У Варшаві урочисто відзначили 100-річчя Варшавської битви, в якій польське військо за підтримки союзників — Армії УНР перемогло більшовиків.
Участь в офіційній церемонії від України взяла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Вона розповіла про перспективи співпраці з Польщею зокрема у безпековій галузі, ініціативу Люблінського трикутника й можливості залучення України до врегулювання ситуації в Білорусі.
— Ольго Віталіївно, під час візиту до Варшави ви зустрілися з головою Бюро національної безпеки Польщі Павлом Солохом. На чому акцентували, які подальші перспективи співпраці?
— Ми обговорили можливості взаємодії в контексті боротьби з гібридними загрозами. Це було лейтмотивом зустрічі, оскільки пан Солох приділяє цьому велику увагу. Київ уже підтвердив високий рівень військової співпраці з НАТО не лише завдяки військовим навчанням, а й через надання найбільших у світі літаків для транспортування вантажів Альянсу. Цей діалог розширюватиметься й наповнюватиметься новими можливостями в межах партнерства. Зокрема, український військовий та цивільний персонал отримає змогу працювати спеціальними офіцерами у структурах НАТО.
Утім, унікальна роль України як учасника Програми розширених можливостей має полягати в тому, щоб органічно структурувати досвід України в боротьбі з гібридними загрозами. Це стосується інформаційних атак, кібербезпеки, захисту та обміну даними, протидії ворожим інформаційним кампаніям, пропаганді тощо. У взаємодії з РНБО ми хочемо побудувати інституції, які узагальнюватимуть цей досвід і розроблятимуть інструменти стійкості щодо цих гібридних загроз. Думаю, Польща буде одним з наших головних союзників з накопичення цього досвіду і його реалізації в межах Програми розширених можливостей.
— А події в Білорусі ви обговорювали?
— Так, я відзначила особливу роль Польщі в ініціюванні й активному реагуванні з боку не лише окремих країн, а й ЄС загалом на події в Білорусі. Вважаю, що Україна може відіграти важливу роль у мирному врегулюванні цього протистояння й забезпеченні проведення чесних і вільних виборів. Мінськ у будь-якому разі залишається стратегічним партнером України, і ми готові докласти всіх зусиль, щоб так було й надалі.
Є розуміння, що Україна, Польща і країни НАТО мають разом посилювати безпеку в Чорному морі. Ми обговорили це питання, а також кроки, які можемо спільно робити для просування цього розуміння в НАТО. Оскільки це мій особистий пріоритет на посаді, ми обговорили долучення України до розроблення стратегії НАТО на найближчі десять років (NATO Reflection Process). Сподіваюся, що Україна посяде в новій стратегії НАТО належне місце, і щонайменше це визначить не лише стратегію Північноатлантичного альянсу, а й стратегію України на найближчі десять років.
— Кілька тижнів тому Україна, Польща й Литва започаткували нову політичну ініціативу — Люблінський трикутник. Які перспективи участі України в цьому форматі, що він відкриває для нас?
— Це природний процес, такі регіональні союзи з часом утворюватимуться і з іншими країнами. Україна перейшла у вищу лігу за рівнем діалогу з ЄС, наші амбіції, як і можливості, зростають. Свідчення цього — започаткування ініціативи Люблінського трикутника, до якого Україна не долучилася, а стала рівноправною стороною цієї ініціативи. Відповідно говоримо не лише про підтримку, координацію позицій, а про вибудовування стратегій з питань, які становлять спільний інтерес. Ідеться про регіональну співпрацю, зокрема й військову, просування європейської та євроатлантичної інтеграції України. Те, що Люблінський трикутник започатковано саме на рівні міністрів закордонних справ, свідчить про спільне розуміння викликів у зовнішній політиці. Тому тут координація теж буде істотною.
Що більше Україна зростатиме економічно й більше трансформацій відбуватиметься всередині країни, то амбітнішим і сильнішим ставатиме наш діалог з партнерами. Такі ініціативи — свідчення того, що Україна стає повноправним гравцем на міжнародній арені.
— В Україні активно обговорюють питання, чи доцільно й надалі проводити зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську з огляду на недавні події в Білорусі та після недружніх заяв і дій Мінська щодо Києва.
— Події розгортаються досить швидко, ми відстежували ситуацію, зокрема і у контексті продовження переговорів у Мінську. Білорусь відіграла значну роль у започаткуванні й підтримці переговорного процесу. Однак як я вже казала, ситуація динамічна: з одного боку, було звільнено затриманих раніше протестувальників, серед них троє громадян України, щодо яких вели консультації з білоруською владою. Із другого — ухвалено рішення про видачу «вагнерівців» Російській Федерації. Усе це потребує від нас відповідних заходів реагування.
— Які пріоритети відносин України з Польщею? На що найбільше слід звертати увагу?
— Загалом динаміка відносин на дуже високому рівні. Я б відзначила три пріоритетні напрями. По-перше, взаємодія в інтеграції України в ЄС і НАТО. У цьому польська сторона зацікавлена, адже євроінтеграція — це передусім економічні можливості й торгівля.
По-друге, безпекова співпраця і безпека в Чорному морі. Тут наш євроатлантичний напрям набуває дедалі більшої ваги з огляду на нарощування військової присутності РФ, розширення незаконного контролю за окремими територіями Азовського й Чорного морів.
По-третє, і я не втомлююся підкреслювати значну роль наших дипломатичних установ, серед яких Посольство України в Польщі, у поширенні правдивої інформації про історичні події, зокрема ті, які відбулися 100 років тому. І урочистості з нагоди Варшавської битви — важливий елемент відновлення історичної справедливості та правди про роль України в історії Європи, частиною якої наша країна здавна була і є.
Тому відновлення історичної пам’яті — це дуже важливий процес, який розвивається між Україною і Польщею на дуже високому рівні.
Юрій БАНАХЕВИЧ,
Укрінформ,
Варшава