"Невизначеність ускладнює ситуацію"

Олег ГРОМОВ
22 березня 2014

Заявлений, але не визнаний усім цивілізованим світом перехід Автономної Республіки Крим до складу Росії ставить жорстке та болюче запитання: що буде з банківською системою півострова? Як відбуватимуться платежі всередині АРК та з материковою Україною? Чи не загарбають росіяни і маріонетковий уряд півострова (які вже заявляли про це) всі філії українських банків?

Останнє питання фактично найболючіше. Так, у відповіді «УК» прес-служба Нацбанку повідомила, що на території АРК та міста Севастополь функціонує лише два банки — юридичні особи — «Морський» та Чорноморський банк реконструкції та розвитку. Всі інші, а це 11 філій та 1087 відділень, належать українським материнським фінансовим установам, керівництво яких перебуває не на території півострова (у Києві, Дніпропетровську, Донецьку тощо).

Так, усе майно цих філій та відділень може перейти у власність сепаратистської влади Криму, а фактично — до лап загарбницької Росії. Крім того, слід враховувати чималу суму кредитної заборгованості фізичних та юридичних осіб українським банкам —  вона становить 16,6 мільярда гривень. Чи віддадуть тепер ці гроші кримчани-позичальники, поки що питання риторичне.

Так, за словами аналітика компанії ПростобанкКонсалтинг Олександра Сєдих, існує надто висока ймовірність, що чимало кредитоотримувачів вирішать не сплачувати за кредитами тому, що Крим уже начебто не Україна і українським банкам вони нічого не винні. «Безперечно, це збільшить кількість проблемних кредитів у портфелях банків та негативно вплине на фінансові результати. Втім, невелика частка таких позик у загальній сумі наданих кредитів по всій країні також не завдасть непоправної шкоди всій банківській системі», — додає він. Це твердження експерт аргументує цифрами. Так, у структурі кредитного портфеля Кримський регіон займає 3,3% виданих позик фізособам та 1,5% — підприємствам.

Кримчани скупчуються у чергах до відділень фінустанов. Фото з сайту radiosvoboda.org

А ось що насправді відіграє значну роль у загальноукраїнському масштабі, то це так званий картковий сектор банківської системи АРК. Жителі півострова володіють 1,6 мільйона активних платіжних карток, або 4,6% загального їх числа в Україні. Також чимала цифра щодо часток банкоматів та платіжних терміналів: відповідно 6 та 6,5% загальноукраїнської кількості.

Отож банки недорахуються великої кількості клієнтів, які користувалися їхніми послугами, і недоотримають комісійні доходи від грошових переказів з-за кордону. Тому деякі філії українських банків у Криму тимчасово (може, навіть і на невизначену перспективу) призупиняють роботу. Приміром, це стосується однієї з найбільших фінустанов країни — «ПриватБанку». За словами його прес-секретаря  Олега Серги, внаслідок того, що на півострові немає достатньої кількості готівки, всі операції за картками, рахунками та депозитами, які відкриті в АРК, тимчасово заблоковано.

У коментарі прес-служби НБУ, наданому «УК», чимало оптимістичної інформації. «Нацбанк у посиленому режимі моніторить події, що відбуваються у Кримському регіоні, й у межах своїх конституційних функцій консолідовано працює над нівелюванням негативних наслідків, які можуть завдати шкоди інтересам пересічних громадян.  Для цього Нацбанк забезпечив фінустанови Автономної Республіки Крим та  м. Севастополь гривнями готівкою в необхідній кількості, а система електронних платежів у Кримському регіоні працює у звичному режимі», — йдеться у ньому.

Отже, ситуація з банківською системою АРК складна й невизначена, до того її по-різному коментують. А що вже казати про перехід на російські рублі та ще більш ніж півторарічне «ходіння» гривень на півострові разом із ними?! Сподіваємося, що у Нацбанку вистачить сил і мужності для розв’язання цих пекучих проблем.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua