З-поміж особливо гострих питань сьогодення — майбутня адміністративно-територіальна реформа. На неї суспільство покладає особливі надії, адже йдеться про якісно новий щабель у розвитку місцевих громад, які, за задумом, мають стати основою подальшого поступу країни. Про бачення практичної реалізації реформи, її вузлові моменти кореспондентові «УК» розповідає директор ПСП Агрофірма «Піонер» депутат Охтирської районної ради на Сумщині Олександр КУЖЕЛЬ.
— Олександре Володимировичу, нині маємо різні точки зору про адміністративно-територіальну реформу. Яке ваше ставлення до нової моделі устрою і на що сподіваєтеся від її запровадження?
— Як на мене, реформа не просто на часі — вона вже запізнюється. Адже європейські країни пройшли цей період і тепер успішно розвиваються. Наприклад Польща. Я був там на початку 1990-х і зовсім недавно. Сказати, що приємно вражений тамтешніми змінами, — нічого не сказати. Нині це зовсім інша країна: економічно стабільна, міцна, впевнена у завтрашньому дні. І насамперед завдяки територіально-адміністративним змінам, у результаті яких справжніми господарями стали місцеві громади.
Ідеться про перший етап, коли ми нарешті повинні поставити всі крапки над «і» стосовно самого поділу території на первинні одиниці, а саме громади. Але робити це потрібно виважено, грамотно, кваліфіковано. І передовсім максимально враховувати думку місцевих жителів, за якими має бути останнє слово.
Нині часто лунають слова «децентралізація» та «дерегуляція». Хоч би хто що говорив, але в їхній основі насамперед фінансові відносини між центром і міськими, сільськими та селищними радами. Уже набили оскому розмови про несправедливий розподіл бюджетних коштів, які йдуть «нагору», а потім повертаються, пройшовши крізь надзвичайно густе і не зовсім прозоре «сито». Така схема нагадує насос, який працює в одному напрямку. Якби місцеві громади одержували бодай половину того, що перераховують, то вони б швидко розквітли і ми не ламали б списів навколо десятків нинішніх проблем.
Це по-перше. По-друге, зі створенням місцевих громад значно посилиться їхній контроль за використанням кожної бюджетної копійки. Польська практика переконує, що поза увагою громади не залишається жодне питання, пов’язане із власноруч заробленими грошима. Буде створено здорову атмосферу, в якій не знайдеться місця корупційним бактеріям.
По-третє, розвиток територій неодмінно позначиться на місцевому бізнесі. Підприємці самі підуть туди, де їхні інтереси матимуть успіх.
По-четверте, мінімізується зв’язок об’єднань — громад з районними та обласними структурами. Залишаться функції загальнодержавного значення, а як розвивати власну територію, вирішуватимуть виключно місцеві жителі. Перелік переваг можна продовжити. Але якщо хтось вагається чи навіть заперечує потрібність реформування, той, як правило, турбується не за громаду, а за власний портфель чи крісло.
— Багато хто вважає, що реформа призведе до занепаду чи зникнення у віддалених селах шкіл, ФАПів, поштових відділень.
— Нині йдеться лише про перший етап реформи, коли створюватимемо місцеві територіальні громади, а всі об’єкти соціального призначення залишаться, як і раніше. Це згодом доведеться проводити профільне реформування, але то вже інший аспект, хоч і він потребуватиме не менш професійного і виваженого підходу.
— Яким бачиться устрій чупахівської громади?
— Маємо майже ідеальний варіант, коли навколо Чупахівки — населеного пункту з потужними соціально-виробничими традиціями об’єднаються громади ще чотирьох сільських рад: Олешнянської, Довжичанської, Грінченківської та Лантратівської. Загальна кількість населення — майже 6 тисяч осіб, відстань між населеними пунктами — від 5 до 12 кілометрів. Тобто параметри, прийнятні для такого утворення.
Важливий інший аспект: Чупахівка невпинно розвивається. Якщо років 6—7 тому в селищі було понад 300 порожніх садиб, то нині — не більш як 60. Переконаний, що з часом до населеного пункту переїдуть ще десятки громадян. Бо тут є все, що потрібно для комфортного проживання.
Прості підрахунки на місцевому економічному матеріалі свідчать, що запровадження бюджетоутворення на рівні чупахівської громади дасть змогу зробити якісний прорив в облаштуванні території. Кажу не тільки про нові дороги, які не витримують жодної критики, а й про весь соціально-виробничо-культурний комплекс: школи, дитячий садок, стадіон, який, до речі, облаштовуємо, медичні та культурні заклади. Оскільки наше господарство має промовисту назву, то Чупахівка неодмінно стане першо?прохідцем у майбутній реформі, яка матиме успіх і буде корисною. Адже майбутнє України — в заможних та самостійних місцевих громадах.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА "УК"
Чупахівку заснували наприкінці 1630-х — на початку 1640-х років переселенці із Правобережної України. Невдовзі після формування козацьких слобідських полків село увійшло до складу Охтирського полку. На 1914 рік була центром Чупахівської волості. З 1923 по 1932 рік — районний центр. 1956-го їй надано статус селища міського типу. Лежить на березі річки Ташань. Населення — понад 2500 осіб.
ПСП Агрофірма «Піонер» засновано 2000 року. Спеціалізується на виробництві та переробці рослинницької й тваринницької продукції. Виробничі потужності підприємства завдовжки майже 20 кілометрів та розташовані на території трьох адміністративних одиниць Охтирського району: Чупахівська селищна, Олешнянська та Грінченківська сільські ради.
Матеріально-технічна база дає змогу вирощувати озимі та ярі культури. Активно розвивається тваринництво, зокрема розведення великої рогатої худоби.
Нині підприємство активно споруджує сучасний комплекс для ВРХ. Для господарських потреб утримують свиней, овець, а для душі, як каже керівник «Піонера», — коней, буйволів, фазанів. Є понад 20 голів карпатських буйволів, яких не розводять у цій місцевості, однак їхнє молоко здавна відоме своїми смаковими якостями та цілющими властивостями.
Агрофірма «Піонер» активно займається благодійництвом. Протягом останніх півтора року в розвиток освіти, медицини, культури, спорту, благоустрій територій вкладено понад 530 тисяч гривень. Господарство утримує футбольну команду «Чупахівка», а обладнаний тренажерний зал, що уособлює сучасне спортивне оздоровлення, — до послуг усіх охочих.
ДОСЬЄ «УК»
Олександр КУЖЕЛЬ. Народився 31 січня 1969 року в селищі Чупахівка Охтирського району на Сумщині. Закінчив Сумський сільгоспінститут за спеціальністю вчений-агроном. Трудову діяльність розпочав бригадиром рільничої бригади. 1996 року очолив КСП «Піонер», а з 2000-го — засновник ПСП Агрофірма «Піонер».