Біля приміщення Іллінецької міської ради дзюркоче фонтан. Він невеликий, проте для місцевих, мабуть, найкращий, бо власний. Можливо, біля нього побачення призначають. А був період, коли фонтани замовкли майже у всій молодій Україні. Однак нині принаймні на Вінниччині у багатьох райцентрах відновили старі або збудували нові. Бачив фонтан і в одному із сіл — посередині двору машинно-тракторного парку. Велике прагнення змінювати життя на краще! І тепер, коли значний ресурс залишається на місцях, в Іллінецькій міській об’єднаній територіальній громаді вельми раді, що самі роблять конкретні справи і будують перспективні плани. А простір творити корисне і красиве тут неабиякий — місто об’єднало довкола себе 19 сіл.
Шлюб з розрахунку
Поштовхом до об’єднання стала можливість залишити в громаді міський ресурс. «Ми вивчили законодавчі й нормативні документи, де чітко сказано, що в разі об’єднання територіальна громада отримує до свого бюджету 60% податку на доходи фізичних осіб від підприємств, які працюють на її території. А цього платежу наше місто взагалі не мало, хоч на його території потужна промислова база з цілорічним циклом виробництва і виплатою заробітної плати. Врахували і те, що в аграрному секторі підняли ставки оренди земельних паїв, і відповідно ПДФО також збільшився. Зробили аналіз і побачили, що треба об’єднуватися, щоб податки залишалися в громаді», — зазначив перший заступник Іллінецького міського голови Олег Дмитрик.
В Іллінцях розміщені промислові підприємства з виробництва молочної продукції, цукру, цегли, меблів, а також держлісгосп, будівельні та транспортні організації. Це справді надійна база: наприклад, на найбільшому підприємстві працює понад 600 осіб.
Однак раніше місто жило з того, що в міру можливості надавали з районного бюджету. А щоб самому почати кроїти, воно мало вступити у спілку із селами. Це правильна умова, бо об’єднуватися треба довкола того, в кого є ресурси.
Перспективний план, затверджений обласною радою і Кабінетом Міністрів, передбачав, що до складу Іллінецької міської ОТГ ввійдуть 12 сільрад — разом 28 населених пунктів. Керівники міської ради побували на зборах у всіх потенційних партнерів. Розмова була непростою. Селяни побоювалися, що в разі об’єднання місто забере і той ресурс, який вони мають. Тож частина відмовилася йти у спілку. Проте 7 сільських громад повірили у перспективу спільного розвитку.
«Ми щиро сказали, що з промисловості міста матимемо за місяць приблизно 3 мільйони гривень податків, і копійок сільських бюджетів обсягом 20—30 тисяч гривень на місяць нам не треба. Навпаки, інвестуватимемо їх, збережемо в селах інфраструктуру, робочі місця» — розповідає Олег Вікторович.
Тож торік наприкінці серпня було прийнято рішення про створення ОТГ. Зрозуміло, що рік кожна громада завершувала з власним бюджетом. А коли на цей рік ухвалили спільний, то стали очевидними переваги. Наприклад, найменша Василівська громада почала заробляти втричі більше. А загальний бюджет ОТГ у частині власних надходжень зріс у 5,7 раза. Це відбулося за рахунок податку на доходи фізичних осіб, збільшення надходжень від земельного та єдиного податків. У результаті об’єднання надходження зросли на понад 93 мільйони гривень, зокрема цільова субвенція становить 47 мільйонів.
Тож щотижневі наради в міській раді відбуваються жваво, бо є ресурси жити власним розумом, розвиватися планово. У лютому цього року ухвалили стратегію збалансованого розвитку Іллінецької об’єднаної територіальної громади на період до 2020 року. На її основі розробили і затвердили програму соціально-економічного розвитку громади на нинішній рік. Напевне, суть реформи і полягає в тому, щоб місцева влада почала мислити і діяти відповідально.
У кожній громаді є завгосп
До складу ОТГ входять міська громада із двома селами та 7 старостинських округів. Керівники дотрималися слова і зберегли всіх працівників, хоч деякі посади називаються по-новому. Кожен округ очолює староста, якому допомагають діловод — спеціаліст з урядування, інспектор із землевпорядкування, працівник із благоустрою.
Команда старостату виконує всі функції, які раніше були покладені на сільську раду, за винятком бюджетних повноважень. Бухгалтерів, які вивільнилися із сільрад, влаштували на роботу в структурних підрозділах міської ради. А в кожен округ додали по працівникові з благоустрою, які перебувають у штаті міського комунального підприємства «Добробут». Кожному з них придбали мотокосу, бензопилу, бетономішалку, болгарку тощо. Тож тепер у селах порядок, бо є кому, скажімо, скосити траву і полагодити замок у дверях клубу.
Крім того, сільські громади використовують техніку комунального підприємства — сміттєвози, грейдери, автовишку. А коштом, що надійде з Мінрегіонбуду на розвиток інфраструктури, в ОТГ планують придбати екскаватор, автомобіль і навантажувач, яких потребують.
