"Недержавне джерело пенсійного добробуту"

РЕФОРМА

Майже 70% внесків до недержавних пенсійних фондів в Україні торік припало на корпоративний фонд Нацбанку, що є добрим прикладом для інших роботодавців

Розмови про майбутню пенсійну реформу розпочалися майже рік тому, і мабуть, нікого не залишили байдужими. І це природно, адже рано чи пізно пенсія торкнеться кожного з нас. Ключова роль у накопичувальній пенсійній системі (ІІ та ІІІ рівнях) відводиться недержавним пенсійним фондам (НПФ). Добровільні внески громадян та їхніх роботодавців ці фінансові установи залучають уже шість років. З обов'язковими внесками передбачається дати їм право працювати з 2015 року, оскільки саме через два роки після запуску ІІ рівня пенсійної системи законопроект про реформу очікує переведення обов'язкових пенсійних внесків за вибором і бажанням застрахованих осіб з централізованого державного Накопичувального пенсійного фонду до НПФ. Однак з планами уряду щодо активного залучення фондів до реформи в ЗМІ з'явилася інформація про ненадійність цих інститутів і низький рівень довіри до них. Чи це так?

Ринок відновлюється

Минулий рік був показовим для недержавних пенсійних фондів. Адже після кризового 2008-го весь наступний рік вони спрямовували основні сили не стільки на залучення нових клієнтів, як на утримання старих вкладників та учасників. Вичікувальну позицію займали і потенційні вкладники. А от 2010 рік показав, що з відновленням ринку НПФ повертається й інтерес населення до пенсійних фондів. Як видно з офіційних даних, навіть у нелегкі 2008-2009 рр. вони демонстрували позитивну динаміку за основними показниками, такими як зростання кількості вкладників (окремих громадян та підприємств), збільшення обсягів внесків та вартості активів. У 2010 р. позитивні тенденції тривали. Зростали обсяги пенсійних виплат як одноразових, так і пенсій на визначений термін, що також є додатковим сигналом для суспільства про спроможність фінансових установ виконувати свою основну місію.

В Україні активно працюють понад 60 фондів. Питома вага пенсійних внесків припадає на корпоративний фонд Нацбанку, учасниками якого можуть бути виключно працівники цієї організації. Тільки за минулий рік НБУ як роботодавець перерахував понад 123 млн грн до цього фонду на індивідуальні рахунки 10 тис. своїх співробітників. Це приблизно 70% усіх внесків до НПФ по країні за цей час. Наявність серед вкладників такого лідера свідчить про високий ступінь довіри Нацбанку до системи недержавних пенсійних фондів і є добрим прикладом для інших роботодавців.

Антиінфляційний інститут

Найпопулярнішим питанням про діяльність НПФ є їхня прибутковість, адже людей найбільше турбує саме відсутність гарантованого рівня доходності фондів. За даними 2010 року ці показники у різних фондів, які у звітності, що оприлюднюється на сайті Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, визначаються показником зміни чистої вартості одиниці пенсійних внесків, надто відрізняються. При цьому чиста річна доходність 17-ти НПФ перевищила 20%. Це непогані результати з урахуванням тогорічного показника інфляції на рівні 9,1%.

Основним досягненням системи НПФ, у тому числі і за останній рік, можна вважати стійкий притік індивідуальних вкладників, які здійснюють відрахування на власну користь чи на користь близьких родичів. Адже для роботодавця - юридичної особи - привабливим у НПФ є, передусім, можливість скористатися податковими пільгами (віднесення внесків на витрати, економія на єдиному соціальному внеску і податку на доходи фізичних осіб для своїх співробітників), а вже потім - турбота про матеріальний добробут свого персоналу в похилому віці. А от переконати пересічних громадян нести до фондів свої заощадження, навіть не завжди розраховуючи скористатися наданою законодавством податковою пільгою, - це складніше. Нелегко було і на ділі доводити, що криза для НПФ - ще не кінець світу. Однак фонди загалом із цим завданням впоралися.

Вибір саме НПФ для формування в зрілому віці ще одного джерела добробуту зумовлений такими чинниками як суворий контроль з боку державних органів за роботою фондів і компаній, що їх обслуговують; прозорість роботи та непідприємницький статус, що забороняє фонду вести будь-яку іншу діяльність, окрім збору пенсійних внесків вкладників, їх інвестування та здійснення в майбутньому пенсійних виплат; встановлення жорстких обмежень для інвестування пенсійних коштів; розподіл всього отриманого від інвестування прибутку між учасниками фонду пропорційно сумам на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках; можливість отримання податкових пільг; успадкування накопичень тощо.

У зв'язку з планами уряду щодо запровадження ІІ рівня пенсійної системи питання спроможності НПФ і довіри до них з боку населення постало ще гостріше. І ті тенденції, які демонструють фонди, підтверджують, якщо дати можливість людям обирати між накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами, то частка тих, хто обере останній, буде значна. Ці порівняно молоді фінансові установи поступово завойовують довіру населення різних вікових груп і цілком здатні працювати зі страховими внесками обов'язкової накопичувальної системи вже в найближчому майбутньому. Сподіватимемося, що подальше впровадження пенсійної реформи надасть учасникам НПФ реальний шанс істотно збільшити свої майбутні пенсії.

Олена ВАСИЛЬЧЕНКО,
керівник проектів компанії з управління
активами "КІНТО"

ДОВІДКА "УК"

Пенсійну реформу в Україні розпочато в 2003 році. Саме тоді було законодавчо закріплено існування в країні трирівневої пенсійної системи, яка надавала б можливість отримувати пересічним громадянам пенсію з трьох різних джерел. Два рівні вже працюють: І - реформована солідарна пенсійна система і ІІІ - накопичувальна система недержавного пенсійного забезпечення, для функціонування якої передбачалося створення нових фінансових установ - недержавних пенсійних фондів. Ввести ІІ рівень - обов'язкову накопичувальну систему - планується з 2013 року і поширити його на громадян молодших за 35 років. Принаймні такі орієнтири містяться в урядовому проекті закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (N7455), який з грудня минулого року знаходиться на розгляді Верховної Ради. За рахунок накопичувальної системи (ІІ і ІІІ рівнів), де з метою захисту від інфляції та примноження передбачається інвестування пенсійних внесків, майбутні покоління українців зможуть розраховувати на більший розмір пенсій.