Голова Державного агентства
України з туризму та курортів
Олена ШАПОВАЛОВА
Серед питань, які мають особливу актуальність напередодні Євро-2012, не тільки ті, що стосуються кількості готелів, а й чи відповідають їхні зірки загальноприйнятим у світі критеріям оцінки. Про це говоримо сьогодні з головою Державного агентства з туризму та курортів Оленою Шаповаловою.
— Олено Олексіївно, скільки всього в Україні готелів і чи вистачить їх для розміщення всіх уболівальників? Скільки з них мають відповідну категорію?
— Сьогодні, за різними джерелами, в Україні налічується понад дві тисячі готелів, з них у відповідності з даними, переданими нам Міністерством культури, яке опікувалося цим питанням останніми роками, лише 98 мають свідоцтво про певну категорію. Протягом 2011 року в чотирьох містах, які прийматимуть фінальну частину чемпіонату, вже введено в експлуатацію 1044 готельних номери, в цьому році планується ще 4500. За інформацією організаторів турніру, для вболівальників законтрактовано понад 50 000 готельних номерів. Крім того, в містах — господарях чемпіонату активно розбудовуються хостели і кемпінги, де також розміщуватимуться туристи.
— А як щодо ціни на проживання в цей період? Адже є інформація, що подекуди вони завищені в кілька, якщо не в десятки разів. Яким чином Держтуризмкурорт може вплинути на цінову політику?
— Цінова політика готелів поза компетенцією Державного агентства з туризму та курортів. Водночас, за інформацією організаторів турніру, понад 80% вболівальників планують зупинитися в менш комфортних умовах — у хостелах. Отже, готельєри мають самотужки визначитися, що їм цікавіше, — встановити прийнятні ціни на розміщення і залучити туристів чи підняти ціни і зустріти спортивне свято на самоті.
— Державне агентство з туризму та курортів кілька місяців тому оголосило про впровадження нового порядку категоризації готелів шляхом декларування. Чому чинна система визнана незадовільною?
— За інформацією, отриманою нами від органів сертифікації, за 12 років існування Правил обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення категорію отримали лише 503 засоби розміщення. Водночас переважна кількість готелів по категоризацію ще досі не звернулася. Таке співвідношення переконливо свідчить про неефективність раніше впровадженої системи категоризації. Крім того, ця процедура не відповідала вимогам щодо оперативності та прозорості, що викликало обгрунтовані нарікання суб’єктів підприємницької діяльності. Загалом брак категорії в засобів розміщення негативно впливає на якісні параметри ринку готельних послуг в Україні і заважає свідомому вибору їх споживачем.
Отож Держтуризмкурортом на виконання Закону України «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про туризм» розроблено проект постанови Кабміну, яким передбачено інноваційний прозорий механізм встановлення категорії на основі принципів дерегуляції, а також вільного доступу споживачів до інформації про готель.
— Розкажіть, будь ласка, про сутність цього декларативного принципу. Як він працює?
— Категорії об’єктам туристичної інфраструктури встановлюватимуться за заявою власника. Окрім заяви, власник подає декларацію про відповідність об’єкта заявленій категорії. Вже за два робочих дні після подачі документів заявник отримає свідоцтво про присвоєння об’єкту туристичної інфраструктури певної категорії. Водночас відомості про об’єкт та свідоцтво буде внесено у відповідний реєстр. Щоб вибір споживачами засобів розміщення був свідомим, доступ до цього реєстру на сайті Держ?туризмкурорту буде вільним.
— Скільки коштуватиме така процедура для готельєра?
— Передбачається, що процедура отримання Свідоцтва про присвоєння об’єкту туристичної інфраструктури певної категорії буде безоплатною.
— Чи не призведе впровадження декларативного принципу до появи недобросовісних готельєрів, які свідомо приписуватимуть собі неіснуючі зірки?
— Декларативний принцип не означає, що готелі звільняються від відповідальності за недостовірні дані, внесені в декларацію. Так, у законопроекті «Про відповідальність суб'єктів господарювання за правопорушення у сфері туризму» передбачено притягнення до відповідальності за надання недостовірної інформації про вид об'єкта та його категорію. На підставі скарг від споживачів, суб’єктів туристичної діяльності та органів державної влади проводитимуться перевірки, за негативного результату може бути призупинення або скасування дії свідоцтва. В окремих випадках застосовуватимуться штрафні санкції. Передбачається також, що після ухвалення закону «Про саморегулівні організації» контроль за дотриманням готелями нормативних вимог здійснюватиметься за активної участі професійних саморегулівних організацій. Це поширена світова практика, яка добре себе зарекомендувала в багатьох туристичних країнах.
— Якою, власне, буде методика оцінювання — запозичена чи вітчизняна, тож чи відповідатимуть наші зірки європейським?
— Насамперед маю зазначити, що якоїсь однієї, загальновизнаної у світі методики оцінювання немає — тільки в Європі їх налічується понад десять. Саме тому для відпрацювання загальних підходів та критеріїв ми створили робочу групу, до якої ввійшли також провідні вітчизняні фахівці, представники профільних асоціацій. Тож методика, запропонована Держтуризмкурортом для оцінювання відповідності вітчизняних готелів, включає критерії, які розроблені з урахуванням сучасного стану розвитку готельного сектору, практичного досвіду провідних туристичних країн світу, систем класифікації засобів розміщення, які використовуються країнами ЄС.
— Олено Олексіївно, а чи матимуть зіркові готелі якісь преференції перед «незірковими»?
— Власне, це головне — з 1 січня 2011 року готелі категорії 3–5 зірок звільнені від сплати податку на прибуток терміном на 10 років. Сподіваюсь, що це нововведення пришвидшить категоризацію готелів, а також стимулюватиме будівництво нових і модернізацію наявних готелів.
Наталя ЛІЩИНСЬКА
для «Урядового кур’єра»