Ухвалювати державний бюджет напередодні нового року для українського парламенту не виняток, а скоріш правило. Однак зазвичай дотягнувши до самісіньких свят, народні депутати голосували за головний кошторис країни, не вникаючи в деталі документа, за яким країна мала жити наступні 12 місяців. Інша річ цього разу: парламентарії не тільки разом з урядовцями готували проект, а й узгоджували кожний сумнівний рядок, аби досягти найменш болючого для суспільства консенсусу.
Пізно вночі 233 голосами Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Що саме так станеться, багато хто сумнівався. Адже парламент, як обіцяв, не зібрався на пленарне засідання в суботу, а недільного ранку, ледве проголосувавши за кілька законів, узяв перерву для консультацій, яка затяглася до пізнього вечора. І все-таки скептики помилилися, а влада оновилася. Парламенту вистачило мудрості, щоб розв’язати одну з найважливіших проблем.
Складний, але реалістичний
— Цей бюджет, як і всі попередні, які ухвалювали в цих стінах, дуже далекий від досконалості, — зазначив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, представляючи документ. — Саме тому ухвалюючи закон про Державний бюджет передбачаємо чітку норму щодо обов’язкового його перегляду в терміни не пізніше 15 лютого наступного року. Ми будемо його коригувати залежно від результатів перемовин із міжнародними фінансовими організаціями. Також деякі статті буде змінено залежно від того, як скоригуємо дохідну і видаткову частину і як домовимося з нашими міжнародними кредиторами.
Зводити дебіт з кредитом цього разу особливо складно через великі витрати на війну. 2015 року на національну безпеку та оборону заплановано безпрецедентний обсяг коштів — 80 мільярдів гривень. З додатковими видатками фактичний обсяг фінансування на національну безпеку і оборону становить 90 мільярдів.
Забезпечити не лише цю витратну статтю, а й інші буде непросто передусім через те, що Україна втратила 20% економіки. Доведеться шукати як нові джерела наповнення державної скарбниці, так і збільшувати надходження від тих, що вже є. Арсеній Яценюк, представляючи проект податкової реформи, наголосив, що напрацьований пакет законів дасть змогу, з одного боку, запровадити справедливу систему оподаткування, з іншого — наповнити бюджет. Крім того, у ньому не буде корупційної складової і не створюватимуться проблеми для малого і середнього бізнесу.
Про що насамперед ідеться? Про скорочення кількості податків з 22 до 9, про зниження ставки податків для малого і середнього бізнесу та мораторій на перевірки малого і середньому бізнесу протягом двох років. Що ж до великого бізнесу, то одностайно підтримано рішення стосовно продовження всіх чинних високих ставок з оподаткування ренти на нафту, газ, інші корисні копалини. Передбачено й запровадження трансфертного ціноутворення для великого бізнесу, і він не зможе ховати свої прибутки в офшорних зонах.
Приміром, зміни до Податкового кодексу встановлюють на постійній основі ставки рентної плати для нафти та конденсату — 45% з покладів до 5 кілометрів, 21% — з покладів понад 5 кілометрів; для природного газу, що реалізується не для потреб населення, — 55% з покладів до 5 кілометрів і 28% — з покладів понад 5 кілометрів.
Закон також передбачає збереження на постійній основі справляння рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку, встановивши ставки плати в еквіваленті в доларах США, які відповідають світовим стандартам.
Дійшли згоди й щодо чи не найдискусійнішої статті — податку на об’єкти житлової нерухомості, який зараховують і адмініструють місцеві органи влади. Вирішено не оподатковувати квартири площею до 60 квадратних метрів і будинки до 120 квадратів. Також не оподатковується нежитлова нерухомість, що використовується в аграрному секторі, у промисловості, МАФи й кіоски, які є суб’єктами малого бізнесу, де люди самі собі зароблять, і ринки.
Чим покрити збережені пільги?
Ще на зорі нашої незалежності один із перших послів ФРН в Україні сказав, що такої кількості преференцій, як у нашій країні, не витримала б навіть німецька економіка. Наша витримувала, однак до пори. Нині систему пільг слід докорінно змінювати, але суспільство до цього не готове. Тож плани щодо цього уряду довелося коригувати ще до офіційного оприлюднення. Довелося відмовилися від багатьох ініціатив. Що ж до тих, які залишилися, уряд погодився зберегти пільговий режим оподаткування у сфері освіти та медицини. Скажімо, збереглися майже всі норми закону про освіту. Щодо охорони здоров’я, то тут залишено безкоштовне харчування для хворих у закладах охорони здоров’я, враховано пропозицію щодо збільшення фінансування на лікування онкохворих дітей і процедури гемодіалізу. На добудову лікарні «Охматдит» виділено 500 мільйонів гривень.
