Схоже, що останнім часом усталене словосполучення «засіки батьківщини» поступово видозмінюється і перестає асоціюватися з потужними елеваторами чи іншими зерносховищами, до яких звикали десятиліттями. На зміну приходить  новий метод зберігання намолоченого врожаю, а саме в зернових рукавах, які вже стали певною альтернативою традиційним засікам.

Як каже перший заступник голови Сумської ОДА — керівника ОВА Тарас Савченко, це хоч і не стовідсоткове ноу-хау, однак не позбавлене певної новизни. Адже вітчизняні аграрії звикли до елеваторів, критих токів, великих сховищ. Але актуальність і затребуваність зернових рукавів — поза будь-якими сумнівами, особливо  в нинішніх складних умовах, спричинених війною. Це додаткові гарантії продовольчої безпеки не тільки сумського регіону, а й усієї України, Європи та світу, адже українське збіжжя відоме на багатьох земних континентах.

Тож саме на широке використання зернових рукавів аграріями України спрямовано проєкт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), Мінагрополітики у виконавчому партнерстві із Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування, який реалізують в усіх областях, зокрема на Сумщині за підтримки ГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумської області».

Заявки виконано стовідсотково

Сумщина — традиційно зерновий край, де десятиліттями успішно вирощують пшеницю, жито, ячмінь, горох, кукурудзу та інші види збіжжя. Навіть у складних цьогорічних умовах, коли хліборобам вдалося засіяти трохи більш як 90 відсотків запланованих площ, уже вдалося намолотити 1,7 мільйона тонн зернових та зернобобових за середньої врожайності 54,8 центнера.

Але доладовано поки що близько двох третин засіяного — належить зібрати ще понад 200 тисяч гектарів кукурудзи, або 80 відсотків. А з кожного гектара хлібороби намолочують її більш як 80 центнерів. Тобто додатково напоготові необхідно мати місткості для тривалого зберігання сотень тисяч тонн урожаю.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександра Маслака, залишки на зберіганні зерна торішнього врожаю в області становлять майже пів мільйона тонн. Без можливостей реалізації наявного товарного фонду, логістичних маршрутів, обмеженої кількості вагонів-зерновозів дефіцит потужностей для зберігання продукції сягатиме до мільйона тонн. Тож така допомога фермерським господарствам та підприємствам дасть змогу надійно зберігати зібране збіжжя.

Важливо, що значна кількість рукавів і техніки  українського виробництва, що підтримує вітчизняну економіку в цей складний час. Заявки подавали через Державний аграрний реєстр (ДАР) — цифрову платформу, завдяки чому процес пройшов максимально зручно, прозоро та швидко.

У межах першого етапу із Сумщини надійшло 97 заявок — аграрії отримають загалом 1796 замовлених рукавів, або 100 відсотків. На сьогодні понад 50 суб’єктів господарювання вже мають у розпорядженні більш як 1300 рукавів. В Україні планують роздати понад 30 тисяч рукавів, що дасть змогу закласти на зберігання не менш як 6и мільйонів тонн зерна. Важливо, що водночас хлібороби отримують комплект техніки для завантаження збіжжя — це значно спрощує і полегшує роботу.

Просто, вигідно і зручно

Хлібороби ТОВ «Агріпорт-Норд» Конотопського району обробляють 6449 гектарів землі, з яких майже третина — кукурудза. Як каже головний агроном товариства Олексій Деркач, цього року вона вродила особливо щедро: з гектара — до 100 центнерів. Прості підрахунки показують, що валове виробництво становитиме близько 25 тисяч тонн, а щоб урожай надійно зберегти, вирішили замовити 160 рукавів. Кілька днів тому вони надійшли до товариства, і тепер хлібороби спокійні: такої місткості цілком вистачить для означеної кількості збіжжя.

Схожа ситуація у СТОВ «Хлібороб» Роменського району з єдиною хіба що різницею: тут роблять ставку на вирощування пшениці. Цьогоріч її намолотили близько 3800 тонн, замовивши 19 рукавів.

За словами директора товариства Олександра Логвиненка, рукави давно пройшли практичну перевірку, тож урожай надійно зберігатиметься щонайменше рік-півтора, а то й до двох.

Це стверджують і керівники та спеціалісти ТОВ Агрофірма «Довіра-2008», АФ «Козельне» Роменського, Авіс Украгрогруп Сумського районів, які замовили відповідно 174, 116 та 291 рукав. Адже ці товариства обробляють від 3 до 6 тисяч гектарів землі. Певні господарства подали заявки на меншу кількість, оскільки в їхньому розпорядженні від кількох десятків до кількох сотень гектарів.

Однак як наголошують аграрії, переваги такого зберігання очевидні, незаперечні й вигідні насамперед з багатьох точок зору. Зокрема, урожай не потрібно кудись транспортувати, вистоювати в чергах до елеваторів чи сховищ, платити за це. З’являється нагода точніше сортувати зерно, відпадає потреба в його обробленні від шкідників, адже рукав герметично зачиняється, і вони гинуть без кисню й з вуглекислим газом як природним консервантом.

Зберігання жодним чином не залежить від погодних умов — дощу, снігу, спеки, холоду, прямих сонячних променів, температурна амплітуда від +50 до -50 градусів.  Залежно від довжини і діаметру рукава — відповідно 60—90 і 2,7 метра — в одному можна помістити 200—250 тонн зерна. Одне слово, саме те, що потрібно хліборобам.

Допомогли насінням озимої пшениці

Як повідомив Олександр Маслак, у партнерстві з FAO Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумської області реалізувала вже один важливий проєкт — з підтримки розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі краю, надання допомоги найбільш вразливим домогосподарствам, які постраждали від війни, втратили власне житло та тимчасово перемістилися в зони відносного затишшя.

Так, фермерським господарствам, які мають в обробітку до 50 гектарів землі, надали по 2 тонни насіння озимої пшениці. Загалом в область надійшло 600 тонн насіннєвого матеріалу, з яких 426 тонн отримали 213 фермерських та 174 тонни — 578 домогосподарств. Це дало змогу суб’єктам господарювання засіяти майже 2500 гектарів.

Надання такої допомоги українським аграріям — частина Стратегії FАО, що особливо важливо для підтримки українських фермерів та глобальної продовольчої безпеки.