Голова робочої групи
з розробки мовної концепції,
професор
Євдокія ГОЛОБОРОДЬКО
Чи замислюємось ми хоча б на мить, щодня з головою поринаючи в неймовірний вир життя, якою мовою вітаємося з перехожими, дякуємо за вільне місце у громадському транспорті, спілкуємося на роботі з колегами, розмовляємо по телефону? Зазвичай ми й не здогадуємося, наскільки це важливо. Адже ще змалечку кожна людина саме через мову пізнає такий цікавий і загадковий навколишній світ. Але мова не може існувати сама по собі - вона живе і розвивається в людському суспільстві і є невід'ємною ознакою, символом народності, нації. Тому від того, як ми плекаємо рідну серцю мову, залежить її доля у майбутті.
Для переважної частини населення нашої країни рідною є українська мова. Проте, окрім українців, в Україні мешкають представники понад 100 національних меншин (близько 27,3% від усіх жителів). Найчисленнішими є росіяни, євреї, білоруси, молдавани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки. Відтак запропонований Міносвіти проект "Концепції мовної освіти в Україні" спрямований на "досконале володіння рідною мовою кожним її носієм" і водночас передбачає "обов'язкове володіння державною українською мовою всіма громадянами України - незалежно від національності, віросповідання та сфери суспільно-виробничої діяльності".
Та остаточне затвердження мовної концепції ще попереду. За офіційними даними МОН, починаючи з червня 2010 року відбулося 9 засідань за участі її розробників - робочої групи, до складу якої ввійшли провідні науковці, методисти й учителі-практики. Проект концепції був винесений на громадське обговорення, тож до відомства надійшло чимало відгуків. Тепер освітяни узагальнюють усі раціональні пропозиції й збираються їх урахувати.
"Урядовий кур'єр" на своїх сторінках продовжує відкрите обговорення мовної концепції. Першим своє фахове бачення висловив доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів. А тепер до дискусії долучаються і безпосередні розробники мовної концепції - зокрема, доктор педагогічних наук Євдокія Голобородько, під головуванням якої, власне, й працює робоча група МОН.
- Євдокіє Петрівно, до робочої групи ввійшли відомі українські вчені. Яким чином створювалася мовна концепція, адже це був досить тривалий процес?
- Створюється "Концепція мовної освіти" досить серйозно і відповідально. До робочої групи входить 18 осіб. Це провідні вчені - академіки, доктори філологічних і педагогічних наук, професори, працівники ВНЗ й закладів післядипломної освіти (переважно завідувачі кафедр, наукових лабораторій, наукові співробітники) НАПН України, працівники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, експерти у галузі європейської мовної політики і мовного регулювання. Всі вони висококваліфіковані фахівці з української, російської, іноземних мов та мов національних меншин, мають значний досвід науково-педагогічної діяльності. До речі, у складі робочої групи майже всі автори попередніх концепцій мовної освіти. У вересні пройшло перше засідання - організаційне. Кожен член групи за завданням підготував матеріал до конкретного розділу концепції. У жовтні обговорили й доопрацювали документ. У листопаді провели колективні читання з відповідними правками. У грудні проект документа розмістили на сайті МОН для широкого обговорення, яке тривало понад місяць. Тепер опрацьовуємо зауваження й пропозиції.
- Що ви як співавтор привнесли в цей документ та що саме можна вважати найголовнішим у новій мовній концепції?
- Основним є врахування особливої ролі мови у формуванні життєвих компетентностей особистості на сучасному етапі; досконале володіння державною, рідною (у тому числі і для національних меншин) та іноземними мовами, тобто виховання багатомовної особистості; підвищення культури мовлення, культури спілкування; а також толерантне ставлення до різних мов, різних культур.
- Навіщо саме зараз в Україні приймати нову мовну концепцію?
- Можливо, таку концепцію можна було прийняти і раніше. Та попередньо накопичувався досвід у цій справі. Були у нас концепції мовної освіти 12-річної школи, когнітивної й комунікативної методики, вивчення мов національних меншин тощо. А загальної, яка б передбачала основні напрямки мовної освіти від дошкілля до вищої школи і в системі неперервної післядипломної освіти, не було. Вважаємо, така певною мірою інтегрована мовна концепція є актуальною і перспективною.
