Укотре поїхавши на південь Одеської області, згадували картинку з інтернету. Як їздить тверезий водій на Заході? Прямо. П’яний — вихляє. Це логічно. Як їздить тверезий водій у нас? Хвилями — бо має обминати всі вибоїни. Напідпитку — прямо, бо на слалом такий просто не здатний, та й п’яному море по коліна.
До речі, про море. Дістатися його сухопутним українцям цьогоріч буде не важче, ніж раніше, проте до сюрпризів слід бути готовими. Вони можуть чекати навіть і на чи не взірцевій трасі Київ — Одеса. Знайома ділиться враженнями від поїздки цим автобаном наприкінці лютого: десь між Білою Церквою та Жашковом трапилася така гарна яма, що в автобуса аж бокове скло луснуло. А якщо ви дісталися кордонів Одещини, то скло вже можна сміливо міняти. «На сьогодні ділянка траси Одеса — Київ, що проходить територією Одеської області, найкраща з-поміж інших», — запевняє начальник служби автомобільних доріг в Одеській області Олег Варивода. Але роботи на трасі тривають: «Усі знають цей славнозвісний Краснознам’янський підйом — він нині у набагато кращому стані, ніж торік після зими. Але цьогоріч заплановано його капітальний ремонт».
Тобто можна вважати, що дістатися Одеси вже сьогодні — місія цілком здійсненна, а за кілька місяців вона може стати й комфортною. Важче може виявитися тим, хто захоче моря у чистому вигляді, без вад і принад портового мегаполіса. Якщо ви прямуєте в напрямку курортних містечок на півдні Одещини, то тут варто постежити за автодорожніми новинами.
Відкрити шлях до Великодня
Тридцятикілометровий затор, що на кілька годин скував рух поблизу курортної Затоки 19 березня, називали провісником транспортного колапсу саме під туристичний сезон. Порвалося, де було тонко. Ремонт мосту на трасі Одеса — Рені біля Паланки затягнувся, тож весь транспортний потік на південь області був спрямований через Затоку та її розвідний міст. Йому вже 70 років, і його тригодинне зависання не могло бути чимось аж зовсім неочікуваним.
На сесії Одеської облради, що відбулася 21 березня, депутати ухвалили звернення до Прем’єр-міністра України із проханням прискорити ремонт мосту поблизу Паланки, щоб не допустити зриву туристичного сезону та зняти соціально-економічне напруження в 9 районах області, які сполучаються з рештою України, по суті, через пляшкове горлечко ненадійного розвідного мосту біля Затоки.
Народний депутат від південних районів Одещини Антон Кіссе каже, що спостерігав за збуренням, яке супроводжувало тригодинний простій. Він вважає, що транспортний колапс тут може трапитися ще задовго до курортного сезону: «Якщо не вирішимо це питання до Великодня (16 квітня. — Авт.), то нас очікує серйозне напруження, тому що весь потік транспорту на святкові дні, а потім — на поминальний тиждень, далі — на травневі свята — всі їхатимуть у цей бік, і це буде щось неймовірне».
Ні до Великодня, ні до початку літа міст у Паланці не відремонтують. Очільник облавтодору Олег Варивода каже, що його служба не вийшла за межі нормативного строку робіт — 17 місяців. Так, хотіли спрацювати ударними темпами і здати міст до 1 червня цьогоріч. Проте через перебої з фінансуванням (гроші на ремонт почали надходити лише наприкінці лютого) реальний термін означено 1 серпня. Тимчасовим розв’язанням проблеми має стати облаштування об’їзної дороги. Антон Кіссе каже, що мав розмову з міністром оборони, і Степан Полторак, виходець з української Бессарабії, з Тарутинського району, висловив готовність облаштовувати біля мосту альтернативну понтонну переправу.
Усе впирається в дозвіл, який маємо отримати від... уряду Молдови. Пожинаємо плоди «мудрої» зовнішньої політики незалежної України. 1999 року наші керманичі за право контролю над 7-кілометровою ділянкою траси поблизу Паланки віддали Молдові 435 метрів Дунайського узбережжя, створивши собі конкурента у чорноморських перевезеннях. Порт Джурджулешти, створений молдованами на отриманій території, динамічно розвивається на тлі хиріння нашого Ренійського.
