З ПЕРШИХ ВУСТ
Голова Полтавської
облдержадміністрації
Олександр УДОВІЧЕНКО
Чи можна уявити сучасну Україну без Полтавщини, благодатного краю, багатого історичними, хліборобськими, духовними традиціями? Краю, де в різні часи жили і творили Микола Гоголь, Іван Котляревський, Володимир Короленко, Панас Мирний. Колиски, що дала країні та світові геніального конструктора ракет Юрія Кондратюка. І нинішні покоління полтавчан гідно перейняли естафету добрих справ своїх попередників. Мають неабиякі напрацювання в усіх сферах народного господарства, продовжують і розвивають кращі традиції. Про це — в розмові нашого кореспондента з головою Полтавської облдержадміністрації Олександром УДОВІЧЕНКОМ.
Завдячуємо злагоді
— Олександре Васильовичу, чим зустрічаєте 75-річчя області?
— Щиро кажу: є чим пишатися. Посідаємо передові позиції в державі з головних напрямків соціально-економічного розвитку, маємо непогані здобутки в сільському господарстві, машино- та вагонобудуванні, гірничодобувній і нафтогазовій галузях. У нас впроваджуються економічні й соціальні програми, реалізуються сотні інвестиційних проектів, спрямованих на поліпшення життя людей.
Реформуємо систему охорони здоров’я: на базі колишніх дільничних лікарень тепер обладнали сучасні амбулаторії з денними стаціонарами. Для людей похилого віку та окремих соціально неадаптованих верств населення відкриваємо заклади соціальної спрямованості.
В області функціонують Центр захисту постраждалих від насильства жінок з малолітніми дітьми, заклади реабілітації наркозалежних. Докорінно перебудовуємо, наближаючи до сьогоднішніх потреб, мережу медичних закладів вторинного рівня. Вже у жовтні, тобто на рік раніше, ніж планувалося, на Полтавщині запрацює обласний перинатальний центр третинного рівня.
Серед пріоритетів реформування — створення на теренах області єдиної системи екстреної медичної служби з метою підвищення її мобільності та ефективності.
— А кошти де берете на ці новації?
— Слушне запитання. Цьогоріч із держбюджету нам виділили близько 280 мільйонів гривень асигнувань. З них 170 млн грн спрямували на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів охорони здоров’я. Вже маємо результати такої комплексної уваги до медицини: в області у півтора раза нижчий показник дитячої смертності, ніж загалом по країні. Цьогоріч у нас немає випадків материнської смертності. 85 відсотків полтавчан уже отримують першу медичну допомогу у своїх сімейних лікарів.
— Щоб виконати такий великий обсяг робіт, вочевидь від співпраці різних структур управління не обійтися?
— Так. Йдеться про виконавчі і представницькі органи, ради всіх рівнів, широку громадськість. Завважу, що депутатський корпус наразі об’єднує депутатів від 28 партій. Та, на щастя, всім нам вдається порозумітися і швидко, без зайвих розмов ухвалювати важливі для краю та окремих громад рішення, підтримувати ініціативи виконавчої влади.
Додам, що в нас при органах влади діють 29 громадських рад, які об’єднують представників понад 500 громадських організацій. Громадські ради, які тісно співпрацюють з владою, є містком між управлінцями та громадянським суспільством.
Сталий розвиток — здорове довкілля
— Ще недавно обласна громада переймалася проблемою вивезення та утилізації отрутохімікатів. Щось змінилося?
— Проблема ця, як мовиться, з «бородою». Адже десятиріччями громадяни почувалися, немов на пороховій бочці. Та минулої осені ми ухвалили регіональну цільову програму поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин на 2011—2013 роки. Й відразу розпочали комплекс необхідних робіт.
За кошти державного та обласного бюджетів, загалом 12,5 млн грн, вивезли майже 470 тонн отрутохімікатів. Повністю очищені від них території Великобагачанського, Гадяцького, Глобинського, Диканського, Котелевського, Решетилівського, Шишацького та частково Чутівського і Хорольського районів.
Роботи поновили після прийняття в лютому на сесії обласної ради змін і доповнень до згаданої програми. Під неї виділили додаткові кошти, щоб упоратися із завданням вже до кінця цього року. На цей час в області ще підлягають вивезенню та утилізації майже 340 тонн отрутохімікатів.
— Звідки отримуєте інформацію про нагальні потреби людей?
— Найнадійніше джерело реальної картини буття — особисті прийоми громадян. Функціонують прямі телефонні лінії в структурних підрозділах облдержадміністрації, «гарячі» телефонні лінії в підрозділах структур виконавчої влади. Налагодили чітку систему звернень громадян. Жителі області можуть у зручний для них час звернутися по допомогу.
Крім того, надаємо понад 70 видів соціальних послуг. Зокрема в 2010—2012 роках запровадили ще 14 нових їх видів. За цей час створили 22 філії відділень соціального захисту у віддалених населених пунктах, а до кінця року таких філій діятиме вже 32.
— Назвіть, будь ласка, приклади місцевої ініціативи, яку підтримала обласна влада.