Стосовно пільгового проїзду, то до 1 червня 2015 року він залишається без змін. Із 1 червня пільга надаватиметься: інвалідам 1 і 2 групи, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують і які супроводжують інвалідів 1 групи, учасникам бойових дій. Прем’єр назвав схвалений закон першим етапом оптимізації пільг, за яким має бути перехід на адресність і монетизацію преференцій.
Чим покрити збережені пільги — чи не найважче запитання. На нього не шукали відповіді ті, хто часто заради популізму сипав ними, як із рогу достатку. Нині доводиться шукати, де взяти зайвий гріш. Інколи в цих пошуках натрапляють і на чималий куш. Приміром, віднині організатори лотерейного бізнесу поділяться надприбутками. Якщо раніше оподаткування лотерей трималося на рівні 10% призового фонду, який був мізерним, а загальний оборот становив десятки і сотні мільйонів, то тепер запроваджується оподаткування обороту лотерей за ставкою 10%.
Поповнять бюджет зі своєї кишені й власники розкішних автомобілів. Вони платитимуть податок як на дизельні авто, так і бензинові з об’ємом двигуна понад 3000 кубічних сантиметрів та віком до п’яти років. Місцеві скарбниці збільшаться за рахунок ставки акцизного податку з роздрібного продажу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива у розмірі 5% обсягу реалізації. Щоправда, ці надходження — палиця з двома кінцями: з одного боку, місцеві органи влади отримають додатковий ресурс, а з іншого — на них ляже відповідальність за адміністрування та справляння цих податків.
— Плату за ліцензії на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами уряд своїм рішенням підвищує з урахуванням інфляції та реальної вартості таких ліцензій, — заявив Арсеній Яценюк. — Тобто підвищуємо всі ставки за ліцензіями.
Трохи можна зекономили і на скасуванні пільг для тих категорій, які без них можуть обійтися. Приміром прокурори. До них закон вельми суворий: чисельність Генеральної прокуратури в 2015 році скорочується з 20 до 15 тисяч. Скасовується вихідна допомога під час виходу на пенсію прокурорам, а під час звільнення із прокуратури вони отримують допомогу, як і всі інші працівники на державній службі.
Передбачено також скорочення чисельності працівників органів внутрішніх справ на 20 тисяч (з 172 до 152 тисяч). При цьому фінансування і Міністерства оборони, і Міністерства внутрішніх справ, і Національної гвардії залишається в межах, визначених проектом закону про Державний бюджет.
Стосується всіх
Урядовці й парламентарії дійшли згоди щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці. Ним передбачено зниження єдиного соціального внеску з 41% до 16%. І хоч істотне зменшення ставки може спричинити ризик недоотримання відповідних доходів, передусім до Пенсійного фонду, в уряді сподіваються, що український бізнес належно сприйме новацію і почне легалізовувати і виводити з тіні заробітну плату. Введено оподаткування так званих пасивних доходів фізичних осіб, зокрема дивідендів, відсотків, роялті. Підвищено ставку податку для пасивних доходів — процентів, роялті й інвестиційних прибутків із 15 до 20%.
— Держава зробила неймовірний крок: зменшення єдиного соціального внеску з 41 до 16%, — наголосив керівник уряду. — І ми віримо нашому бізнесу, що бізнес зробить крок назустріч не державі, а людям, тому що це доходи Пенсійного фонду, виплати пенсій та інших соціальних пільг, і детінізує заробітні платні, виведе їх у прозорий механізм, перестане платити у конвертах, користуватися податковими ямами і так ухилятися від оподаткування і позбавляти громадян України належного пенсійного забезпечення. Адже сьогодні виплата заробітної плати в конвертах означає, що завтра людина житиме на мінімальну пенсію, а не на ту, яку вона фактично заробила.
Що стосується максимальних розмірів заробітної плати, глава уряду наголосив, що у складному 2015 році максимальний розмір заробітної плати працівникам державних органів і бюджетних установ не буде перевищувати 7 мінімальних заробітних плат. Якщо органи державної влади здійснюють заходи з оптимізації і скорочення чисельності, то такий розмір не може перевищувати 10 розмірів мінімальних заробітних плат.
Щоправда, ця норма не поширюється на учасників Антитерористичної операції, Національне антикорупційне бюро та Національне агентство з питань запобігання корупції. Що ж до працівників державних компаній, то для них встановлюється обмеження розміру заробітної плати на рівні не більш як 10 мінімальних заробітних плат, за винятком об’єктів державної власності, які мають стратегічний інтерес для безпеки і оборони України, тобто за винятком стратегічних підприємств, перелік яких визначив Кабінет Міністрів.
Загалом з урахуванням економічної ситуації, за результатами I півріччя 2015 року Кабінет Міністрів затвердить порядок індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.
Тетяна КИРИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»