Початок  року традиційно обирають для змін. «Урядовий кур’єр» вирішив докладно проаналізувати деякі податкові, зарплатні та інші нововведення-2023, які вплинуть на роботу бізнесу та життя пересічних українців.

На що впливає мінімалка

В умовах війни держава, як і торік, використовуватиме бюджет переважно на оборону, безпеку та виконання соціальних зобов’язань — виплати пенсій, заробітних плат та іншого соціального грошового забезпечення.

Мінімальна заробітна плата 2023 року становитиме 6,7 тисячі гривень. Уряд встановив цей показник ще торік у жовтні, й він змінюватиметься впродовж цього року.

Заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк вважає, що треба підвищувати розміри посадових окладів працівників так званого тарифного розряду ЄТС.

За розрахунками фахівців, мінімальна вартість однієї години роботи пересічного українця становитиме 40,46 гривні. Проте працівник отримуватиме меншу суму: від 6,7 тисячі гривень віднімуть податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Тож чистими вийде  5,393 тисячі гривень.

Середня зарплата в Україні, як вважають деякі експерти, має становити 19,3 тисячі гривень. Торік цей показник, за інформацією Пенсійного фонду, становив  13,4 тисячі.

Однак все це лише цифри. Як пояснює економіст Андрій Тищенко, через високу інфляцію (20,5%), яка була 2022 року, зарплату треба скориговувати на індекс споживчих цін.

«Торік середня заробітна плата, навпаки, впала на 16,9%. 2023 року буде так само: через інфляцію, яка буде не меншою за 28%, реальна заробітна плата зросте лише на 1,4%. Тобто великого зростання, як бачимо, не відбудеться», — зазначає він.

А експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ вважає, що насправді рівень мінімальної заробітної плати мало на що впливає.

«У нас існує ілюзія, що підвищення мінімальної заробітної плати має наслідком зростання середніх заробітних плат. Але це не так. Це сприяє лише збільшенню обсягів справляння податків. А щоб роботодавці стали підвищувати середні заробітні плати, треба збільшувати розміри прожиткового мінімуму. Під час війни я не радив би підвищувати мінімальну зарплату, адже це дуже боляче потім позначається на бізнесі», — наголошує він.

До речі, це добре розуміють і урядовці. Приміром, у Мінекономіки вважають, що фактичний прожитковий мінімум не відповідає реаліям: нині  чинний прораховано ще за січень 2022 року, і він становить 4666,04 гривні.

Для ФОПів майже нічого не змінилося, але…

Із нового року фактично було введено нові ставки та розмір єдиного податку для фізичних осіб-підприємців. Для тих, хто працює на 1 групі, — 10% прожиткового мінімуму (або 268,4 гривні), для 2 групи — 20% мінімальної заробітної плати (1,340 гривні). Для 3 групи було запропоновано 5%, 2% доходу та 3% у разі роботи зі сплатою ПДВ.

Важливо, що місцеві ради можуть надати підприємцям невеликі послаблення у вигляді зниження ставки єдиного податку.

Проте експерт із податкового законодавства Тетяна Острікова зазначає «Урядовому кур’єру», що знижувати розміри єдиного податку вже нікуди: «Фактично всі ставки залишилися такими, якими були на початку повномасштабної війни. Але все це може бути тимчасово. Адже влада пообіцяла МВФ прибрати можливість сплати 2% податку для ФОПів 3 групи з 1 липня 2023 року. Також треба буде значно розширювати використання РРО. А це все моменти, на жаль, не дуже приємні для бізнесу, особливо під час війни».

До цього можна додати, що влада обіцяє найближчим часом заборонити платникам податків — юридичним особам використовувати певні операції із ФОПами 3 групи. Тож обмеження для спрощеної системи оподаткування ще попереду.

Олексій Кущ вважає, що, навпаки, владі слід подумати про мікробізнес, який має річний дохід не більш як 2 мільйони гривень. Адже чимало родинних підприємств стало з’являтися серед внутрішньо переміщених осіб.

«Для таких підприємств слід зняти будь-який контроль від владних та фіскальних органів, а також звільнити їх від сплати будь-яких податків та введення касових апаратів. Лише так можемо ефективно зайняти людей у цей жахливий час», — додає він.

Податки за паї та інше

Із 1 січня також змінено відповідального для нарахування субсидій та соціальної допомоги. Тепер цим займається Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування вже фактично перестав існувати. Експерти не вбачають у цьому великої проблеми, вони наголошують на правильності такого кроку, адже Пенсійний фонд завжди мав більшу капіталізацію та краще кадрове забезпечення.

Із початком року українцям доведеться сплачувати так зване мінімальне податкове зобов’язання за паї. Суму такої сплати обраховуватимуть індивідуально. Олексій Кущ не підтримує цього й однозначно стверджує, що під час війни, коли спостерігається криза в сегменті родинних господарств, робити цього не можна.

За оцінками експертів, за середньостатистичний пай треба буде заплатити до 6 тисяч гривень. А якщо ділянку орендують неофіційно або нею користується її власник, то він сам повинен сплачувати цей податок. Якщо ділянку офіційно здають в оренду, то сплачує орендар.

Щодо підвищення тарифів на електроенергію, то воно відбулося для окремих промислових споживачів. Звісно, жодних підвищень плати за житлово-комунальні послуги з нового року не буде, адже у країні під час війни та впродовж пів року після її завершення діє мораторій на це.

Щоправда, перед самим новим роком українцям неабияк зіпсували нерви представники регіональних водоканалів, які заявили, що підвищать тарифи на холодну воду з 1 січня. Проте Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 30 грудня скасувала своє рішення про підвищення тарифів на водопостачання з 1 січня 2023 року.

Експерти вважають, що водоканали не мали юридичного права заявляти про  підвищення, доки у країні діє мораторій. Тож вони просто хотіли привернути увагу влади до свого матеріально-технічного становища.

ДО РЕЧІ 

З 1 січня 2023 року припиняють дію податкові пільги, які надавалися в галузі кінематографії, космічної діяльності та постачання програмної продукції. Зокрема, закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні на митну територію України окремих товарів та звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконувалися для потреб космічної діяльності.

Змінюються розміри деяких ставок податків та порядок нарахування деяких податкових зобов’язань. Зокрема, збільшуються на 20 відсотків специфічні ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів (пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Передбачено поступове підвищення ставок з 2021 до 2025 року (щороку на 20 відсотків).

Такі зміни спрямовані до наближення ставок, встановлених законодавством України, до ставок, визначених у положеннях Директиви ЄС 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року щодо структури та ставок акцизів на тютюнові вироби та підвищують ціну на підакцизну продукцію.

Також збільшуються ставки акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Ставка збільшується до 10000 гривень за 1 літр (нині діє 3000 гривень за 1 літр). Норма діє протягом воєнного та/або надзвичайного стану.