Безцеремонне втручання Росії у внутрішні справи нашої держави, фарсовий референдум у Криму, переслідування там україномовного населення, відверта брехня з боку ЗМІ сусідньої країни про події на півострові, — все це «УК» засуджував не в одному десятку своїх публікацій. Для жителів Автономної Республіки вищеназване, та й не лише це, обернулося плачевними наслідками, в тому числі фінансовими.
Ми попросили очевидця подій — начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів в АР Крим Олександра КОНДРАШОВА розповісти про економічну ситуацію на півострові.
Олександр Кондрашов працював рік на посаді керівника податкової служби автономії. Після сумнозвісних подій він і його команда змушені були евакуюватися з півострова, але продовжують посильно допомагати кримчанам у розв’язанні їхніх проблем. Податківець вважає, що повернути Крим Україні буде досить складно. Водночас, держава не має права залишити там українців сам на сам із правовим та економічним вакуумом.
— Пане Олександре, росіяни всім робили цікаві пропозиції. Чому ви на них не пристали?
— Я українець. Для мене відданість та відповідальність — не порожній звук. Переконаний, що двічі не присягають. Я — державний службовець і присягав на вірність народові України, служу своїй Батьківщині, своїй землі, своєму народові, як би пафосно це не звучало. І я радий, що мої життєві принципи поділив увесь мій колектив. На новому місці нас зустріли дуже тепло. Продовжуємо працювати заради розвитку держави.
— Якою була ситуація на півострові перед анексією?
— Насамперед зазначу, ще у 1954 році півострів передали під юрисдикцію Радянської України, оскільки було визнано: керувати кримським господарством ефективніше з Києва, ніж із Москви. Тож економічні процеси активізувалися і потім АР у складі незалежної України стала невід’ємною частиною вітчизняної економіки. Півострів Україна забезпечувала продовольством, промисловими товарами, відпочивальниками. Це був не лише курортний центр, а й стратегічний транспортний вузол.
З року в рік податкова база Криму зростала, що свідчило про поліпшення економічної ситуації в автономії. І наш колектив зробив у це свій посильний внесок. Так, за 12 місяців 2013 року доходи місцевих бюджетів автономії становили 4921,2 мільйона гривень, що на 370,6 мільйона перевищило надходження податків і зборів за аналогічний позаминулорічний період. За останній рік підприємців на півострові побільшало на 1,4 тисячі, а зборів єдиного податку —майже на 70 мільйонів гривень. Загалом за рік усі суб’єкти господарювання перерахували цього податку на 280 мільйонів. Завдяки легалізації та підвищенню заробітної плати, створенню нових робочих місць кримські платники податків спрямували до бюджетів усіх рівнів понад 2,3 мільярда гривень, а бюджет АР додатково отримав майже 87 мільйонів.
Отож, Крим стояв на порозі прискорення розвитку (як би це не спростовувала російська пропаганда). За рахунок легалізації підприємницької діяльності на тлі створення сприятливої законодавчої бази для розвитку бізнесу, регіон поступово виходив з розряду дотаційних.
До речі, доходна частина бюджету автономії у 2014 році очікувалася на рівні 5,4 мільярда гривень (або 21,3 мільярда російських рублів). До того ж 3 мільярди гривень (12 млрд руб.) повинні були надійти Криму у вигляді дотацій з Державного бюджету України. Тепер ці зобов’язання має виконати Росія.
— Що принесла із собою окупація?
— Якщо говорити в цілому, то в Криму системна криза. І робити якісь прогнози складно. Як визнає нинішня так звана влада Криму, податкові надходження до бюджету Криму вже зменшилися на 5—7%. Левова частка втрат спричинена загальним скороченням податкової бази. А з чого платити, коли кількість відпочивальників зменшилася, зокрема у травні вдесятеро. Туристів улітку очікують у 5-6 разів менше. І це найоптимістичніші розрахунки.