— Їх багато, і реалізуються вони в різних напрямках: відновлення мережі дошкільних закладів та закладів культури, зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів, реалізація Програми розвитку сільських територій, підтримка ветеранів та інвалідів тощо.
Приміром, торік вдалося відновити роботу 30 дошкільних навчальних закладів, цього року ще чотири. Тепер їх діє 590, відвідують дитсадки 43 тисячі дошкільнят (80 відсотків загальної кількості). До кінця року планується відкрити ще 22 дитячих садки.
2011-го ввели в експлуатацію кіноконцертний зал у Гадячі, Миргородський та Великосорочинський будинки культури. Відкрили три клуби в Пирятинському, Козельщинському та Полтавському районах.
Важливою подією стало введення в експлуатацію технологічного корпусу обласного протитуберкульозного диспансеру, оснащеного сучасним обладнанням. На його будівництво з обласної скарбниці спрямовано 10 мільйонів гривень. Наразі продовжуємо будівництво третьої черги диспансеру.
Нещодавно в Кобеляцькій центральній районній лікарні відкрили палату для ветеранів Великої Вітчизняної війни. До речі, відремонтована вона за інвестиційні кошти.
Маємо чи не найбільшу в країні мережу територіальних центрів соціального обслуговування населення. За минулий рік створено три центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів у Лубнах, Миргороді та Гадячі — тепер їх діє п’ять, ними охоплено 300 дітей-інвалідів. І таких прикладів можу назвати чимало.
Що кадри вирішують
— Багато чого в управлінні залежить від керівника. Назвіть, будь ласка, управлінські зразки на Полтавщині.
— Із задоволенням. ТОВ «Агрофірма «Маяк» Котелевського району. Створена 1987 року і до 2010-го розвивалася під беззмінним керівництвом Героя України Тетяни Корост. Завдяки її організаторському хисту та професіоналізму господарство отримало в користування 14 тисяч гектарів землі.
До речі, нині Тетяна Михайлівна успішно продовжує свою діяльність на посаді голови Котелевської райдержадміністрації, опікується інтересами вже цілого району. Але потужний поштовх підприємству було дано. І сьогодні воно на умовах самоокупності та прибутковості продовжує розвивати основні галузі сільськогосподарської діяльності.
Тільки торік у розвиток агрофірми вкладено понад 80 млн грн власних обігових коштів, що дає можливість зміцнити матеріально-технічну базу підприємства та запроваджувати сучасні інноваційні технології у виробництві та переробці сільгосппродукції. В товаристві повністю оновлений машинно-тракторний парк, побудований сучасний молочний комплекс, комбікормовий завод, зерноочисний і сушильний комплекси. Торік введено в дію першу чергу елеватора на 20 тисяч тонн.
Поступально розвивається переробна галузь. Тут працює м’ясокомбінат, цех з виробництва борошна, хлібопекарня та цех з виробництва круп. У 2011-му введено в дію олійний цех із переробки олійних культур потужністю 60 тонн за зміну. Пріоритетним напрямком діяльності агрофірми є розвиток тваринництва. В його основу покладено виробництво натуральних та екологічно чистих продуктів харчування — молока, яловичини та свинини, яєць, меду.
Ще один приклад успішного керівництва — ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», який очолює лауреат Державної премії, академік Володимир Приходько.
За останні роки товариство створило сучасні виробничі потужності з випуску до 300 одиниць пасажирських вагонів за рік. Освоєно 32 моделі і 24 модифікації пасажирських вагонів, чотири моделі вагонів метро, сім моделей візків, у тому числі на пневматичному підвішуванні.
У 2010 році тут ухвалили рішення про створення нової для держави продукції — міжрегіональних двосистемних електропоїздів підвищеної комфортності з експлуатаційною швидкістю 160 кілометрів за годину. В конструкцію цього залізничного транспорту закладено технічні рішення, які в перспективі дадуть змогу реально підвищити експлуатаційну швидкість для такого рухомого складу до 200 кілометрів за годину.
Зусиллями крюківських вагонобудівників у країні створено виробництво транспорту соціального призначення, що цілком може забезпечити потреби країни без імпорту цієї продукції.
Як бачите, наші управлінці даремно хліб не їдять. І це логічно, бо призначення лідерів — не лише йти вперед, а й вести за собою колективи, громади, свій рідний край.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА «УК»
Полтавська область утворена 22 вересня 1937 року. Розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина лежить у межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. На півночі межує з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями. Територія — 28748 км. Населення — 1 472 541. Поділена на 25 районів, 5 міст обласного значення і 10 міст районного значення.
ДОСЬЄ «УК»
Олександр УДОВІЧЕНКО. Народився 18 серпня 1957 р. в с. Орілька на Харківщині. Закінчив Харківський політехнічний інститут, Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу. Трудову діяльність розпочав інженером-технологом. Працював головою комітету у справах молоді облвиконкому, директором головного регіонального управління «Приват Банку», головою Полтавської обласної державної адміністрації. Був обраний головою Полтавської облради. З березня 2010 р. — голова Полтавської облдержадміністрації.