НОУ-ХАУ
Тіньовий сектор тепер можна знайти на мапі
Тетяна КИРИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Вивести на чисту воду неплатників податків у всі часи було справою непростою. У нинішній післякризовий (чи ще не зовсім) період митарі наповнюють бюджет як з допомогою батога, так і пряника. Причому розробляють специфічні методи боротьби, за якими під прес потрапляють лише «тіньовики». Для прозорого бізнесу створюються такі умови, коли податки не доводиться стягувати, їх сплачують.
Одним — контроль, іншим — довір’я
За рахунок детінізації зайнятості значно більшими сумами нині поповнюються місцеві бюджети. Цього року вони отримали на 3,2 млрд грн більше, ніж минулого. Контролери зафіксували істотне зростання надходжень податку на доходи фізичних осіб: з початку року виявлено понад 64 тисячі найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцями без укладання трудових угод та без сплати податку. До бюджету додатково сплачено понад 14 млн грн податку з доходів фізичних осіб.
Сталося це завдяки низці соціальних заходів, потужній роз’яснювальній роботі щодо неприпустимості виплати тіньової заробітної плати та негативних наслідків для «неофіційних» працівників. І хоча було чимало скептиків, які не вірили, що податкова спроможна зламати кругову поруку працівників і роботодавців, які ховають від податкових органів трудові відносини, кількість тих, хто перейшов на легальне працевлаштування, обчислюється десятками тисяч осіб, заявив заступник голови ДПА Сергій Лекарь.
Та й загалом українська економіка поступово виходить із тіні: надходження податків до Зведеного бюджету порівняно з минулим роком зросли в 1,4 раза. До скарбниць усіх рівнів надійшло 147,8 млрд грн — на 42,3 млрд більше, ніж торік.
— Таких результатів вдалося досягти завдяки позитивним тенденціям в економіці, податковій реформі та зміні філософії роботи податкової служби — перенесення акцентів на покращення обслуговування платників податків, — наголосив посадовець. — Ми створили умови для підвищення ділової активності та конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Як ці зміни вплинули на роботу комерційних структур, розповів заступник голови ДПС Олександр Клименко. За його словами, як тільки податківці почали менше перевіряти банки, рівень сплати податків ними зріс на чверть. Порівняно з минулим роком у другому кварталі 2011-го кількість перевірок банків скорочено на третину, у третьому — на 43%. Скорочення відбулося за рахунок застосування ризикоорієнтованої системи моніторингу - для контролю відбираються тільки фінансові заклади, що викликають підозру щодо мінімізації податкових зобов’язань.
— При цьому добровільна сплата податків банками зросла на 25%, і становила у першому півріччі 2,4 млрд грн. У тому числі податку на прибуток було зібрано у півтора раза більше, ніж минулого року. Таким чином, слід констатувати, що банківські заклади адекватно розцінили наші зусилля з підвищення лояльності до сумлінних платників і добровільно відмовляються від сумнівних схем.
Ще більшого ефекту податківці очікують від використання «карти тіньового сектору». З її допомогою унеможливлюватимуть приховування прибутків від оподаткування платниками ПДВ та фізичними особами. Адже «карта тіньового сектору», куди вносяться підприємства-платники ПДВ, що мінімізують свої зобов’язання, вже створена. Невдовзі буде завершено роботу й над картою тіньового сектору фізичних осіб — несумлінних платників податків.
— Розроблені нашими фахівцями методи аналізу та прогнозування дають змогу не тільки точно оцінити загальні обсяги тіньової економіки, а й локалізувати її учасників по територіях та видах діяльності, — наголосив О. Клименко. — До кінця цього місяця ці карти ляжуть на стіл керівникам усіх територіальних підрозділів ДПС та стануть їх настільними книгами з детінізації української економіки.
Сприятиме успішному наступу на «тінь» створений для кожної адміністративно-територіальної одиниці «зріз економічної ситуації». Він враховуватиме всі чинники та тенденції в окремому місті чи районі, в тому числі дисбаланс між сплатою податків та обсягами коштів, що обертаються в економіці. Тож від керівників на місцях вимагатимуть адекватного податкового супроводу бізнесу.
.jpg)
З миру по нитці…
...туристичній інфраструктурі — сорочка. Новий збір (туристичний) до уведення якого громадськість поставилась неоднозначно, поступово приживається. Про це можна судити вже за першими підсумками кампанії. Адже навіть попри те, що середня ставка збору становить 0,88%, а в таких містах, як Київ, Севастополь, а також у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Тернопільській та Харківській областях — 1% від вартості проживання, сума набирається чимала.
— Це додаткове джерело для розвитку регіонів, кошти з якого використовуються на створення належних соціально-побутових та комунальних умов, на розвиток транспортних комунікацій для поліпшення туристичного сервісу, — наголосив заступник голови Державної податкової служби Сергій Лекарь. — Встановлення туристичного збору — ініціатива місцевих органів самоврядування курортних зон.
За словами посадовця, цим правом скористалися 1617 місцевих рад. У 1289 населених пунктах збір встановлено за максимальною ставкою (1%). Нині зареєстровано 5104 платники збору. Це і готелі, і приватні будівлі, що здаються в оренду туристам. Найбільше таких платників туристичного збору в традиційних місцях відпочинку: Криму, Одеській та Івано-Франківській областях.
Уже зібрано 12 млн грн. Причому найбільші суми припадають на Київ, Крим та Львів. Це лише по кілька тисяч на місто, тож говорити про значні втрати бізнесменів чи спустошення кишень відпочивальників не варто, вважають у податковій. Адже туристичний збір стягується тільки за проживання, всі інші послуги для туристів (розваги, екскурсії, харчування тощо) цим збором не оподатковуються. Тож немає підстав говорити про посилення фіскального тиску на підприємців, які надають туристичні послуги.