"Олександр СИРСЬКИЙ: «Ми будуємо плани так, щоб РФ ніколи не могла втілити в життя сценарій стратегічної наступальної операції»"

21 серпня 2021

30-у річницю своєї Незалежності Україна зустрічає не зовсім так, як це могло мріятись колись, на зорі становлення держави — з окупованим Кримом та з частиною Донецької та Луганської областей, що кровоточить у лапах хижого імперського звіра.

Однак те, що наразі країна зберігає Незалежність, Суверенітет та Надію на возз'єднання, є заслугою Збройних сил України. У першу чергу — Сухопутних військ, які серед перших встали на шляху військової навали зі Сходу і вже восьмий рік поспіль несуть основний тягар українсько-російської війни. Саме Сухопутні війська, які є основою Збройних сил, складають переважну більшість військових частин, що виконують завдання в районі проведення Операції об’єднаних сил, та готові стати нездоланною перешкодою на шляху агресора.

Про безпекову ситуацію довкола нашої країни, поточний стан та плани подальшого розвитку Сухопутних військ Збройних сил України ми напередодні ювілею Незалежності України дізнавалися у їх командувача, генерал-полковника Олександра Сирського.

МАЄМО СИТУАЦІЮ, ЗА ЯКОЇ ВОЄННО-СТРАТЕГІЧНА ОБСТАНОВКА ЗБЕРІГАЄ ТЕНДЕНЦІЮ ДО ЕСКАЛАЦІЇ

— Олександре Станіславовичу, Україна святкує свій 30-й День народження у нелегких умовах насамперед — безпекових. На схід від кордонів України створене потужне наступальне угруповання, підвищився рівень військової загрози з півночі, до того ж ситуація ускладнюється підготовкою РФ та Білорусі до спільних військових навчань "Захід-2021". Як ви оцінюєте поточну безпекову ситуацію довкола України?

— Дійсно, ситуація наразі не найкраща. Однак, були часи, коли вона була набагато складнішою. І не лише за рівнем загроз, які для нас створювало агресивне оточення, але і за нашою слабкою готовністю до відповідної реакції на них. Наразі Збройні Сили України і, зокрема Сухопутні війська, є набагато більш спроможні, підготовлені та вмотивовані до рішучих дій. І це є реальним приводом для оптимізму.

Щодо сьогоднішнього дня, то, дійсно, воєнно-політична обстановка в Європі загострюється. І це загострення в першу чергу пов’язане зі зростанням протистояння між РФ та країнами НАТО, насамперед — США.

І головна загроза в тому, що стратегічною метою РФ залишається намагання зберегти Україну у сфері свого геополітичного впливу. Військово-політичне керівництво РФ робить ставку на те, аби не допустити отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО, зірвати вступ до Альянсу та добитися вирішення питань тимчасово окупованих територій в міжнародних безпекових органах на російських умовах. Ось чому РФ нарощує воєнний потенціал на західному та південно-західному стратегічних напрямках.

Як наслідок, маємо ситуацію, за якої воєнно-стратегічна обстановка зберігає тенденцію до подальшої ескалації. Так після анексії Автономної Республіки Крим та з початком збройної агресії проти нашої держави у 2014 році, безпосередньо в прикордонних з Україною районах РФ завершено створення двох загальновійськових армій.

Лише на тимчасово окупованій території АР Крим розгорнуто міжвидове угруповання військ (сил), загальна чисельність якого налічує до 33 тис. осіб.

Нам відомо, що для негайного реагування на українському напрямку в готовності до застосування на постійній основі утримується 31 батальйонна тактична група, загальною чисельністю близько 18,6 тис. осіб.

У першій половині цього року ми спостерігали, що з початку березня Росія активно нарощувала військову присутність вздовж державного кордону України за рахунок військ Центрального, Західного військових округів, Повітрянодесантних військ та Північного флоту. Як формальний привід для цього називалась підготовка та проведення блоком НАТО навчань поблизу кордонів РФ.

