Така терапія розрахована на важкохворих і передбачає, що вони під наглядом лікарів отримують так звані легкі наркотики, що дає їм змогу стабілізувати стан здоров’я і соціалізуватися. У Росії препарати, які використовують для замісної терапії, вважають нелегальними. Тож наркозалежні з окупованого Криму, які перебували на такому лікуванні, нині його позбавлені. За даними ООН, вже близько ста наркохворих померли від передозування важких наркотиків та самогубств, оскільки не змогли впоратися зі стресом, яким стало для них раптове припинення терапії.
Лєна розповіла, що Рада Європи надала понад 50 тисяч євро, щоб допомогти таким людям з Криму. «Програма оплачує переїзд цих пацієнтів із Криму в Україну, щоб вони могли продовжити лікуватися», — розповіла Лєна.
Я уважно її слухала, але останнє речення чомусь вразило. Подумки повторивши слова Лєни, швидко зрозуміла причину дисонансу. «Маєш на увазі, що РЄ профінансує переїзд цих нещасних людей із Криму до материкової України, — сказала я, наголошуючи на слові «материкову», і додала: «Крим — це Україна». Лєна знітилися і поспіхом закивала: «Так, так, я це й мала на увазі, просто сказала не подумавши».
Зовсім не підозрюю Лєну в тихій російській пропаганді. Вона давно працює у міжнародних організаціях і москвичкою вважає себе лише формально, бо останні 10 років жила у Відні, Женеві й Страсбурзі, тому система її життєвих координат збігається із системою загальноєвропейських цінностей. Але наші слова, часто несподівано для нас самих, видають на-гора ті несформовані напівдумки-напіввідчуття, які клубочаться у глибинах підсвідомості.
А останній рік російської воєнної агресії в українській журналістиці з’явилися нові жорсткі правила. Їх слід дотримуватися, готуючи матеріали, інколи попри похмурі й песимістичні думки. Ми беремо абревіатури «ЛНР» і «ДНР» у лапки або додаємо до них зворот «так звані», пам’ятаємо, що від нинішньої влади Криму невіддільний прикметник «окупаційна», що сам Крим, так само, як «ЛНР» і «ДНР» — тимчасово окуповані території України, захарченки-плотницькі — ватажки терористичних організацій, а кривавий конфлікт на Донбасі — воєнні дії, які веде Росія за участі своєї регулярної армії та за підтримки місцевих незаконних збройних угруповань.
Нам усім, особливо політикам, журналістам, громадським діячам, треба бути дуже пильними у висловлюваннях. Бо необачно написане чи сказане слово має небезпечну здатність матеріалізуватися.