Натомість обіцяну ділянку автотраси Україна отримала тільки 5 років тому та й то на вельми пташиних правах — як власність України на території Молдови. Тому — на поклін до сусіда.
Антон Кіссе каже, що знайшов союзників у Молдові в особі депутата і колишнього прем’єра цієї країни Юріє Лянке та керівників місцевої влади Паланки: «Але, на жаль, виходить, що ми винні, бо невчасно подали документи». Прорахунком дорожників він вважає те, що вони не взялися за організацію об’їзду, щойно закрили міст на ремонт.
Олег Варивода каже, що дозвіл від молдовської сторони буде отримано вже цього тижня, а далі — справа техніки: «У нас усе готове: техніка, матеріали. Щойно отримаємо цей дозвіл, то, думаю, за 2—3 тижні влаштуємо об’їзну дорогу біля цього мосту і рух трасою Одеса — Рені буде поновлено».
Одеса — Рені: фінал призначено на осінь
Траса М-15 Одеса — Рені оспівана інформаційними агенціями і облаяна поколіннями водіїв. Ключ до успіху українського Придунав’я та передумова туристської прощі до курортних містечок на півдні Одещини.
Голова Одеської ОДА Максим Степанов, презентуючи стратегію розвитку регіону, назвав цю трасу першою в переліку стратегічно вважливих доріг, які слід привести до ладу вже цього року. Ще мають відремонтувати дорогу Кодима — Балта (це на півночі області) та Спаське — Вилкове, котра, по суті, є відгалуженням траси Одеса — Рені до Вилкового – української Венеції та потенційної туристичної Мекки.
Які шанси втілити ці стратегічні наміри в життя? Олег Варивода вважає, що високі.
За його словами, цього року можна відремонтувати 139 кілометрів траси Одеса — Рені. На додачу до 56, відремонтованих у 2016-му. Решта ділянок цієї 300-кілометрової траси і так у задовільному стані й нагального ремонту не потребує. «Роботи вже розпочато на 5 ділянках, — каже очільник облавтодору. — Нині подаємо на державну експертизу проектно-кошторисну документацію ще щодо 7. І думаю, у червні-липні вже на всіх 26 ділянках буде повноцінна робота». Загалом цього року в області збираються відремонтувати 500 км доріг порівняно зі 150 км торік. Головне, щоб гроші надходили вчасно і в необхідному обсязі.
Чи дасть добро Південна митниця?
У середині січня під час поїздки на Одещину Президент України розкритикував дорожні роботи в області. Мовляв, Одеса вийшла з ініціативою спрямувати на ремонт доріг кошти від перевиконання бюджету на митниці на будівництво доріг і сама цей експеримент провалила. Від митниці дорожникам тут перепали крихти. І це попри те, що Львів та Івано-Франківськ, які приєдналися до ініціативи одеситів пізніше, мали успіх у її втіленні. А ще будівництво доріг на Одещині виявилося найдорожчим в Україні, що змусило гаранта згадати таке популярне нині слово «корупція». До того ж з отриманого на ремонт доріг у регіоні 1,2 мільярда гривень 30% виявилися не освоєними в межах року.
Головний автодорожник Одещини каже, що цього року ситуацію вдасться змінити на краще: «Дуже розраховуємо на митний експеримент». Торішній його провал Олег Варивода прив’язав до «проблем з конкретними персоналіями». Принципову ж придатність методу довели Львів, Івано-Франківськ та Київ. В Одесі теж станом на сьогодні є певні підстави для оптимізму: «Маємо залишки з минулого року, зароблені митницею у листопаді-грудні, — майже 280 мільйонів гривень, — каже керівник облавтодору, — за три перші місяці цього року очікуємо надходження 300—400 мільйонів гривень. Це в 6 разів більше, ніж ми отримали від митниці торік».
