Як тільки в Україні оголосили карантин, депутати Рівненської обласної ради оперативно ухвалили програму запобігання поширенню, діагностики та лікування COVID-19, переформатувавши бюджет розвитку та «наростивши м’язи» резервного фонду.
Та цього виявилося замало. Щоб втримати протиепідемічну та економічну ситуацію, вони, як мовиться, на марші ухвалюють життєво важливі для області рішення. Про це наша розмова з головою Рівненської обласної ради Олександром ДАНИЛЬЧУКОМ.
— Олександре Юрійовичу, пригадую сесію обласної ради 17 березня, коли ухвалювали програму протидії коронавірусу — було непросто…
— Тоді одні депутати казали: важливо надати кошти на співфінансування об’єктів «Великого будівництва», інші — що ми не знаємо, яка біда нас накриває і як далі буде наповнюватися бюджет. Адже карантин одразу зачинив двері багатьох закладів, зупинився транспорт, значною мірою — малий і середній бізнес… Тоді нам вдалося ухвалити таке собі Соломонове рішення: ми і старт боротьби з коронавірусом передбачили, і на «Велике будівництво» кошти спрямували. Адже це робочі місця для жителів краю. До речі, 15 об’єктів цієї програми — школи, дитсадки, стадіони — нині ростуть на очах.
— Але хочу відзначити, що обласний бюджет навіть після трьох місяців економічної кризи виконується на 101,6 відсотка…
— За це треба подякувати землякам: насамперед тим, хто працює на об’єктах критичної інфраструктури. Бо звідти й наповнюється головний гаманець області. А ще — соціально відповідальному прозорому бізнесу, який не спекулює на ситуації, а навпаки, мобілізувався та нарощує обсяги господарювання. Судіть самі: податок на прибуток та плата за користування надрами зросли наполовину порівняно з відповідним періодом минулого року, плата за використання лісових ресурсів — на 57 відсотків. Щоправда, місцеві бюджети наповнюються на 99,4 відсотка, — але якщо порівняти з першим півріччям 2019-го, то й тут маємо зростання динаміки надходжень. Тому критичних застережень щодо невиконання державного, обласного та місцевих бюджетів на Рівненщині поки що немає. Хоча ці цифри даються непросто. Наприклад, на останній сесії ми звільнили від орендної плати на період карантину частину підприємців: тих, хто має угоди оренди з обласними комунальними закладами, але не може працювати через заборони. Водночас звернулися до Верховної Ради щодо компенсації втрат місцевим бюджетам через встановлення пільг у сплаті за землю, які діють із 2 квітня.
— Тримати ситуацію вдається лише завдяки свідомому бізнесу та кризовим менеджерам на місцях, якими здебільшого є голови наших громад?
— Звісно, свою роль відіграє наша цілеспрямована співпраця з обласною державною адміністрацією та керівниками ОТГ. Те, що влада активно бореться з нелегальним бізнесом, у перспективі дасть змогу наростити фінансові показники. Адже йдеться не про ліквідацію тіні, а про її легалізацію в усіх галузях.
— Коли вдається втримати економічну складову, не страждає й соціальна, яка завжди йде поруч. Тому й було що перерозподіляти в бюджеті на медицину, фактично рятуючи її?
— Так, уже у червні рішенням сесії ми спрямували 9,2 мільйона на фінансування тих медичних закладів, які з квітня не отримують коштів медичної субвенції з НСЗУ або через карантинні обмеження майже припинили роботу. Поки офіційний Київ переглядає другий етап медичної реформи, ми забезпечили з обласного бюджету певні фінансові гарантії для комунальних закладів медицини. Це зокрема обласний госпіталь ветеранів війни, обласний клінічний лікувально-діагностичний центр, спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення. Майже пів мільйона гривень спрямовано на екстрену та швидку допомогу жителям області та 3,2 мільйона — на компенсацію санаторно-курортного лікування пільговим категоріям громадян. До речі, навіть у такий складний час ми створили комунальне підприємство «Ветеранський простір» і віднайшли кошти на його становлення: адже досі проблемами наших захисників займалися переважно громадські організації.
18 мільйонів спрямували на природоохоронні заходи. Йдеться про вкрай болючі для людей проблеми реконструкції очисних споруд у Демидівці, Дубні, Березному, Клесові, будівництво каналізації в Рокитному. А ще — виготовлення проєктно-кошторисної документації на реконструкцію полігону твердих побутових відходів у місті атомників Вараші, шлюзів та гідровузла греблі Хрінницького водосховища, розробку регіонального плану управління відходами до 2030 року та його стратегічну екологічну оцінку. І про встановлення меж територій природно-заповідного фонду області — а він у нас чи не найбільший в Україні.
— Тобто, вирішуючи насущні проблеми земляків, представницький орган — обласна рада — став антикризовим менеджером…
— Так і має бути. Люди ж не ділять владу на виконавчу та представницьку. Для них важливе стабільне та безпечне життя на своїх територіях.
— Люди на Рівненщині дедалі активніше об’єднуються в громади, незважаючи на те, що добровільний етап, по суті, завершився…
— Уряд ухвалив остаточний перспективний план, за яким область матиме 64 ОТГ та чотири райони. Новий районний поділ Верховна Рада має затвердити ще на цій сесії. З тим, щоб на місцеві вибори країна вийшла в новому форматі — як, власне, й передбачала децентралізація. Тут важливо, щоб без роботи не залишилися фахівці. Гадаю, вони знайдуть себе в громадах, значна частина з яких уже економічно зміцнилася і посилено працює над інвестиційним розвитком. Однак щоб реформу завершити, треба не зволікати і внести відповідні зміни до Конституції України. Що чітко розмежує владні повноваження та забезпечить органи місцевого самоврядування належною матеріально-ресурсною базою. Тільки після цього в майбутньому ми зможемо говорити про успіх децентралізації. Сподіваюся, ці зміни ми побачимо вже у 2021 році — принаймні до наступного Дня Конституції України.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ДАНИЛЬЧУК. Народився 17 жовтня 1959 року в Березнівському районі на Рівненщині. Закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «інженер лісового господарства» та інститут післядипломної освіти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Народний депутат України третього скликання, депутат Рівненської обласної ради трьох скликань. Рівненську обласну раду очолює вдруге. Майстер спорту з греко-римської боротьби. Одружений, має трьох дітей.