За цей час до нашого кордону додатково було переміщено декілька десятків БТГр (батальйонних тактичних груп — ред.), півтора десятки тактичних груп та два загони спеціального призначення з відповідними органами військового управління, загальною чисельністю близько 15 тис. осіб.

Таким чином, загальна чисельність військ поблизу державного кордону України (з урахуванням їх нарощування) становила більш як 100 тис. осіб.

Це не могло не викликати занепокоєння у керівництва України та міжнародної спільноти. Завдяки зовнішньополітичному тиску вдалося примусити Російську Федерацію зменшити концентрацію військ.

Однак наразі, в зв’язку з підготовкою військових навчань "Захід-2021", можна спостерігати зворотні процеси. Під приводом підготовки до спільних військових навчань РФ та Білорусі знову спостерігається переміщення військ та нарощування угруповань на різних оперативно-стратегічних напрямах. І ми повинні вчасно на це реагувати.

ЗА ПЕВНИХ УМОВ РФ МОЖЕ ПЕРЕЙТИ ДО ВІДКРИТОЇ АГРЕСІЇ

Ми провели предметний аналіз російської військової присутності в першій половині цього року. І він показав, що РФ суттєво наростила можливості для швидкого переміщення військ (сил), створення відповідних угруповань у районах зосередження безпосередньо біля державного кордону України. І ми не виключаємо варіанту наступних збройних провокацій і демонстраційних дій на державному кордоні, а також адміністративному кордоні з окупованим Кримом чи на лінії зіткнення в районі проведення операції Об’єднаних сил. Особливо це вірогідно в умовах широкомасштабних військових навчань, якими, наприклад, є навчання "Захід-2021", коли відповідні органи управління розгорнуті, частини виведені в райони зосередження та є максимально готовими до подальших дій. Ми також розуміємо, що, за певних умов, РФ може перейти і до відкритої агресії.

У цих складних умовах Сухопутні війська Збройних сил України залишаються головним носієм бойових спроможностей Збройних Сил Незалежної України і продовжують відігравати вирішальну роль у виконанні ЗСУ своїх завдань в умовах можливих загроз і викликів як мирного, так і воєнного часу.

У РАЗІ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА БУДУТЬ СПРОМОЖНІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ РОЗГОРТАННЯ УГРУПОВАНЬ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ СТРИМУВАННЯ ВОРОГА

— Пане командувачу, а чи мають Сухопутні війська Збройних сил України все необхідне для того, щоб адекватно відповісти на агресивні дії такого потужного супротивника, яким є РФ?

— Я скажу так: сучасні Сухопутні війська ЗСУ — це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, частин і підрозділів протиповітряної оборони, армійської авіації, розвідки, сил підтримки, зв’язку, логістичного забезпечення та територіальної оборони. І так, вони спроможні адекватно реагувати на загрози і виклики національній безпеці держави. Їх основне призначення і полягає в тому, щоб у разі необхідності відбити напад сил агресора на територію України, захистити її суверенітет та територіальну цілісність.

За роки протистояння російській гібридній агресії ми розглядали різні можливі сценарії розвитку воєнної-стратегічної обстановки довкола України, і готувалися до повномасштабної відсічі збройної агресії.

Ми розуміємо, що для досягнення власних стратегічних цілей РФ може зважитись і на відкриту збройну агресію з проведенням стратегічної наступальної операції, а тому будуємо власні плани таким чином, щоб подібний сценарій ніколи не зміг бути втіленим в життя. У першу чергу — за рахунок того, що противник, прораховуючи можливі втрати для себе, ніколи не мав би підстави думати, що вигода від можливої агресії проти України буде більшою, ніж завдані йому в результаті цього втрати. І історичний, і наш сучасний досвід військового протистояння з РФ свідчить, що ця формула є дієвою і вона працює.

І ще раз хочу запевнити, що у разі збройної агресії проти нашої країни Сухопутні війська ЗСУ спроможні забезпечити розгортання на загрозливих напрямках угруповань, необхідних для стримування ворога та завдання йому непоправної шкоди, а також додатково сформувати необхідні комплекти військ для посилення позицій на цих напрямках та використання їх як резервів.

