ДОСВІД
Міжнародні проекти посприяють гармонізації українського законодавства
Про необхідність наближення вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів часто більше розмов, ніж поступу на цьому шляху. Одним з реальних кроків стала реалізація проекту "Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель України зі стандартами ЄС", який виконується міжнародним консорціумом на чолі з Німецьким фондом технічного співробітництва.
Триєдине завдання
-
Проект стартував 20 січня 2009 року і триватиме до кінця 2011- го, - розповідає
його керівник Хайнрох Хьольцлер. Його мета - допомогти уряду України забезпечити
відповідність стандартам ЄС законодавства та правозастосування у визначених
секторах: конкурентної політики та законодавства, державної допомоги та
державних закупівель.
У першому компоненті проекту - допомога Антимонопольному комітету перетворитися на сучасне відомство з питань захисту конкуренції, подібне до конкурентних органів у країнах Європи. Передусім шляхом подальшої гармонізації законодавства України з європейським, зміцнення незалежності, розвитку правоохоронних повноважень та інституційного потенціалу АМКУ. Важливою складовою є й поліпшення підтримки (адвокатування) конкуренції та забезпечення громадської обізнаності щодо конкурентної політики та законодавства.
- Певних результатів ми вже досягли, - констатує керівник проекту. - Запропоновано комплексну програму розвитку системи підтримки конкуренції тощо. Але я дещо засмучений імплементацією законодавства, адже в європейському розумінні Антимонопольний комітет України як орган державної влади взяв на себе, здається, повноваження інспектора з контролю за цінами. Проте це не повинно бути його функцією. Він мав би контролювати процес конкуренції. Відомо, що ціни ростуть в усьому світі, але антимонопольні органи їх не контролюють. В Україні видається так, що виконання саме цієї функції покладено на Антимонопольний комітет.
- Багато залежить від судової системи, - додає Х. Хьольцлер. - На жаль, в Україні ділові кола ставляться до неї з недовірою. Це призводить до того, що штрафи, застосовані Антимонопольним комітетом, рідко оскаржують у суді. Хоча, приміром, у Німеччині 50% всіх рішень антимонопольного органу вирішуються в суді і з них у половині випадків він програє.
Результати проекту у сфері державної допомоги не менш важливі. Передача грошей від держави до приватних компаній - ідеться про чималі суми - часто супроводжується обмеженням конкуренції. До того ж під час переговорів щодо підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною і ЄС системі моніторингу та контролю за державною допомогою відводиться чільне місце. Оскільки угоду планується підписати ще нинішнього року, а в Україні досі немає закону про держдопомогу, у рамках проекту розробили концепцію реформування системи державної допомоги, яку торік схвалив уряд. Наразі розпорядженням Кабміну сформовано робочу групу з питань підготовки законопроекту про державну допомогу за участю європейських експертів. Це потрібно для того, щоб визначити стандарти бізнесової діяльності в кожному регіоні та знати, яку державну допомогу і в яких обсягах їм треба надавати.
- Паралельно слід працювати над створенням так званого реєстру державної допомоги, - зазначає Х. Хьольцлер. - Це допоможе вирішити питання її розподілу. Саме з цього починали всі країни, які підписували угоди з ЄС. Зі свого боку, ми допоможемо підготувати законодавство у сфері державної допомоги на рівні стандартів ЄС, створити адекватну інституційну інфраструктуру для моніторингу, поліпшити громадську обізнаність і розуміння функцій та впливу правил державної допомоги.
Тугий вузол держзакупівель
Європейська комісія та Світовий банк приділяють сфері держзакупівель чи не найбільшу увагу. За підтримки зарубіжних фахівців був підготовлений закон про здійснення державних закупівель, схвалений Верховною Радою в червні 2010 року. Щоправда, й досі триває процес його вдосконалення.
- Річ у тім, - пояснює Х. Хьольцлер, - що багато міністерств намагаються внести такі зміни, які б виключили їхні закупівлі із сфери дії закону. Ми сподіваємось, що до завершення проекту будуть прийняті необхідні поправки для узгодження закону з європейською практикою. Для українського уряду цей процес важливий, оскільки йдеться також про значні кошти, які надають донори: МВФ, ЄС та Світовий банк. Їх виділяють з огляду на успіхи України в цій царині.
Аби сфера державних закупівель в Україні відповідала стандартам ЄС та СОТ, треба гармонізувати вітчизняні правила держзакупівель із міжнародними стандартами, посилити конкуренцію, яка створює вигоди для споживачів і забезпечує ефективне використання бюджетних коштів, позбутися розпорошеності функцій і відповідальності між різними органами влади.
Під час роботи над законом експерти проекту провели постатейний порівняльний аналіз основного законодавства ЄС щодо державних закупівель та їх оскаржень з проектом українського закону та нормами урядового Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.
- Хочу зазначити, що наші пропозиції щодо механізму оскарження процедур державних закупівель були враховані у новому законі, - сказав керівник проекту ЄС. - Нині Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розраховує на допомогу наших експертів у розробці вторинного законодавства щодо державних закупівель, передбаченого законом і необхідного для його повного виконання.
- Спільно з урядом ми напрацювали законопроект про внесення змін до закону про державні закупівлі, зареєстрований за N 7532, - розповідає заступник керівника проекту Валентин Дерев'янкін. - Він був погоджений з міжнародними донорами (Євросоюзом, Світовим банком). Цей законопроект наближає систему держзакупівель до євростандартів, а також пропонує певні нові механізми, які допоможуть розв'язати деякі специфічні для України проблеми.
Річ у тім, що чинний закон увібрав у себе певні недоречності, які були у попередніх законах. На переконання фахівців проекту, запропоновані зміни дають можливість позбутися багатьох наболілих проблем, адже зміни враховують потреби ключових галузей економіки. Європейські фахівці замість винятків із закону пропонують конкретні механізми, які забезпечили б спрощення процедур для закупівель на неконкурентних ринках. З іншого боку, проект запропонував ввести рамкові угоди, завдяки яким можна звузити коло учасників ринку і певний період діяти в рамках таких угод.
- На жаль, законопроект завис у парламенті, хоча ми знайшли порозуміння з фахівцями Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, іншими відомствами, - констатував В. Дерев'янкін. - Однак чомусь сьогодні знову пропонують законопроекти, які не забезпечують системного підходу до принципів державних закупівель, задекларованих в законі. Наша позиція полягає у тому, що спочатку треба подивитися, що можна змінити в рамочному законі, а вже потім пропонувати якісь спеціальні галузеві винятки. Гармонізація законодавства потрібна не заради самої себе, а для того, щоб зробити процес закупівель простішим, зрозумілішим, збалансованішим.
Експерти проекту ЄС працюють над підготовкою концепцій розвитку державних та електронних закупівель, які, за оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, значною мірою можуть бути використані при розробці стратегій подальшого розвитку системи держзакупівель. Проведено порівняльний аналіз кращих практик застосування стандартних тендерних документів у державах-членах ЄС та підготовлено рекомендації щодо розробки відповідних уніфікованих документів в Україні.
Амбітним і досить широким є навчальний підкомпонент проекту. Розроблено навчально-методичні матеріали, за якими вже відбулася низка семінарів та тематичних конференцій, надано практичні поради щодо вдосконалення веб-порталу з питань державних закупівель.
ДОВІДКA "УК"
Європейська комісія реалізовує серію проектів технічної допомоги на теренах колишнього СРСР та Балканських країн. Розпочавши з угод про партнерство та співробітництво, з деякими державами згодом підписані угоди про асоціацію та про вступ до ЄС. Допомога надається за наявності політичної волі кожної конкретної країни.