Ще одним джерелом фінансування керівник облавтодору називає розстрочення виплати за облігаціями державної внутрішньої позики загальним обсягом 15 мільярдів гривень (на ремонт доріг у всій країні). Будуть ці гроші — буде і ремонт шляхів. А далі їх слід просто берегти. Зокрема чітко дотримуючись вагових обмежень для вантажного транспорту. «Вантаж везуть Польщею двома автомобілями, а доїжджаючи до кордону з Україною, все перевантажують в один, — обурюється такою селективною зневагою до дорожнього покриття голова Одеської ОДА Максим Степанов. — Це ж як ми повинні себе зневажати, щоб вкладати кожного року мільярди гривень в дорожнє будівництво і дозволяти руйнувати наші дороги?»
Маленькі теж потрібно доглядати
Нинішній стан доріг в області, зокрема тих, що ведуть до курортних містечок, особливих побоювань в очільника облавтодору не викликає. Він каже, що ремонти ведуть і на невеличких автошляхах місцевого значення. «Там ремонти поновлено, — каже Олег Варивода. — Думаю, що великих проблем із курортним сезоном внаслідок бездоріжжя не буде».
Нині активізувалися роботи в Арцизькому, Тарутинському, Килійському районах. Дороги латають, узбіччя вирівнюють. Що можна, роблять.
Тим часом у Маразліївській сільській ОТГ у Білгород-Дністровському районі скаржаться, що не мають права ремонтувати дороги районного значення, котрі, по суті, стали внутрішніми для утворення, що об’єднало 8 сусідніх сіл. Ними зокрема возять дітей до єдиної опорної школи у Широкому. Центральних доріг, що проходять територією ОТГ, — 32 км.
«Якщо вартість ремонту — по 2 мільйони за кілометр, то виходить абсолютно непідйомна для нас сума — 64 мільйони гривень», — каже Маразліївський сільський голова ОТГ Олександр Чумак. Весь річний бюджет громади торік становив 33,5 мільйона гривень.
Якби існувала процедура, що дозволяла б громаді ремонтувати ці шляхи, то селяни, можливо, взялися б залатати хоч найбільш проблемні ділянки, навіть відклавши на якийсь час ремонт внутрішніх вуличок. Олег Варивода каже, що механізм для розв’язання цієї проблеми існує: через створення на рівні району дорожнього фонду, до якого надходили б субвенції з ОТГ, а район цим коштом уже фінансував би ремонт доріг. Для загалом небагатої Маразліївської ОТГ цей варіант навряд чи оптимальний: не маючи великих надходжень, тут багато намагаються робити самотужки. «Були б наші дороги, – каже Олександр Чумак, — ми б узяли матеріали і самі робили б ремонт».
Не чекати з моря туриста
Інша ситуація в поселеннях, що мають великі бюджети. В Одесі на ремонт міських доріг цього року передбачили більш як півмільярда гривень. Дві третини цієї суми спрямують на капітальні ремонти. У місті добігає завершення масштабна тривала реконструкція Тираспольської площі, яка розпочалася торік у серпні. Ведуть дорожні роботи поблизу Пересипу. У Чорноморську (Іллічівськ) на ремонт доріг передбачили 25 мільйонів гривень. Логічний хід для містечка, яке ніколи не пасло задніх у питаннях благоустрою і вже не перший рік не без успіху береться перехопити частину відпочивальників в Одеси.
І в справі цій — у боротьбі за туриста — стан автодоріг має принципове значення. Війна на сході та вилучення Криму із круїзних маршрутів звело майже нанівець роботу із закордонними круїзерами. Можливо, що й цьогоріч до Одеси не зайде жоден туристський лайнер. Тож турист, на якого можуть розраховувати в Одесі та на її околицях, нині майже 100-відсотково вітчизняний. І до міста він діставатиметься переважно суходолом. Важливо, щоб ця дорога до моря не відбила в нього бажання вибиратися на рідне узбережжя. Коли вже з «Welcome» не складається, слід хоч «Ласкаво просимо!» відпрацювати.