«Після об’єднання все до кращого йде», — запевнив досвідчений водій «Добробуту» Анатолій Ткач. А й справді: змінюється свідомість, краяни починають ставитися до громадського як до власного і відповідально співіснувати з навколишнім середовищем. Навіть у такому наболілому в країні питанні, що робити зі сміттям, тут помітні зрушення.
Комунальне підприємство реалізує в Іллінцях і в селах проект роздільного збирання твердих побутових відходів, які як вторинну сировину продає на переробку. У його гаражі цієї весни з’явився новий сміттєвоз, придбаний за сприяння обласного бюджету. А нині в ОТГ обгороджують територію полігону складування сміття, де встановлять вітчизняну лінію із сортування твердих побутових відходів. З обласного фонду охорони навколишнього середовища вже надали суму на її придбання. Це означає, що громада рухається до кращого методом толоки, залучаючи кошти з різних джерел.
«Після об’єднання ми відчули зрушення. І вже виготовили проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт будинку культури та освітлення вулиць», — повідомив староста сіл Василівка і Кабатня Петро Гринчук.
Загалом цього року в планах провести освітлення у семи селах. У них встановлять енергоощадні ліхтарі. А у село Павлівку вже завезли опори. Також передбачено зробити капітальні ремонти в кількох дошкільних закладах, упровадити ресурсоощадні заходи, завершити в місті реконструкцію центральної площі, реалізувати проект з відновлення та збереження екосистеми парку тощо. Ремонтують і дорожнє покриття, хоч і з емоціями.
Зі слів Іллінецького міського голови Володимира Ящука, всі дороги потребують ремонту, на що треба неабиякі кошти. Наприклад, цього року капітальний ремонт 300 метрів на одній з вулиць міста обійдеться у півтора мільйона гривень. Проблема ускладнюється тим, що великоваговий транспорт, який мав би їхати з Вінниці через Немирів на Умань, іде через Іллінці, бо перевантажений. Це питання ніхто не контролює, а місцева громада не має пересувного вагового комплексу.
«Вони доб’ють наші дороги. Якщо держава на місця передасть дороги, а ресурсу під це не буде, то від задуму з децентралізацією великих результатів можна не очікувати. Витративши власні кошти на дороги, не зможемо багато зробити для поліпшення добробуту населення», — зауважив міський голова.
Живуть однією спільнотою
Важливо, що роботу об’єднана громада почала з бюджетом розвитку, який становить понад 12 мільйонів гривень. Крім того, до розв’язання питань тут прагнуть залучати (місто має в цьому досвід) кошти різних конкурсів і грантів. Як повідомили у відділі стратегічного планування та інвестиційного розвитку міської ради, цього року написали проекти, в яких зацікавлені і місто, і села, бо тепер усі — єдина громада. Що це саме так, видно з її структури.
Створено комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги» міської ради, у складі якого працює 3 амбулаторії загальної практики сімейної медицини (іллінецька, жорницька, сороцька) та 12 ФАПів, забезпечених усім необхідним. Вони обслуговують понад 18 тисяч жителів об’єднаної громади.
Цього року придбано 17 комп’ютерів і 25 принтерів для стовідсоткового забезпечення автоматизації робочих місць сімейних лікарів, медичних сестер і статистиків. Проведено підключення амбулаторій до інтернету. Створено локальну мережу, до якої під’єднали амбулаторії, що дасть змогу поліпшити доступність і якість медичних послуг.
Клуби об’єднав новостворений Центр культури, мистецтв та естетичного виховання. До речі, у травні цього року в Іллінцях відбувся Всеукраїнський фестиваль народно-хорового співу імені Віталія Іжевського за участі народних хорів із 6 областей.
Управління освіти міської ради тепер дбає про всі навчальні заклади на території ОТГ, в яких виховують та навчають 837 дошкільнят та 2014 учнів. За побажанням громад-партнерів у штат міської ради ввели посади державних реєстраторів прав на нерухоме майно, і вже понад 7 тисяч осіб скористалися можливістю виготовити документи швидко і якісно.
Єдина тепер громада і в питанні соціального захисту малозабезпечених верств населення. З початку року з її бюджету виплачено майже 300 тисяч гривень матеріальної допомоги приблизно 600 особам. Суми різні: тому, хто потребує операції на серці, надають по 10 тисяч гривень.
Створення ОТГ дало змогу акумулювати додаткові кошти і використовувати їх на благоустрій та підвищення рівня життя краян.
«Ми готові прийняти ще 4 громади, як і передбачено перспективним планом. Одна вже хоче», — сказав Володимир Ящук.
ДОВІДКА «УК»
Загальна площа Іллінецької міської ОТГ — 331,2 кв. км. Відстань до центру ОТГ з територіальних громад становить 5—15 км. Загальна кількість жителів — 18 300 осіб. Загальноосвітніх навчальних закладів: І—ІІІ ст. — 8, І—ІІ ст. — 3. Дошкільних навчальних закладів — 11, позашкільної освіти — 1, закладів культури — 14, бібліотек — 10, музеїв — 1, закладів фізичної культури — 5, ФАПів — 12, амбулаторій — 3.