Як відомо, минулого місяця Київрада затвердила нові правила користування столичним метрополітеном, якими, серед іншого, відтепер заборонено вхід до підземки пасажирів без взуття, частково одягненим та у спідній білизні.
Відповідне рішення підтримали 62 із 85 депутатів Київради. Мотивували тим, що попередні правила користування столичною підземкою, затверджені Київрадою у 1995 році, відчутно застаріли і не враховують сучасних вимог законодавства щодо міського електричного транспорту.
Можливо, й так. Хочеться сподіватися, що ці новації сприятимуть наведенню ладу в наших підземних мандрівках. Однак життя — річ дуже непередбачувана, і трапляється різне. Цікаво: якщо пасажир порушить ці правила не з власної провини, а з не залежних від нього причин, чи зважать на це працівники метрополітену? Чи однаково таку людину затримають і оштрафують?
Із цього приводу пригадала ситуацію кількарічної давності, коли влітку ходила з друзями на пляж на берег Дніпра. Ми засмагали, купилися, грали у волейбол, тобто проводили час із задоволенням. А коли стали збиратися додому, виявилося, що в одного з друзів кудись поділася нова фірмова футболка. Перешукали скрізь, та так і не знайшли, пригадавши, що час від часу біля наших речей крутився чолов’яга напідпитку не з нашої компанії. Мабуть, він і приробив ноги вподобаній футболці.
Нової речі, яку днями подарували батьки, нашому другові було, звісно, шкода. Та річ не лише в цьому. Запасної майки не виявилося ні в кого, а йому ж іще додому добиратися, і саме на метро. Пам’ятаю, він довго тупцював біля входу з оголеним торсом, доки друзі не вирішили просто обступити його щільним кільцем, щоб те, що на ньому не було одягу, принаймні не впадало в очі. На контрольному пункті увагу на нього все-таки звернули. Але м’якосерда жіночка на варті… просто відвела очі, вдавши, що не помітила його напіводягненості. Так само поводилися і пасажири у вагоні. Тож червоніючи наче печений рак від дівчачих поглядів, він дістався додому майже без проблем. Та чи пощастило б йому так нині? Сумнівно.
За новими правилами, відтепер не можна пересуватися у приміщеннях метро на самокатах, роликових ковзанах і скейтах. А ось цю норму схвалюю. Як інколи доводиться бувати на станції метро «Поштова площа», то особливо вечорами спостерігаю, як платформа перетворюється просто-таки на роледром.
Хизуючись один перед одним і, напевно, перед дівчатами, хлопці на роликах і скейтах виробляють там неймовірні й дуже небезпечні трюки. Таке не завжди можна побачити навіть у цирку чи на показових виступах. Часом аж моторошно ставало від того, як вони ковзали по лавах чи по краю платформи над рейками, які, як відомо, перебувають під високою напругою. Не кажучи вже про те, що заважали пасажирам вільно рухатися платформою і зчиняли такий гуркіт і лемент, аж закладало вуха. Чи подіє ця заборона на відчайдухів? Можливо, адже якщо хоч кількох для початку оштрафують на чималеньку суму, інші замисляться.
У нових правилах зафіксовано, що у столичному метро відтепер заборонено жебракувати, розклеювати рекламу, агітувати, здійснювати підприємницьку діяльність, гучно вмикати музику і грати на музичних інструментах. Але, за моїми спостереженнями, поки що, на жаль, ніхто цих правил не дотримується. Зокрема на станціях «Хрещатик» та «Шулявській», якими у будні користуюся двічі на день. Жебраки й досі заважають проходу пасажирів до ескалаторів, а дрібні торгівці продають усе — від квітів до ляльок, розкладаючи товар просто під ноги тим, хто виходить із вагонів. Ніхто їх поки що не розганяє і не штрафує. Дивно: чому? І чи будуть колись?
Для безпечного пересування пасажирів із порушеннями зору в нашій підземці тепер дозволено проїзд із собакою-поводирем. Тварині слід надіти нашийник, намордник, мати спеціальне посвідчення та пройти навчання в умовах метрополітену.
У підземці країн Європи (влітку мені довелося побувала в Італії, Франції та Німеччині) дозволено провозити будь-яких тварин. Та бажано в корзинах для транспортування, а собак — з нашийником і в наморднику. І не тільки в метро, а й у наземному транспорті. У міланському трамваї бачила бабусю, яка перевозила у корзині… ігуану. А ось чи потрібен на тварину окремий квиток, запитати не здогадалася.
І знову про нас: відтепер спортивне спорядження (лижі, санчата, ковзани, велосипеди тощо) слід перевозити виключно в чохлах. А ось у країнах Євросоюзу велосипедисти в підземці можуть транспортувати свій спортінвентар навіть не встаючи з нього. Тобто ганяють люди на великах по всіх семи поверхах, скажімо, паризького метро. Проте обережно, щоб не створювати дискомфорту іншим пасажирам. А у вагонах і в наземних електричках для провезення спортзасобів відведено спеціальні місця та влаштовано кріплення. Там можна провезти мініскутер або двомісний електросамокат, які нині дуже популярні у Франції.
Звісно, різні країни — різні правила та особливості. І лише від конкретного користувача залежить, щоб поїздка поруч із ним для решти пасажирів була спокійною й комфортною.