Змінити ситуацію Росії буде складно адміністративним шляхом, оскільки переважна більшість відпочивальників були громадянами України. Мабуть, додатково ускладнить матеріальне становище кримчан податок, що вводиться від здавання житла в оренду. Раніше власники місцевої нерухомості не платили такого, а курортний збір становив усього 1% від отриманих доходів.
Є серйозні проблеми й зі сплатою податків важкою промисловістю Криму. Основні надходження завжди забезпечували базові ресурсні підприємства. Але погрозами ПрАТ «Кримський Титан» і Кримський содовий завод, власне, видавлюють з юридичного поля України, змушуючи акціонерів переходити під юрисдикцію Росії.
— Які ще проблеми дошкуляють?
— Перехід на російську систему оподаткування реально паралізував бізнес. Щоб оплатити елементарні рахунки, доводиться вистоювати в банках по 2-3 години. Раніше це робилося в автоматичному режимі. Та й банківський сектор кримської економіки опинився в підвішеному стані: українські банки втратили ліцензії на право діяльності на території Криму, а російські ще не зайняли нішу, що звільнилася.
Крім того, інша система сертифікації продукції витісняє з Криму більшість українських товарів. На півострові серйозні проблеми з постачаннями продуктів. Крим, фігурально кажучи, виявився островом: раніше щодня автономія приймала до 500 фур, нині їх 40—60. Даються взнаки митні бар'єри та проблеми з пропускною здатністю. Керченська переправа при тотальному завантаженні не справляється з потоком людей, вантажів, який би задовольняв потреби півострова. Фури з продуктами простоюють на кордоні Криму.
Відомо, що 17 травня Россільгоспнагляд заборонив ввезення на півострів продуктів тваринництва з неатестованих відомством українських підприємств. Альтернативні постачання повинні були здійснюватися з Росії, але та не впоралася з логістикою.
— Чи забезпечені нині кримчани роботою?
— З початку 2014 року в Криму і Севастополі вже звільнили приблизно 13 тисяч чоловік. Наприкінці березня офіційний рівень безробіття в Криму досяг 1,61% і становив 19,1 тисячі чоловік. Не додає оптимізму проведений моніторинг підприємств, де працюють понад 20 осіб. Так, із 1826 суб’єктів підприємництва ризикують закритися майже 740, що залишить без роботи ще 32 тисячі кримчан. Тож на тлі загального падіння виробництва і підприємницької активності марно чекати якогось зростання зайнятості.
— На чому, на вашу думку, треба зосередитися?
— Слід пам’ятати, що в Криму, як і раніше, живуть наші люди, це, як і раніше, — українська земля! Водночас треба бути реалістами і розуміти, що як би нам не хотілося, проблема Криму як окупованої території — надовго. Тож повинні мати інструмент, який реально допоміг би системно вирішувати ці питання. Правильне рішення — створити державний орган, який комплексно і системно займатиметься всіма питаннями на окупованій території. Цей державний орган захищатиме права власності України та її громадян на півострові. Між іншим, подібний підхід заявлений і переможцем президентської гонки.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр КОНДРАШОВ. Народився 12 серпня 1974 року в Києві. У 1996 році закінчив Київський міжнародний університет цивільної авіації за спеціальністю економіст, 2002 року — Академію Державної податкової служби України за фахом правознавство. Доктор наук з державного управління. Державний радник податкової та митної справи ІІІ рангу. Заслужений економіст України. Нагороджений численними державними відзнаками та нагородами.
Трудовий шлях податківець розпочав у 1997 році на посаді старшого інспектора податкової міліції і пройшов його до начальника Головного управління Міндоходів у Криму.
Вільний час присвячує науці і спорту. Він — автор наукових монографій, навчальних посібників, член спеціалізованих вчених рад Донецького національного університету України МОН України, Академії муніципального управління у Києві. З квітня 2011 року очолює Українську спортивну федерацію «Універсальний бій», а з кінця того ж року — Європейську федерацію.