"Обпалений війною Новий рік"

Микола ШОТ
4 сiчня 2020

Уже 28-й рік поспіль вихованці й педагоги Тернопільського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді організували виставку атрибутів та оберегів новорічно-різдвяного циклу народних святкувань. Експозицію цьогоріч назвали «Українське Різдво» й відкрили її в обласному центрі в Українському домі «Перемога». 123 композиції становлять три тематичні розділи виставки.

Майже пів сотні закладів загальної середньої та позашкільної освіти краю нинішньої зимової пори стали учасниками цього заходу. Представили 250 новорічно-різдвяних композицій, сувенірів, вінків, дідухів, павуків. Найкращі роботи цього творчого змагання сформували експозицію, яку мають змогу оглянути жителі Тернополя і гості міста.

Юні натуралісти Тернопілля завжди беруть активну участь у всеукраїнській природоохоронній акції «Збережи ялинку». Як зазначає директор обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді заслужений працівник освіти України Іван Герц, стараються хлопчикам і дівчаткам прищеплювати любов до довкілля, народних традицій, не знищувати хвойні насадження, а рекомендують їм з невеликих гілочок сосни, ялинки, інших природних матеріалів творити чудові святкові композиції.

«Замість ялинки — зимовий букет» — це і назва однієї з виставкових частин, і гасло діяльності юних майстрів. 50 виробів цієї серії, які представили на виставці, свідчать про великий діапазон творчої фантазії хлопців і дівчат, їхні вмілі руки. Схвилювала робота «Обпалений війною Новий рік», яку виготовили вихованці Заліщицького районного будинку дитячої та юнацької творчості. Між ялинковими гілками, шишками холодом віддає зловісний метал — гільзи від набоїв, осколки розірваних мін. Це біль дитячих сердець, що ненависний ворог і надалі сіє вибухи й смерть на українській землі. Це і шана та пам’ять про оборонців рідної землі.

Один із тематичних розділів виставки «Українське село зустрічає Різдво». Фото автора

А земля українська завжди щедра на врожай. Тому здавна українці замість ялинок плели дідухи. Солома, сіно становлять матеріальну основу цього правічного знака. Духовно ж він виступає знаком ушанування предків та Ісуса, який народився в яслах на сіні. Тож Святвечора без дідуха в українців не може бути. Житній, пшеничний чи вівсяний сніп ставлять на покуть. На Галичині в багатьох населених пунктах дідухом називають оберемок соломи, яку розстеляють на долівку чи підлогу, а після Різдва на світанні виносять з хати і спалюють.

Аж 30 різних дідухів — символів добра, достатку і родинного тепла можна побачити на виставці «Українське Різдво» в Тернополі. Область має кілька етнографічних зон, тож різняться й ці правічні атрибути зимових святкувань. У деяких районах більше використали злакових культур, в інших додали сіна, засушених польових квітів. Прикрасили зірками із соломи, янголами, пташками, синьо-жовтими стрічками, дзвіночками.

Головною ознакою експозиції став великий дідух у формі Державного герба України Тризуба. Представлено й виріб народного майстра працівника еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ярослава Осадци, який кияни та гості столиці могли позаторік бачити на Софійській площі.

Дідух дивує відвідувачів красою, пишністю, багатством

2014 року пан Ярослав представив у фоє Тернопільського драмтеатру найвищий в Україні восьмиметровий дідух, що важив 100 кілограмів. Для його створення майстер використав понад 8,7 тисячі колосків різних сільськогосподарських культур. Усі злаки вирощено на навчально-дослідних ділянках обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Директор цієї установи Іван Герц підкреслює, що виготовлення давніх символів добра й достатку новорічно-різдвяного святкування має велике просвітницьке значення, адже діти вивчають не лише біологію злакових культур, а й ознайомлюються з українською історією, народними звичаями та обрядами.

Серед солом’яних виробів почесне місце в новорічно-різдвяному циклі народних традицій займає павук. У церкві так називають великий світильник. За часів Австро-Угорської імперії, до складу якої входила Галичина, забороняли вирубувати ялинки. Тож українські родини стали виготовляти із соломки ажурні геометричні світильники-павуки, які вважали знаком сім’ї, роду.

На виставці «Українське Різдво» в Тернополі можна побачити унікальні роботи не лише народного майстра Ярослава Осадци, а й вихованців Козівського дитячого парку «Лісова пісня».

«Як українське село зустрічає Різдво» — це тема третього розділу експозиції, яку представили тернополянам і гостям міста. Тут виставили і кутю в макітрі, і шопку, і різдвяну зірку колядників. Зі злакових культур, сіна, тканин, інших матеріалів у різній техніці виконання репрезентували ялинки, церкви, різдвяних янголів, святкові листівки й картини, ляльки, сніговика, ліхтарі, розмаїтих пташок і тваринок. Не забули й про Щура, символ 2020 року за східним календарем. Усе зроблено з вигадкою, різдвяним настроєм і святково.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua