Серед наших співгромадян дедалі більшає прихильників  здорового способу життя, в який входить здорове та корисне харчування.

Тому нині в цивілізованих країнах набувають популярності органічні продукти, а органічний ринок — єдиний, який демонструє постійне стабільне зростання. За прогнозами фахівців, органічні продукти обов’язково матимуть попит, який зростатиме найближчими роками. Перспективи розвитку галузі обговорили понад 400 гравців цього нішевого ринку на міжнародному конгресі в Одесі «Органічна Україна-2019».

Є попит, з’явиться і пропозиція

Чому органічна продукція так затребувана у світі? Відповідь очевидна: під час її виробництва заборонено застосовувати хімічно синтезовані допоміжні речовини, регулятори та стимулятори росту синтетичного походження, ГМО, антибіотики, консерванти, штучні ароматизатори і барвники. У підсумку отримаємо екологічно чисті продукти, які не лише не завдають шкоди здоров’ю, а здатні його істотно поліпшити. Тож тренд здорового харчування поступово захоплює світ. В Україні поки що можна почути лише відлуння, оскільки внутрішнього ринку продуктів для здорового способу життя майже не сформовано.

За словами в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої, органічне виробництво стало однією з найдинамічніших галузей агросектору України: лише десять років тому на полицях наших супермаркетів почали з’являтися перші органічні продукти вітчизняного виробництва, а нині ми їх експортуємо у понад 40 країн.

Наступним кроком, на думку президента спілки виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» Олени Березовської, має стати девіз «Споживай органічні продукти в Україні». А далі слід  популяризувати цінність таких продуктів і надихати фермерів їх виробляти, системно і впевнено гармонізувати попит і пропозицію.

Тенденція здорового способу життя та правильного харчування посилює вплив на поведінку споживачів. Про це зазначив Дмитро Ніколаєв, менеджер  Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва.

«Органічна продукція — новий нішевий ринок, що має споживача, який може сплачувати кошти за це, — переконаний фахівець. — Люди вже не хочуть споживати традиційну продукцію. Звісно, якщо є попит, з’являється пропозиція».

За даними на березень 2019 року, в Україні 617 операторів органічного виробництва, 324 оператори сертифіковано в галузі рослинництва. У тваринницькій галузі лідер — бджільництво, 53 органічних оператори, і цей сектор стрімко зростає. У нашій країні значна кількість органічних операторів експорту — 167, це спричинено тим, що на органічних трейдерів є попит.

У тренді — ягоди

Нині з понад 600 виробників органічної продукції більш як 100 зробили ставку на ягоди. Із них лише 17 компаній пропонують перероблені ягоди у вигляді соку та концентратів, інші експортують та продають на внутрішній ринок сировину.

За словами директора органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергія Галашевського, в розрізі виробництва органічних ягід в Україні найбільше вирощують органічної малини. Друге місце посідає органічна лохина, насадження якої постійно збільшуються. Цього року Україна експортує перші партії органічної лохини. Третє місце серед ягід у суниці садової, а за нею — смородина, аґрус, жимолость. Із плодових культур найчастіше як органічні сертифікують яблука.

А ще цього року єдиний в Україні виробник сертифікованого органічного кавуна ТОВ «Дунайський аграрій» (Одеська область) має намір розпочати експорт кавунів у Німеччину і скандинавські країни. Про це розповів директор компанії Роман Дяжук, задоволений торішнім урожаєм  і його реалізацією. Цього року в господарстві планують збільшити вдвічі площі під кавунами. Керівник зазначив, що будує холодильник і після завершення будівництва зможе експортувати органічні персики та сливи.

На другому місці після ягід, фруктів та овочів українські органічні крупи і олія. Їх пропонують 13 компаній, 12 виробляють органічне борошно, вісім доопрацьовують мед, як правило, упаковкою.

Новинка цього року — український органічний цукор. Молочних в Україні всього чотири органічні оператори, але вони пропонують широкий асортимент продуктів.

За словами Сергія Галашевського, найбільше органічних продуктів з України імпортують Нідерланди, Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Бельгія.

«В експорті органічної продукції з України є певні бар’єри, — зазначає він. — Це додатковий контроль ЄС. Додаткові заходи контролю ввели через те, що 2015-го в партіях органічної продукції з України виявили залишки пестицидів. Але такі заходи поширюються не лише на Україну».

Фахівці пропонують звернути увагу українських виробників та експортерів на привабливий ринок Китаю та Японії, де попит на органічну продукцію стрімко зростає.

Українські органічні виробники часто вузькоспеціалізовані, що виправдано в орієнтуванні на експортні ринки. Але якщо фермер збирається вирощувати органічні овочі та фрукти для внутрішнього ринку, то експерти вважають за потрібне диверсифікувати виробництво і надати споживачеві розширений асортимент продукції: овочі, фрукти, крупи, ягоди, олію. Тоді простіше реагувати на примхи внутрішнього ринку.

Хто більше знає, той і отримує

Так само, як українські виробники зацікавлені у співпраці із зарубіжними партнерами та обміні досвідом, так і Мінагрополітики зацікавлене у підтримці вітчизняної органічної продукції та її успішному виході на зовнішні ринки. За словами в.о. міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої, «наше головне завдання — сприяти створенню в державі належних законодавчих рамкових умов для розвитку виробництва, обігу та споживання цієї продукції, які відповідають найкращим світовим практикам. Важливим кроком у вирішені цього питання стало ухвалення Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Ми спільно з усіма учасниками органічного ринку ведемо активну роботу над напрацюванням підзаконних актів, які дадуть змогу органічному закону запрацювати на повну силу і стануть запорукою формування в Україні зрозумілих та прозорих правил гри на ринку органічної продукції».

Насправді навіть до набуття чинності органічного закону і тепер існує багато урядових програм підтримки фермерських господарств, якими можуть скористатися виробники екологічної продукції. Це і відшкодування витрат на закупівлю саджанців, і програма кредитування придбання сільгосптехніки, і відшкодування вартості за отримання органічного сертифіката, і компенсація за придбання холодильного обладнання.

«Вас лякає вартість саджанців? Вам повернуть їх на підставі загальної державної компенсації. За кожен саджанець лохини — 65 гривень. На мій погляд, держава дає дуже багато підтримки, просто про неї треба знати. Це міф, що можливостей немає. Кошти в державі на підтримку фермерських господарств загалом та виробників органічної продукції зокрема є», — наголошує президент спілки виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» Олена Березовська.

Звісно, свою позицію мають висловити і регіони. Хто дбає про органічних виробників, той ухвалює  власні програми. Начальник управління аграрної політики Одеської облдержадміністрації Іван Петрів розповів, що рішенням сесії Одеської обласної ради затверджено Програму розвитку агропромислового комплексу регіону на 2019—2023 роки «Аграрна Одещина». У ній передбачено 2,2 мільйона гривень на проведення заходів з охорони, збереження та відтворення родючості ґрунтів і 2,5 мільйона на підтримку заходів з розвитку органічного виробництва. Зрозуміло, що кошти невеликі, але вони дають змогу на місцевому рівні стимулювати виробників до переходу на органічне виробництво.

Цей ринок лише починає розвиватися, але перспективи в нього оптимістичні: є бажання фермерів, державна підтримка та покупець, який прагне споживати здорову їжу.