На жаль, стверджує провідний науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» кандидат економічних наук Наталія Копитець, у 2019 році поголів’я великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз і надалі скорочуватиметься. У цьому твердженні вона спирається на дані Державної служби статистики.
За цими даними, на 1 травня 2019 року поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств скоротилося порівняно з відповідним періодом 2018-го на 3,5% або на 3729,2 тисячі голів. При цьому 69,6% поголів’я великої рогатої худоби, зокрема 76,2% корів, зосереджено у господарствах населення. Там і спостерігаємо основне скорочення.
На думку науковиці, відмову селян від вирощування великої рогатої худоби зумовлено економічними та соціальними чинниками. Це збитковість утримання ВРХ через тривалий період вирощування (порівняно зі свинями чи птицею) і низькі ціни реалізації. Зростає частка сільського населення, старшого за працездатний вік, утримувати худобу надалі йому не під силу, а молодь полишає село.
Щоправда, і поголів’я свиней у всіх категоріях господарств також зменшилося на 0,4% і натепер становить 6136,5 тисячі голів. Але скорочення, зауважує експерт, відбулося лише в господарствах населення, в яких утримують 42,8% поголів’я свиней. Натомість сільськогосподарські підприємства, в яких утримують 57,2% поголів’я, наростили його на 5,8%. Основна причина скорочення поголів’я у господарствах населення, вважає Наталія Копитець, — незацікавленість малих товаровиробників у вирощуванні свиней, що зумовлено поширенням африканської чуми та зниженням середніх цін реалізації на 9,1%. Це спричиняє збитковість виробництва.
Поголів’я овець і кіз на 1 травня 2019 року також скоротилося порівняно з відповідним періодом 2018-го на 2,6% в усіх видах господарств: на сільськогосподарських підприємствах — на 7,5%, у господарствах населення, де утримують 87,3% поголів’я цих тварин, — на 1,9%. Скорочення поголів’я зумовлено збитковістю галузі, адже баранина та козлятина — малопоширені види м’яса в Україні. Їхня частка у структурі м’яса становить лише 1%.
Додамо, що баранина інколи все-таки трапляється у продажу, але ціни на неї значно вищі, ніж на яловичину, не кажучи вже про свинину. Однак, на нашу думку, цей ринок має певний потенціал зростання, оскільки на території України, не окупованій Росією, побільшало вихідців із Криму, а також студентів і сезонних робітників з мусульманських країн, де баранина — традиційний продукт.
Промовистий факт: у мікрорайоні Києва, де розміщено гуртожиток іноземних студентів, а поряд працівники турецької фірми ремонтують дорогу, баранина трапляється у продажу набагато частіше — є попит! Варто взяти до уваги, що сир з козячого молока — визнаний у світі делікатес. Щоправда, він навіть у вітчизняних виробників дорожчий за сири з коров’ячого молока, однак дешевший, ніж в інших країнах. Тому тут можливе зростання за умови підвищення купівельної спроможності населення.
Нині ж через цю купівельну спроможність, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка яловичини у структурі споживання м’яса на особу на рік (близько 13%) скорочується, а частка свинини (близько 39%) та м’яса птиці (більш як 47%) зростає. Саме через купівельну спроможність населення України м’ясо птиці останніми роками займає провідні позиції, а галузь птахівництва стрімко розвивається, вона найбільш мобільна та ефективна.
На 1 травня 2019 року поголів’я птиці збільшилося на 4,6% — до 210 393,6 тисячі голів. У господарствах населення воно зросло на 0,4%, а на сільськогосподарських підприємствах, де утримують 59,2% поголів’я птиці, — на 7,8%. Головними причинами, через які відбувається скорочення поголів’я великої рогатої худоби та свиней, Наталія Копитець називає часті спалахи вірусу африканської чуми свиней, зростання цін на зернові культури та комбікорми, підвищення вартості ветеринарних препаратів. Додамо до цього, що подекуди населення залишається без пасовищ через махінації із земельними ресурсами у деяких територіальних громадах, як це відбувається на Полтавщині, Житомирщині тощо.