- Деякі вчені зауважили, що в концепції бракує визначення державної мови як базової в системі освіти, що такий документ "внесе хаос, загальмує її розвиток і поглибить розкол українського суспільства на мовно-культурному грунті". Чи поділяєте їхню позицію?
- Ні, такої позиції не поділяю. По-перше, це концепція мовної освіти, а не мовної політики. По-друге, положення концепції грунтується на науковій і правовій основах. По-третє, це не закон, навіть не постанова чи указ - це документ рекомендаційного, спрямовуючого характеру. І, по-четверте, я б закликала шановних опонентів вести професійне обговорення без "хаосів", "розколів", тим більше, що педагогічні працівники ніколи цього не допускають.
- Чи насправді ця концепція спрямована на русифікацію української системи освіти?
- Не знаю, хто так дуже хоче русифікації української системи освіти. А я навіть натяку на це в концепції не бачу. Навпаки: кафедри, факультети, вчителі російської мови, громадські організації, що надіслали свої конкретні пропозиції, підкреслювали роль державної української мови.
- Чому в концепції саме російська мова вказана як мова міжнаціонального спілкування?
- Ця теза знята. Оскільки малося на увазі (і в тексті так було) міжнаціональне спілкування в межах СНД, де за статутом робочою мовою є російська. Але за технічних причин вийшло так, що конкретизація була пропущена. Крім того, в щоденному спілкуванні людина може користуватися залежно від ситуації різними мовами. Концепція якраз і передбачає формування багатомовної особистості.
- У цьому документі йдеться, що "російською володіє більшість жителів нашої країни". Чи є у робочої групи конкретні дані: скільки жителів розмовляє російською мовою?
- Кількість росіян, які живуть в Україні, за різними переписами населення зафіксована. Їх мільйони. Крім цього, чимало представників інших національностей називають своєю рідною мовою російську. Але, враховуючи змінність цих показників, як і тих, скільки людей розмовляє російською мовою, ми обмежилися іншими параметрами. Справді, володіє (хоч би на рівні розуміння) російською мовою більшість населення нашої країни як близькоспорідненою з українською. Василь Сухомлинський називав ці мови єдинокровними. Вважаємо, для взаєморозуміння, взаємозв'язків, взаємопідтримки, взаєморозвитку це позитивне явище для взаємодії у світі.
- Які основні зауваження і пропозиції надійшли від громадськості?
- Під час громадського обговорення надійшли сотні пропозицій від учнів, учителів, методистів, учених, психологів, істориків, письменників, від громадських організацій. Результати колективного обговорення надіслали окремі наукові установи і навчальні заклади. Є конструктивні зауваження, конкретні пропозиції щодо всіх структурних її компонентів. Є суто емоційні, позбавлені можливості їхнього практичного втілення.
- Чи справді робоча група врахує всі пропозиції та зауваження, у тому числі й критичні? Яким чином це відбуватиметься?
- Зрозуміло, всі зауваження в одному документі врахувати неможливо, бо є певні вимоги, зокрема такі, як обсяг, характер викладу положень. Але в подальшому при створенні Стандарту мовної освіти, програм та навчально-методичної літератури слушні пропозиції буде враховано. Всі зауваження і пропозиції виписано, згруповано, зараз проводиться їхній аналіз.
- Які подальші дії робочої групи - вона збереться на чергове засідання чи проект мовної концепції прийматимуть у первинному вигляді?
- Зараз триває робота над концепцією, тому про первинний її вигляд не йдеться. Робоча група вже збиралася й у лютому, ознайомилася та обговорила принципові питання, порушені у відгуках. У цьому контексті в МОН було проведено засідання "круглого столу". Певна річ, буде ще засідання робочої групи, де за логікою ми маємо завершити роботу. У процесі реалізації мовної освіти концепцією можна буде користуватись до наступного етапу її вдосконалення, що безперечно зумовить подальший розвиток суспільного життя.
ДОСЬЄ "УК"
Євдокія ГОЛОБОРОДЬКО. Народилася 14 березня 1937 року в с. Проценково (зараз входить у межі м. Херсон). Закінчила педучилище, потім - Херсонський державний педінститут ім. Крупської. Член-кореспондент Національної академії педнаук України, доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і психології Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.