У нас наразі є всі необхідні матеріальні та людські ресурси для додаткового формування в разі потреби необхідної кількості загальновійськових частин та декількох десятків частин територіальної оборони. Одним з основних активів, який ми маємо, є декілька сотень тисяч підготовлених та вмотивованих на захист Батьківщини ветеранів, які пройшли горнило запеклих боїв російсько-української війни.

Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр СИРСЬКИЙ. Фото з сайту Укрінформу

У РАМКАХ ПЕРЕОЗБРОЄННЯ НА НОВІТНІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНІ ЗРАЗКИ ПРОТЯГОМ 2021 РОКУ ДЛЯ ПОТРЕБ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК СПЛАНОВАНО ПОСТАВИТИ ПОНАД 400 ОДИНИЦЬ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ

— Для ефективного застосування військ потрібно ще багато речей, наприклад — система управління, забезпеченість сучасними зразками озброєння та техніки, створення системи мотивації для військовослужбовців та купа інших факторів. Як справи з цим? Як ви оцінюєте сучасний стан Сухопутних військ?

— Аби наростити боєздатність Сухопутних військ, було удосконалено організаційно-штатні структури, ми наблизили їх до стандартів НАТО, які використовуються країнами-партнерами України. Також впровадили методики індивідуальної та колективної підготовки, нові форми й методи підвищення кваліфікації за принципами і стандартами НАТО.

Ми розуміємо, що в сучасних умовах протистояти високотехнологічному противнику можна, лише маючи широку військову та політичну підтримку союзників та зробивши ставку на подальшу інтеграцію до НАТО, а тому зосередили зусилля на посиленні взаємодії з партнерами, аж до повної сумісності.

Зокрема, в Сухопутних військах (як і в Збройних Силах України в цілому) вже створено нову систему управління, яка відповідає стандартам, прийнятим у державах-членах НАТО (G — структура). Органи військового управління переведені на нову організаційну структуру, яка виключає функції дублювання на всіх рівнях та забезпечує струнку вертикаль.

У новій системі об’єднаного управління основним змістом діяльності Командування Сухопутних військ Збройних Сил України є генерування сил, що полягає у підготовці військ та військовонавчених кадрів, формуванні і підготовці резервів.

Наразі у структурі Командування СВ сформовані — командування підготовки, командування логістики та командування територіальної оборони.

На управління оперативних командувань покладена функція застосування, що полягає у плануванні та управлінні підпорядкованими їм силами і засобами під час підготовки і ведення операцій (бойових дій).

Також триває активне переозброєння основних бойових частин та підрозділів на новітні високотехнологічні зразки, як вітчизняного, так і іноземного виробництва. Тут — широке поле для діяльності: ми ще не повністю покрили потребу в основних зразках озброєння та військової техніки (ОВТ) та знаходимося в процесі вирішення цієї проблеми. Зокрема, лише протягом 2021 року для потреб Сухопутних військ сплановано поставити понад 400 одиниць озброєння та військової техніки. Деякі зразки цієї техніки можна буде побачити на Параді на честь 30-ї річниці Незалежності України.

Через обмеженість фінансування ми визначили пріоритетність поставок ракетно-артилерійського і бронетанкового озброєння та техніки. Працюємо над тим, аби досягти достатнього рівня забезпеченості військовими та оперативними запасами ракет і боєприпасів.

Відпрацьовано плани і відповідні запити на безперебійне постачання у СВ ЗСУ військової техніки в майбутньому. В перспективі пріоритетним є оснащення бойових частин сучасними бойовими системами, розвідувально-ударними комплексами, безпілотними авіаційними системами та наземними роботизованими комплексами різних типів та призначення. Ну і, звісно ж, одним з пріоритетних напрямів є сучасні розвідувальні системи та засоби бойового управління, які б могли діяти з урахуванням швидкоплинних змін в тактичній обстановці в режимі реального часу.

Звичайно, нам конче потрібні найсучасніші озброєння, військова техніка та бойові системи. І ми сподіваємось, що більшість з цих потреб може бути забезпечена вітчизняними розробниками та виробниками. Однак без закупівлі і передових іноземних систем досягти суттєвої технологічної переваги над потенційним противником буде важко.

