Директор Національного наукового центру
«Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича»
Олександр ГАЛАТЮК
Пасічники стверджують: перший місяць після весілля називається медовим не в переносному, а в прямому значенні. Адже в давнину молодята після одруження разом з батьками варили бочку питного меду і споживали, щоб самим оздоровитися і народити здорових дітей. Період, коли пили цілющий напій, називався медовим місяцем.
А тепер від мудрості минулого до реалій сьогодення: що важливіше — здоров’я чи 12 гривень? Скажете, абсурдне порівняння. Погоджуюсь. Проте ставити так питання змушують реалії життя. Чому? Розмова не лише про це з директором Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» Національної академії агарних наук, доктором ветеринарних наук професором Олександром ГАЛАТЮКОМ.
— Олександре Євстафійовичу, недавно почув нарікання пасічника, який продав посередникові велику кількість меду по 12 гривень за кілограм. Чи можливо таке?
— На жаль. Адже в державі бджільництво розвивається, а організованої закупівлі меду й іншої продукції нема. Тому кожен господар самотужки займається реалізацією. Цим вміло користуються посередники.
Наш мед має попит за кордоном, де його тонна коштує від трьох тисяч американських доларів. Ось і підрахуйте, скільки втрачає пасічник, отримавши за кілограм меду 12 гривень. І річ тут навіть не в грошах. Вважаю, про це слід вкотре нагадати, щоб привернути увагу влади і кожного громадянина, а особливо тих, у кого є діти, до профілактики і лікування хвороб не лише пігулками, а й дарами природи.
— Оскільки наш мед вивозять за кордон, тож маємо його достатньо?
— Україна за кількістю виробленого меду посідає перше місце в Європі. Цією благородною справою займається 400 тисяч пасічників, які утримують 3,2 мільйона бджолосімей. Щороку комахи-трудівниці дарують нам 70—80 тисяч тонн меду. Понад 10 тисяч тонн експортуємо.
— Крім економіки, чим ще не задовольняє втішна, на перший погляд, статистика?
— Якщо ми перші у виробництві, то не можемо цим похвалитись у споживанні. Тим часом продукти бджільництва українцям потрібні, мабуть, як у жодній іншій країні. Особливо ліквідаторам і потерпілим від аварії на ЧАЕС.
Наведу такий приклад. Після атомного бомбардування американцями японських міст уряд цієї країни в потерпілій зоні запровадив для населення обов’язкове вживання меду. Не епізодично — постійно. Минали роки. Фахівці з’ясували: люди в зоні атомного вибуху, які вживали мед, прожили довше, ніж ті, що жили в чистій зоні, але продукти бджільництва ігнорували. Чи потрібні ще аргументи, аби вживання дарів природи стало в нас нормою?
— На жаль, вони є: медики стверджують, що в школі майже немає здорових дітей. За тривалістю життя Україна, яка виробляє найбільше меду в Європі, пасе задніх.
— Додайте сюди те, що ми унікальні можливості не використовуємо, тоді як Японія, де тривалість життя б’є всі рекорди, мед імпортує. Ось так економіка переплітається з геронтологією.
— Олександре Євстафійовичу, що, крім закликів споживати більше меду, пропонують фахівці інституту?
— Переконуємо і аргументуємо не закликами. В інституті працює відділ апітерапії, який очолює лікар вищої категорії Олексій Пащенко. Підкреслюю це тому, щоб усі зрозуміли: віковий досвід і сучасні напрацювання пасічників вивчаємо, перевіряємо і готуємо до використання. Відділ, зокрема, досліджує біологічно активні речовини продуктів бджільництва, створює принципово нові апіфітокомпозиції цілеспрямованої дії й нові підходи для найефективнішого використання біологічно активних продуктів бджільництва в комплексі з лікарськими рослинами; терапевтичну ефективність створених препаратів у провідних лікувальних закладах країни, вдосконалює та науково об∂рунтовує схему лікування хвороб нервової, серцево-судинної та ендокринної систем методом апітоксинотерапії тощо.
За період діяльності відділу розроблено і запатентовано близько 40 апіфітопрепаратів. Відділ співпрацює з Державним закладом «Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» МОЗ щодо впровадження нових апіфітозасобів, де з 2010 року успішно застосовують розроблені дієтичні добавки в комплексному лікуванні дітей ліквідаторів аварії на ЧАЕС та дітей, що проживають у зонах радіаційного контролю.
— Для прикладу назвіть, будь ласка, хоч одну розробку, яку використовують для підтримки здоров’я чорнобильців.
— Дієтична апіфітокомпозиця на основі меду, бджолиного обніжжя, екстрактів прополісу, глоду та собачої кропиви мелісон. Цю добавку рекомендовано включати в комплексне лікування функціональних розладів діяльності серцево-судинної системи, а також як допоміжний засіб при легких формах порушень серцевого ритму (миготлива аритмія, пароксизмальна тахікардія), при підвищеній емоційній збудливості, невротичних станах та легких формах порушень сну. За тривалого застосування не спричиняє звикання, розвитку психічної та фізичної залежності.
Бджолині соти досі не розкрили всіх таємниць. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
— В інституті регулярно збираються для обміну напрацюваннями апітерапевти. Які доповіді викликали найбільший інтерес під час останньої зустрічі?
