млн грн. Безперечно, нова техніка має переваги, серед яких підвищення рівня і якості обслуговування пасажирів, розширення обсягу виробництва на вітчизняних підприємствах конкурентоспроможного міського транспорту, економія енергоресурсів, зниження витрат на технічне обслуговування рухомого складу, підвищення безпеки дорожнього руху, поліпшення екологічної ситуації в місті.
Поступово в Донецьку оновлюється і пасажирський транспорт приватних перевізників. Зокрема з експлуатації вже вивели понад 250 «ГАЗелей» — маршрутних таксі. Замість них дорогами снують зручніші автобуси «Еталон» й авто корейського виробництва. Місцева влада тримає на контролі цей процес і запевняє: після закінчення термінів ліцензій у перевізників — тих із них, чий транспорт не відповідатиме сучасним вимогам, не допустять до конкурсів з обслуговування пасажирів на міських маршрутах.
ДОВІДКА «УК»
За кількістю комунального транспорту Донецьк поступається тільки Києву. Парк рухомого складу становить 584 одиниці: 276 тролейбусів, 200 трамваїв та 108 автобусів великої місткості. У обласному центрі працюють 18 тролейбусних, 15 автобусних та 10 трамвайних маршрутів.