Крім того, в Сухопутних військах ми суттєво просунулись в нарощування інфраструктури, організації соціального забезпечення, а також в реформуванні системи забезпечення військ в ході підготовки, розгортання та безпосереднього застосування. Все це істотно впливає на спроможності військ та вмотивованість особового складу, а отже й дозволяє говорити про готовність Сухопутних військ до якісного виконання поставлених завдань.

— Це, так би мовити, загальні обриси переозброєння. А чи можна трохи детальніше — про плани стосовно подальшого розвитку Сухопутних військ?

— Ми наразі завершили роботу над проєктами Стратегії розвитку Сухопутних військ ЗСУ до 2035 року та Концепції розвитку Сухопутних військ до 2025 року. Звісно, що при їх складанні враховано стратегічні цілі розвитку Збройних Сил України, а також економічні можливості держави в умовах і військової агресії РФ, і надзвичайних ситуацій, спричинених пандемією.

Зокрема, передбачено переформувати наявні мотопіхотні бригади в механізовані та привести їх до єдиної уніфікованої організаційно-штатної структури. Також ми робимо ставку на створення у складі бойових бригад підрозділів баражуючих боєприпасів та безпілотних авіаційних комплексів. Це може суттєво підвищити їх спроможності по веденню сучасного загальновійськового бою.

У найближчі роки сподіваємось завершити роботи з удосконалення конструкції та створення основного бойового танку, важкої бойової машини піхоти, легкої броньованої колісної машини вітчизняного виробництва та розробки інших перспективних зразків озброєння та техніки.

СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВІТЧИЗНЯНІ ВИРОБНИКИ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ РОЗРОБКУ ТА ПОСТАЧАННЯ ДО ВІЙСЬКА ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНОГО РАКЕТНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

І, нарешті, кінцевим етапом розвитку механізованих (танкових) військ має стати їх переозброєння на новітні та модернізовані зразки ОВТ на єдиній базі вітчизняного виробництва.

Зараз ми активно займаємося відпрацюванням перспективної організаційно-штатної структури зразка 2025 року і вже найближчим часом маємо провести її апробацію на одній із механізованих бригад. Ця бригада буде оснащена сучасними зразками озброєння і військової техніки та отримає перспективні системи бойового управління. Все це дозволить на практиці відпрацювати ту модель бойової бригади, яка має стати взірцем в процесі переходу механізованих (танкових) військ до єдиного стандарту. Обов’язкова умова — урахування сучасного досвіду бойового застосування військ, як нашого, власного, так і іноземного — наприклад, ЗС Азербайджану.

Ще один напрям — нарощування спроможностей ракетних військ і артилерії. Зокрема, до 2025 року передбачається сформувати окрему розвідувальну артилерійську бригаду. Це дозволить нам посилювати угруповання військ підрозділами та засобами артилерійської розвідки, а отже — якісніше викривати об’єкти противника і використати всі можливості далекобійних засобів ураження. У планах також — створення окремої бригади ПТРК, яка посилить можливості армії там, де є найбільші загрози танкових атак.

Буде розпочато оснащення підрозділів артилерії 155-мм артилерійськими системами, комплексами автоматизованого управління, модернізованими зразками реактивних систем залпового вогню, у тому числі з високоточними снарядами зі збільшеною дальністю ураження, самохідними ПТРК та засобами артилерійської розвідки.

Тут у нас великі надії на вітчизняних виробників, які мають розробити та поставити до війська оперативно-тактичний ракетний комплекс вітчизняного виробництва, безпілотні авіаційні розвідувальні системи тактичного та оперативно-тактичного (оперативного) радіусу дії, високоточних боєприпасів до РСЗВ, 152/155-мм гармат, 120-мм мінометів.

Протиповітряна оборона Сухопутних військ ЗСУ. Тут ми передбачаємо сформувати необхідну кількість окремих радіотехнічних батальйонів, завершити формування зенітно-ракетних полків, озброєних ефективними тактичними зенітно-ракетними комплексами, продовжити переозброєння новими та модернізованими зразками озброєння.

