Майже немає діагностичного та спеціального обладнання, півповерху орендованого приміщення, 10 лікарів і щоденний потік пацієнтів — у таких умовах живе Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер. Попри всі проблеми, медики працюють по кілька змін, щоб допомагати хворим боротися зі страшною недугою. Адже на підконтрольній території Луганщини злоякісні новоутворення діагностовано в 17 тисяч 164 людей. Надання допомоги таким пацієнтам — це тільки третинний рівень медицини. Невже область, розірвана воєнним конфліктом на частини, не має права розраховувати в цьому плані на державну підтримку?
Озброїти лікаря
«Нині важко оцінювати ситуацію загалом: область розділена лінією розмежування. Як рахувати показники? На всю область чи на населення, що залишилося? Люди приїжджають із тимчасово окупованої території й стають на облік щодо спецлікування тут, — розмірковує директор обласного департаменту охорони здоров’я Валентин Шкорубський. — За підсумками роботи торік (порівняно з 2016-м) ситуація така: злоякісні новоутворення збільшилися з 313,7 до 314,1 на 100 тисяч населення. У Чернігівській області цей показник 363, Тернопільській — 325,3, Житомирській — 312,9. Це інтегральний показник. У нас у цифрах зростання ніби й незначне, але якщо врахувати кількість хворих — сумна статистика».
До війни на Луганщині була велика онкослужба. Обласний профільний диспансер обладнано високотехнологічним сучасним діагностичним та лікувальним устаткуванням. Але все залишилося в Луганську. На підконтрольній території області власної будівлі в обласного онкологічного диспансеру немає. Служба орендує приміщення у Кремінського районного територіального медичного об’єднання.
За словами Валентина Шкорубського, «там вкрай тісно та незручно, недостатньо ліжко-місць, але попри всі проблеми, лікарі вчасно надають допомогу хворим».
Екстремальні умови змушують шукати нові методи боротьби із захворюванням, передовсім ідеться про підвищення професіоналізму.
За словами директора обласного департаменту охорони здоров’я, рівень морфологічної верифікації онкологічного діагнозу за рік збільшився з 93,3% до 94,2% (середньоукраїнський показник 83,4%). За малозрозумілим медичним терміном, оцінка якості гістологічного дослідження тканини, яка викликає підозри. Тобто медики стали працювати більш якісно: беруть для аналізу саме те, що треба. А ще в області позитивна динаміка питомої ваги вперше виявлених хворих, зокрема із злоякісними пухлинами в задавнених стадіях. Це дуже важливо, адже фахівці вважають, що виявлення онкозахворювань на 1—2 стадії дає змогу повністю вилікувати рак.
«Ми відповідаємо за те, щоб виявити хворих на ранніх стадіях і постійно організовуємо роботу онкослужби в області. Тепер у виявленні захворювання на рак беруть участь усі лікарі, починаючи від первинного рівня медицини і закінчуючи акушерами-гінекологами. Усі фахівці зобов’язані оглянути пацієнта дуже уважно, з онкоприскіпливістю», — підкреслює Валентин Шкорубський.
Наприклад, якщо терапевт слухає легені в жінки, то повинен принаймні звернути увагу на її молочні залози. Це стосується й інших лікарських спеціальностей, навіть стоматології.
Виявлення онкохворих поліпшилося завдяки тому, що всі території Луганщини придбали рентген-діагностичне обладнання за спеціальною обласною програмою: для цього з обласного бюджету спрямували по 4,5 мільйона гривень у райони та по 10 мільйонів — у міста. Звичайно, це обладнання не спеціалізоване, але з його допомогою можна вчасно помітити небажані новоутворення.
Немає нічого дорожчого за здоров’я
Але чи завжди люди, в яких виявляють онкозахворювання, готові до лікування? Адже часто воно потребує великих витрат. Чи можуть такі пацієнти розраховувати на державну допомогу хоч лікарськими препаратами?
«На жаль, державна програма забезпечення хворих із злоякісними новоутвореннями є, а ось фінансування немає. Наші фахівці-онкологи стурбовані ситуацією із забезпеченням заявок, спрямованих МОЗ: на сьогодні ці централізовані поставки не закрито навіть за 2016 рік», — зізнається директор обласного департаменту охорони здоров’я.
За його словами, пацієнтів, яким потрібна дорога хіміотерапія, онкодиспансер забезпечує за рахунок обласного бюджету. Щоправда, цього року його можливості досить обмежені. Але особливість краю ще й у тому, що лікарі з тимчасово окупованих територій заманюють жителів підконтрольної частини Луганщини лікуватися в них, там, де збереглася інфраструктура.
«А в нас обмежені лікувальні й діагностичні можливості. Щоправда, торік таки вдалося придбати цифровий мамограф і наркозний апарат «Леон». Але проблема ще й у тому, що навіть якби в нас була змога купувати спеціальне обладнання, його ніде розмістити», — нарікає Валентин Шкорубський.
У 2017 році нарешті вирішено питання щодо відведення землі під будівництво онкодиспансеру. І днями у Сєверодонецьку отримали пропозицію від австрійського підприємства, яке готове побудувати обласну онкологічну лікарню на 210 ліжок з поліклінікою за моделлю «під ключ». Це був би найсучасніший лікувальний заклад, аналогів якого поки немає в Україні.
Та ціна питання — 85 мільйонів євро. Щоправда, представники фірми готові для реалізації проекту надати допомогу в отриманні експортного кредиту фінансування від європейських банків обсягом 85% необхідного бюджету. Але на базі суверенних гарантій, які надасть держава Україна.
Мобільна поліклініка з гаслом на борту
Директор обласного департаменту охорони здоров’я заявляє, що на Луганщині не сидять склавши руки. Вирішили для підвищення ранньої діагностики онкозахворювань провести обстеження навіть у найвіддаленіших селах області.
«Ідеться про пересувну обласну поліклініку. Чекаємо, що нам передадуть два спеціалізовані автомобілі, виконані за спецзамовленням. В одному буде встановлено цифровий рентген- та УЗД-апарати. На другому — лабораторне та ендоскопічне діагностичне обладнання. І третя машина — мікроавтобус, де зможуть розміститися вузькопрофільні фахівці обласної поліклініки та обласного онкодиспансеру. Такі бригади виїжджатимуть у віддалені території області для проведення комплексних профоглядів», — розповідає Валентин Шкорубський.
Чи можна це назвати луганським ноу-хау з урахуванням того, що в області, яка страждає від воєнного конфлікту, немає обласної лікарні та обласного онкодиспансеру?
«Життя змусило, — каже Валентин Шкорубський. — Попри складну ситуацію медичних послуг потребують усі. Тому, щоб наблизити медичну допомогу до людей на віддалених територіях, іншого способу немає. І це завдання, гадаю, найближчим часом реалізуємо. Послуга буде безкоштовною. До речі, на машинах буде написано, що це обласна пересувна поліклініка. І гасло: «Луганщина в нас одна».
Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»