Якщо їхати із Краснопілля до Великої Писарівки, то за кілька кілометрів перед селищем ліворуч траси не можна не помітити огорожі, яка відокремлює чималу земельну ділянку. На перший погляд, ніби нічого особливого, аби не одна обставина: саме тут розташовані угіддя агрофірми ТОВ «Інберрі», що спеціалізується на вирощуванні органічної лохини.
Трохи несподівано? Так. Надто для північно-східної частини України, де погодні умови не вельми сприятливі до теплолюбних культур. Але як вважають в агрофірмі, аграрні догми для того й існують, аби їх спростовувати на практиці.
Як розповідає головний агроном агрофірми Інна Колосок (стосовно прізвища охоче погоджується, що мала б вирощувати зернові культури, але цю практику вже пройдено кілька років тому), лохину обрали опісля ретельного аналізу, який підтвердив: і в умовах північного сходу ця культура здатна давати вагомі врожаї. І не лише у плані вирощування, а й збуту: нинішній ягідний ринок гостро відчуває нестачу цієї смачної й поживної ягоди. А вирощеної за органічними стандартами — поготів.
За словами фахівця, нині, на жаль, більше бравують органічною термінологією, ніж дотримуються її вимог, які доволі жорсткі.
Інна Колосок за останні роки відвідала кілька країн Європи — Німеччину, Швейцарію, Голландію, де впевнилася: вирощування органічної продукції — справа не тільки відповідальна, а й складна. Адже існують стандарти і нормативи, за які заступати зась навіть на сантиметри чи міліметри.
Наприклад, один штрих — застосування органічних препаратів. В Україні їх випускають одиниці підприємств — у Києві, Житомирі, Дніпрі. І ціни не з низьких.
Але, як кажуть, дешева рибка — погана юшка. Тож агрофірма закуповує, наприклад, торф аж у Житомирі, від якого до Великої Писарівки не одна сотня кілометрів.
Та не торфом єдиним живиться органічна технологія вирощування ягід. Тому доводиться не лавірувати а лабіринті вимог, а жорстко дотримуватися кожного пункту, щоб ягоди на 100% відповідали органічним стандартам.
Тепер працівники агрофірми доглядають 3-гектарну ділянку лохини, найближчим часом планують висадити цю культуру ще на такій самій площі, а загалом розширити її до 12 гектарів. Про урожай поки що не йдеться, бо шлях від садіння до ягід довгий.
За словами Інни Колосок, агрофірма активно вивчає ринок органічних лікарських рослин, на якому чимало вільних ніш. Наприклад обліпихова.
Ця культура також має величезний попит, але поки що перебуває в затінку аграрної уваги.
Не останнє значення має те, щоб власним прикладом довести: і в складних погодних умовах можна плекати органічні врожаї культур, які традиційно вважають не притаманними для тієї чи тієї місцевості. А там і місцеве населення може відгукнутися, висаджуючи на присадибних ділянках нові види лікарських, ягідних та інших культур, що на спільну користь.
Одне слово, в «Інберрі» поставили амбітну мету і завдання, досягнення яких гарантує господарству надійне і вигідне місце на ринку органічних продуктів.
Можливості є, бажання також
Як наголошує директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, наведений приклад далеко не єдиний на Слобожанщині, яка має всі умови і можливості для активізації органічного виробництва. Не позичати й бажання, адже рік у рік площі сільськогосподарських угідь під органічне землеробство неухильно розширюються.
Як повідомили в головному управлінні Держгеокадастру в Сумській області, якщо за підсумками земельних аукціонів у 2017—2018 роках було надано в оренду для ведення органічного сільського господарства 115 гектарів ріллі, то цього року — 84,4.
За даними Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія), нині на Сумщині працюють сім операторів ринку органічної продукції, які господарюють на 586 гектарах сільськогосподарських угідь.
Серед тих, хто має відповідні сертифікати, крім «Інберрі», ФОП «Марченко А.М.» Шосткинського району, де вирощують огірки, помідори, перець, баклажани, зелень; «Цвільов М.М.» на Роменщині — тут на 5-гектарній площі доглядають гречку; ФО «Горобівський Р.І.» організував органічне бджільництво; 30 гектарів під гречку відвели у ФГ «Мрія-СК» Сумського району.
Тобто географія доволі широка, що свідчить про зацікавленість місцевих аграріїв у новому перспективному напрямі виробництва продукції.
На користь цього твердження і створення громадської спілки «Органічна Україна. Північ», яка активно працює з позаторішнього березня і об’єднує понад 30 виробників натуральної та органічної аграрної продукції.
Допомагають тим, хто працює
Для підтримки місцевого органічного виробництва в області діє програма розвитку агропромислового комплексу та сільських територій, розрахована до 2020 року.
Позаторік з обласного бюджету вперше частково відшкодували витрати за отримання сертифікатів органічної продукції трьом суб’єктам господарювання на суму 16,5 тисячі гривень, торік — також трьом на 24,5 тисячі гривень.
Цьогоріч передбачено відшкодування 75% витрат, пов’язаних з отриманням відповідних сертифікатів, на що передбачено 150 тисяч гривень.
Іншими словами, означений напрям господарської діяльності неухильно набирає обертів і чітко окреслює перспективи завдяки невикористаним ділянкам ріллі, сіножатям, пасовищам, лісогосподарським угіддям: для збирання дикорослих багатств — грибів, лісових ягід, харчових рослин тощо.
Маючи потужні внутрішні резерви виробництва якісних харчових продуктів та формування товарних партій для реалізації не тільки на вітчизняному, а й на зовнішньому ринках, Сумщина закладає надійний економічний та екологічний фундаменти завтрашнього дня агропромислового комплексу.