ПОТРЕБА
Тернопілля останніми роками активно збільшує площі під плодово-ягідними насадженнями
На Тернопільщині підрахували: потреба області у забезпеченні мінімальних норм споживання населенням плодів і ягід приблизно 70 тис. тонн. Зараз у краї спроможні вирощувати і ввозити майже 30% від потреби. І це попри сприятливі для вирощування природно-кліматичні умови і грунтові ресурси.
У садівника з Ладичина Теребовлянського району Ігоря Околовича душа радіє за нинішній урожай яблук. Фото автора
Ставка на сільгосп-підприємства
Садівництво на Тернопіллі завжди було провідною високоприбутковою галуззю сільгоспвиробництва. Та з роками колишні колгоспні сади постаріли, через недогляд заросли бур’янами й стали радше розсадниками хвороб та шкідників. Переробні підприємства втратили якісну сировину, а ринок здебільшого заполонили польські яблука, малина, полуниця.
Останніми роками свій погляд на садівництво нарешті звернула обласна влада, торік зініціювавши прийняття програми з розвитку садівництва та ягідництва на 2011–2025 рр. Головним напрямком визначили створення високопродуктивних садів на промисловій основі, закладення нових і реконструкцію старих сортами короткого циклу, які вступають у фазу плодоношення на 3-4-й рік після садіння і забезпечують урожай 200–300 ц/га.
Фінансування програми - зі спецфонду держбюджету, а для особистих селянських господарств планують виділяти кошти з обласного бюджету в три етапи, перший з яких триватиме до 2015 року.
Цієї весни, за словами заступника гендиректора корпорації «Тернопільсадвинпром» Миколи Кріля, агропідприємства краю заклали 212 га молодих садів і 20 га полуниці. Лише в одному масиві фермерського господарства «Гадз», що в Бучацькому районі, посадили майже 170 га фруктових. З настанням осені садівники знову переймаються наступним сезоном і новими насадженнями. Приміром, в південних районах — Борщівському та Заліщицькому ризикнули зайнятися виноградарством, засадивши 5 га сонячною лозою.
Начальник відділу організації виробництва та маркетингу сільгосппродукції головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Марія Дерманська зазначає, що господарства закладають нові сади високопродуктивними сортами й гібридами вітчизняної та зарубіжної селекції плодово-ягідних культур з дотриманням усіх агротехнічних вимог. В краї діє чотири плодорозсадницьких господарства, які щороку вирощують та реалізують у середньому 50–60 тис. плодово-ягідних саджанців.
«Де на колінах яблуні спить вітер…»
Сам добре знаю, скільки душі, праці треба вкласти, аби саджанець прижився у саду, ріс здоровим і радував навесні цвітом, а восени — плодами. Тож після ознайомлення у владних коридорах зі станом справ у садівництві області, захотілося побувати серед яблунь, слив чи груш... Подався у с. Ладичин Теребовлянського району. Відав, що тутешній мешканець Ігор Околович колись був серед кращих агрономів району. Чотири роки тому він став одним із засновників садівничого господарства. Твердить, що великим агрохолдингам це не цікаво, бо у гонитві за грішми вони вирощують здебільшого ріпак та інші сільгоспкультури, з яких мають швидкий зиск. Ігор Євгенович спочатку посадив яблуні на 12 га, а торік ще на 20 га. Загалом планує вирощувати їх за інтенсивними технологіями на 60 га.
— Ходімо, покажу вам сад, — пропонує Ігор Євгенович.
— «Де на колінах яблуні спить вітер…», — у закутках моєї пам’яті знайшовся, як доповнення до запрошення, рядок із вірша відомого поета Миколи Вінграновського.
І справді, на ладичинських полях заклали лише яблуневий сад. Щоправда, вітер тут не спить, а так і норовить повалити дерева. У серпні бурі вдалося-таки покласти частину молодих насаджень, але завдяки технології захисту та живлення плоди залишилися неушкодженими і здоровими. До речі, цій технології вчать садівників з інших областей України уже другий рік поспіль. Подбали і про зберігання продукції, збудувавши холодильник на 200 тонн урожаю. У задумах — взятися й за їхню переробку.
Поруч з доглянутим яблуневим садом цього фермерського господарства з великих бур’янів виглядають плодові дерева іншого – закинутого. Про 36 га саду забув якийсь горе-господар, та райдержадміністрація на це поки що ніяк не реагує.
Малину — на ліки, сливи — на чорнослив
У фермера Василя Верхоли можливості нарощувати площі під плодово-ягідні насадження, по суті, надто обмежені, бо мешкає він у с. Мишковичі, що поряд з облцентром. За фахом він агроном-плодоовочівник. Шість років уже доглядає-леліє власний сад слив і яблук, що розкинувся на 32 га. Третій рік збирає добрі сливи. Спочатку постачав їх на консервний завод, а тепер придбав сушарку і виготовляє чорнослив.
Ринкова затребуваність яблук і слив не заважає йому експериментувати з вирощуванням інших фруктів і ягід. Він перший в області ризикнув посадити цілий гектар саджанців абрикосів. Його жовтосливник плодоносить, але і підмерзає. Цієї осені два гектари землі віддасть під малину. Знову буде перший у краї, бо вирощуватиме її передовсім заради коріння, яке фармацевти купують для виготовлення ліків. Смородина, знаємо, теж корисна для здоров’я. Проте для фермера-садівника вона таки «невдячна справа», бо вимагає великих витрат, до того ж немає ринку збуту, доводиться її самому продавати. А ще з ягід Василь Богданович звернув увагу на полуницю, хоча посадив її поки що на одному гектарі.
У фаворі — зерняткові?
За даними статистики уподобань садівників випливає, що Тернопілля чи не найбільше тяжіє до вирощування зерняткових. У видовій структурі садів їхня частка постійно зростає. Скажімо, з 227,5 га, які посадили в області позаторік усі категорії господарств, 158,3 га віддали зернятковим. Але йдеться головним чином про яблука, бо груш садять зовсім мало. Садів із кісточковими теж не густо, та й тут перевагу надають сливам, геть забуваючи про вишні й черешні. Мізерний відсоток площ зайняли горіхоплідні. З ягід королевою почувається полуниця. Останніми роками більше стали приглядатися до малини. Роботи у садівництві краю ще невпрогорт. Але тішить, що Тернопілля нарешті береться за збільшення виробництва плодів та ягід, насичення ними внутрішнього продовольчого ринку та розширення їх експорту.