— Важливо, що участь у останньому зібранні брали не лише бджолярі, а й медики, фармацевти. Майже кожен виступ на ньому ставав внеском у розвиток лікувально-профілактичних препаратів на основі продукції пасіки. Так, група авторів досліджувала шляхи поліпшення лікування дітей, які часто хворіють. Сучасні противірусні засоби мають обмеження для вживання дітьми, тому пошук нових ефективних препаратів залишається актуальним. Таким може бути простамед — дієтична добавка, до складу якої входить мед, бджолине обніжжя, екстракт прополісу, гомогенат личинок трутнів, олія і подрібнене насіння гарбуза. Якщо нема алергії на продукти бджільництва, дітям призначали простамед по 1 чайній ложці двічі на день за 30 хвилин до їди протягом місяця. За даними дослідження, препарат підвищує захисні функції організму, рівень гемоглобіну й еритроцитів, має антитоксичний ефект, підвищує імунітет. Простамед у комплексному лікуванні гострих вірусних інфекцій з рецидивуючою герпевірусною інфекцією сприяє скороченню терміну захворювання в середньому на три дні та полегшує його перебіг. Простамед добре переносять пацієнти, він не спричиняє алергічних проявів.
— На території інституту з’явились незвичні вулики-хатинки. Яке їх призначення?
— Не лише продукти пасіки, а й спілкування із бджолами поліпшує здоров’я. Науковці стверджують, що вібрація клітин бджоли й клітин людини схожі. Біополе бджоли, вступаючи в резонанс із людським, стирає негативну інформацію, що спричиняє хворобу. Щоб надати таку змогу всім охочим, встановлюємо на території інституту бджолині будиночки. Практика показує, що людині досить одну годину полежати там для відновлення біополя.
— Розмову ми розпочали з цілющої дії, як стверджують пасічники, на організм питного меду. Чи справді це так?
— Одразу скажу, що скільки пасічників, скільки й рецептів медовухи. Але медовий напій не має нічого спільного з розчином меду з горілкою, як помилково вважають деякі споживачі, введені в оману нав’язливою рекламою. Це натуральний продукт, виготовлений з меду, а алкоголь у ньому утворюється природним шляхом. Він легко засвоюється, відновлює сили при фізичних навантаженнях, має заспокійливу дію, виводить з організму токсини. Люди, які регулярно п’ють меди, рідко страждають на хвороби серця й мають міцну нервову систему. Та майте на увазі, що напій, міцніший за 11 градусів, не може бути лікувальним. За словами досвідчених медоварів, питні меди, попри вміст у них алкоголю, можуть відвернути любителів оковитої від міцних напоїв. Тож їх можна використовувати для лікування алкоголізму.
— Отже, бджола дає нам змогу відчувати медовий місяць усе життя?
— Так. Для цього треба знати особливості вживання бджолопродукції. Звичайно, дбати про себе — справа кожного. Але турбота про здоров’я нації — обов’язок держави. Якщо буде так, Україна триматиме першість не лише з виробництва меду, а й використання його для підтримки здоров’я громадян.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ
Олександр ГАЛАТЮК. Народився 1958 року в Хмельницькій області. Закінчив Білоцерківський сільгоспінститут. Працював ветеринарним лікарем. З 2001 року — завідувач кафедри Житомирського національного агроекологічного університету, потім — проректор цього навчального закладу. 2012 року очолив Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» НААН. Автор 200 наукових публікацій, 5 монографій, 3 навчальних посібників, 5 патентів на винаходи. Підготував 11 кандидатів наук. Пасічник з багаторічним досвідом.
ЦІКАВО
♦ Бджолина сім’я збирає за сезон 50—80 кілограмів меду.
♦ Бджолина сім’я складається з кількох десятків тисяч робочих бджіл, кількох сотень трутнів та однієї матки.
♦ Рій відлітає від пасіки на відстань 25 кілометрів і більше.
♦ Швидкість польоту бджіл з вантажем 15—20 км/год., а без вантажу — 60—70 км/год.
♦ На рівному і відкритому місці бджола летить по прямій лінії на висоті 3,5 метра від землі.
♦ На рік бджолосім’ї потрібно до 30 кг води.
♦ Щоб зібрати нектар для вироблення 1 кг меду, бджоли повинні зробити 150 тисяч вильотів і пролетіти 360—460 тисяч км, що в 11 разів більше, ніж довжина екватора Землі.
♦ Для виготовлення ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати нектар протягом дня.
ВАРТО ЗНАТИ
Забрус — це зрізані смужкою верхні кришечки запечатаних медових стільників. Цей продукт бджільництва вже тривалий час застосовують у народній медицині для лікування бактеріальних і вірусних уражень носоглотки та верхніх дихальних шляхів, а також хронічного гаймориту. Жування забрусу із додаванням меду протягом 3—4 тижнів поспіль істотно поліпшує імунітет. Забрус містить антибактеріальний фермент лізоцим, якого в 20 разів більше, ніж у стільниковому меді, й у 140 разів — ніж у звичайному відкачаному меді.
Перга — це квітковий пилок, законсервований у стільниках бджолиного гнізда. До складу перги входять незамінні амінокислоти, каротиноїди, ензими, вітаміни, фітогормони. Для профілактики дорослим слід вживати 2 г на день перги. Цей апітерапевтичний засіб ретельно розсмоктують протягом 15—20 хвилин, а потім ковтають, не запиваючи водою. Курс профілактичного лікування — 30—40 днів, потім роблять перерву на місяць і знову курс повторюють.
Прополіс — природний антибіотик, який має протизапальну, болезаспокійливу, антисептичну дію. При застуді та гострих респіраторних захворюваннях можна жувати його по 1—3 г протягом 10 хвилин кілька разів на день. Можна зробити прополісне масло (15 г прополісу на 100 г масла поставити на 30 хвилин на водяну баню, процідити). Вживати по 1 столовій ложці тричі на день за годину до їди. За таким самим рецептом можна зробити і прополісний мед, використавши замість масла мед. Вживати таку суміш так: 1 чайна ложка тричі на день за 30 хвилин до їди.