Ходити до супермаркету, не прихопивши з собою бодай черпак для самооборони, стає дедалі небезпечніше. Мало того, що торговельні мережі грішать переклеюванням ярликів свіжості, а в пакунки з цибулею чи томатами зазвичай підкидають дві-три гнилючки. Вони ще й доручають охороняти свій крам не завжди чистим на руку та психічно нестійким людям. Днями в Луганську двоє охоронців супермаркету до смерті забили чоловіка, який, щоправда, не був покупцем, а нібито намагався зняти шматок сітки-рабиці з огорожі магазину.
Так сталося, що Закон «Про охоронну діяльність», який набуває чинності 18 жовтня, суспільству довелося «переварювати» на тлі резонансних подій у одному з київських торговельних центрів. За новим документом, охорона магазинів і ресторанів отримає значно ширші повноваження. Приватним сек’юріті дозволять носити бронежилети, шоломи, користуватися кийками, застосовувати службових собак і травматичну зброю. Не факт, що це допоможе боротися з крадіжками й пограбуваннями, а от покупцям і клієнтам, вочевидь, слід бути обачнішими, адже може «пощастити» бути побитим, пораненим чи зацькованим собаками.
Такі дії можуть застосовувати в особливих випадках, якщо інші засоби не призвели до припинення посягання на об’єкт охорони, аргументували автори документа і додали: якщо зловмисникові завдано тілесних ушкоджень, охоронці зобов’язані викликати для нього «швидку допомогу» (шкода, що луганський любитель сітки цього вже не дізнається).
Якби нині покійні охоронці столичного ТРЦ і їхній тяжкопоранений колега пройшли підготовку на полігоні, якби у них була зброя і вони вміли її застосовувати, грабіжник був би знешкоджений одразу після того, як злочинець дістав пістолет, зазначив один з експертів, коментуючи розтиражоване у ЗМІ відео. Він, напевно, не знав, що, за даними кількох джерел, убиті наприкінці вересня охоронці нібито підробляли здирництвом.
Хоч, з іншого боку, охоронці приватного магазину мають стерегти товар, а ловити злочинців — прерогатива правоохоронців.
І вже «полетів» перший «Яструб». Саме таку назву має велика охоронна фірма, якій департамент держслужби охорони при МВС анулював ліцензію за результатами перевірки столичної прокуратури. Приватні охоронці – замість того, щоб повідомляти в міліцію про вчинення крадіжок в торговельному центрі, – незаконно робили огляд особистих речей відвідувачів і складали на них протоколи про вчинення правопорушень.
Охоронці — здебільшого люди без освіти. Більшість із них влаштовуються на таку посаду, щоб тимчасово підзаробити. Не секрет, що їхні лави часто поповнюють звільнені з органів правоохоронці та силовики. Згідно з новим законом, приватні охоронці матимуть більше прав, та перед цим вони пройдуть спеціальну фізичну й психологічну підготовку, переконані в МВС, а зазначений закон зовсім не означає, що міліція перекладає свої обов’язки на плечі приватних охоронних структур, яких, до речі, за даними одного з авторів закону, сьогодні в країні налічується понад чотири тисячі.
Тому нам, простим споживачам, варто знати свої права: відмовлятися показувати вміст сумки до приїзду міліції, вимагати перегляду запису відеокамер, за можливістю записувати розмову на мобільний телефон, а також просити охоронця показати його посадову інструкцію. І про всяк випадок прихопити з кухні черпак…
А якщо серйозно, то такі важливі для суспільства документи, як згаданий вище резонансний закон, безумовно, вимагають широкого громадського обговорення. Має бути чітка межа між приватним і громадським. Не кради і не вбий — з одного джерела.