Не залишиться без уваги і авіація Сухопутних військ. Увагу зосередимо на відновленні бойових вертольотів Мі-24, продовжимо ремонт та модернізацію наявного парку машин та паралельно ініціюватимемо розробку на авіаційних підприємствах України сучасного бойового вітчизняного вертольоту, який би задовільняв вимогам сучасної армії. Передбачена також розробка та впровадження архітектури, апаратного та програмного забезпечення єдиної системи автоматизованої передачі даних з паралельним обладнанням вертольотів цифровими засобами захищеного багатоканального зв’язку, а пунктів управління — автоматизованими робочими місцями.

Окремі плани маємо щодо розвідки, військ зв’язку та сил підтримки. Це й створення системи ведення повітряної розвідки разом з розгортанням автоматизованої системи розвідки в органах військового управління всіх рівнів, і переоснащення частин та підрозділів Сухопутних військ сучасними командно-штабними машинами та засобами КХ, УКХ радіозв’язку разом з впровадження новітніх систем комплексного захисту інформації та систем кібербезпеки інформації, і поступове нарощування спроможностей підрозділів РЕБ загальновійськових бригад та їх взаємосумісності з підрозділами розвідки та ППО.

Звісно, що про всі плани в короткому інтерв’ю я розповісти не можу. Але можу запевнити, що вони є достатньо амбітними і, поряд з цим реалістичними.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПІДХОДІВ ТА ЦІННОСТЕЙ НАТО ДОЗВОЛИТЬ ЗМІНИТИ МЕНТАЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВОГО МИСЛЕННЯ — З ШАБЛОННОГО НА КРЕАТИВНЕ

Важливе питання — покращення якості управління та освіти. Для цього у системі військової освіти будуть запроваджені принципи, підходи та цінності НАТО, що дозволить змінити ментальність військового мислення — з шаблонного на креативне. Тут ми робимо ставку на підготовку нових кваліфікованих, ініціативних військовослужбовців з розвинутими лідерськими якостями.

Зокрема, буде запроваджено курси підготовки командирів-лідерів усіх рівнів, здатних приймати рішення та відповідати за них. Підготовка офіцерів здійснюватиметься на базі двох академій та трьох військових інститутів Сухопутних військ, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, та в навчальних закладах держав-членів НАТО. Підготовка солдат, сержантсько-старшинського складу проходитиме у п'яти навчальних центрах та військовому коледжі сержантського складу.

Ми віримо, що все це допоможе Сухопутним військам відповідати тим вимогам, які ставить перед ними нинішній непростий час. І наступний ювілей Незалежності українці святкуватимуть у більш безпечній та обороноздатній державі.

— Дякую вам, пане командувачу, за цікаву розмову і бажаю, щоб усе намічене вами збулось! Що хотіли б побажати нашій країні та вашим підлеглим з нагоди 30-ї річниці Незалежності ?

— Насамперед, вітаючи всіх з 30-літтям Незалежності, хочу побажати здійснення мрій, якісного та щасливого життя, скорішого відновлення територіальної цілісності України! Тим, хто наразі знаходиться у тимчасовій окупації — мужності, терпіння та надії на скоріше повернення до власної родини!

Я хотів би також подякувати всім військовослужбовцям та службовцям Сухопутних військ Збройних сил України за те, що вони гідно, на високому рівні та з високою якістю щоденно виконують поставлені завдання, забезпечуючи мирне життя та спокій країни та даючи надію тим, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях. Я пишаюсь тим,що мені випала честь командувати найчисельнішим видом Збройних сил України, і тим, що у важкі для країни часи ми разом стали на її захист. Я вірю, що день, коли ми відсвяткуємо чергове свято Незалежності у країні, що відновила свою територіальну цілісність, вже не такий і далекий!

Слава Україні! Героям слава! І вічна пам'ять тим, хто поліг за Свободу і Незалежність України...

Валерій РЯБИХ,
Defense Express,
спеціально для
Укрінформу



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua