Цього року в Ольвійській експедиції працювали дві міжнародні місії. Перша — українсько-польська, до складу якої увійшли музейники й археологи з Варшави. Їх очолив доктор Альфред Твардецький. З українського боку керівником була доктор історичних наук Алла Буйських, начальник Ольвійської археологічної експедиції.
Дрон допомагає краще бачити
За словами Алли Валеріївни, «проект цікавий сучасними методами дослідження. Торік у нас працював геодезист із Миколаєва, який уточнив координати за супутниковим зв’язком. Нещодавно Україна приєдналася до міжнародної системи геодезичних відміток, і тепер координати Ольвії повністю відповідають європейській системі. Польські фахівці привезли дрон і робили ортофотоплани з повітря, що дають змогу побачити сирцеві споруди, запливи, руйнування».
Друга місія — українсько-німецька, яка працює в Ольвії вже третій рік. Групою студентів керує професор з університету Гете Франкфурта-на-Майні Йохена Форнас. З українського боку — науковий співробітник Інституту археології НАНУ Олександр Кузьміщев.
Їм пощастило цього сезону виявити так званий будиночок рибалки. Досліджуючи Ольвійське передмістя, вони знайшли підвальне приміщення, яке можна датувати другою половиною V — початком IV століття до нашої ери. У підвалі було багато кісток риб, яких археологи раніше не бачили. Це залишки непромислової риби, тобто її ловили для власних потреб. Там знайшли фрагмент сіролощеної амфори із зображенням кораблика. Тому вчені умовно назвали свою знахідку будиночок рибалки.
Серед знахідок цього літа — монети римського періоду, фрагменти амфор, теракоти, бронзові вироби різних епох.
Особливий інтерес — до забудов
Крім предметів, археологів не менш цікавить забудова Ольвійського городища. Наприклад, рів V—IV століть до н.е., який відокремлював місто мертвих від міста живих. Він існував як межа, що виконувала і сакральну функцію, і фортифікаційну — захищав від набігів кочівників. Або ж напівземлянка, цоколь якої складено з каменів, що становлять фундаментний ряд, вище йшли стіни з необпаленого каменю. Ці споруди виявила на розкопках українсько-німецька команда.
Алла Буйських з волонтерами вже котрий рік продовжує роботу, розпочату знаменитим дослідником Ольвії Валентиною Крапівіною.
«Ми тривалий час досліджуємо на цьому розкопі житла пізнього античного періоду, — каже вона. — Тут відкриваються споруди, незвичайні і для мене як вченого, і для Ольвії як пам’ятки. На жаль, споруди пізнього часу пробили і зруйнували територію культової ділянки південного теменоса, своєрідного вівтаря. Тут, очевидно, розташовувалося не менш як три храми».
Пробитися крізь земляні нашарування різних епох непросто. Тож на цій ділянці доведеться потрудитися ще не один рік. На Ольвійському некрополі традиційно працюють волонтери під керівництвом Андрія Івченка, заступника начальника Ольвійської археологічної експедиції. На некрополі відкрили земляний склеп, що дає дуже ранній і рідкісний археологічний матеріал. Поки що археологи не дають відповіді на запитання, що він означає.
«Попри те, що розкопки в Ольвії тривають вже понад 100 років, — зазначає Алла Буйських, — досі знаходимо чимало сюрпризів, які поки що не мають наукового пояснення і висвітлення у спеціальній літературі. Тому думки дослідників з того чи того питання не тільки розходяться, а бувають діаметрально протилежними. Особливо це стосується пізнього періоду».
Проте в одному дослідники Ольвії не розходяться. Вони із задоволенням приїжджають працювати здебільшого на волонтерських засадах, за покликанням душі. Сезон 2017-го в Ольвії відпрацювали понад 200 осіб зі Львова, Харкова, Бердянська, Одеси, Миколаєва, Києва.
Цього року очевидні зміни в упорядкуванні та доглянутості території заповідника, створенні кращих умов для туристів та археологів. В. о. директора заповідника Сергієві Шеїну вдалося зробити чимало для усунення недоліків в управлінні територією.