Тема монетизації субсидій, яка сколихнула українські ОСББ і вивела лідерів об’єднань на флешмоб «Реальні кошти — реальним споживачам» («Урядовий кур’єр» писав про це 2 лютого в матеріалі «Кошти має отримати споживач»), була не єдиною проблемою, до якої вони прагнули привернути увагу. Не менш важливо погасити заборгованість із пільг і субсидій за минулий рік, яка, по суті, нівелює всі зусилля ОСББ належно утримувати свої будинки. Вона змушує замислитися мешканців тих багатоповерхівок, де ОСББ ще не створено: а чи потрібні їм така морока і такі проблеми?
Нинішня ситуація показує, що об’єднання здатні згуртуватися в потужну силу для захисту своїх прав. І це, можливо, спрацює саме на користь створення ефективного власника житла. Як вдається об’єднанням добиватися справедливості, з’ясовував «Урядовий кур’єр». Дмитро Коба, голова правління ОСББ «Квіткова алея» в місті Запоріжжі, бідкається, що очолюване ним об’єднання не може добитися погашення 9-місячної субсидійної заборгованості за утримання будинку. Голова правління громадської спілки ЖБК/ОСББ «Вікторія» із Запоріжжя Людмила Шанц деталізувала ситуацію: «З грудня 2016 року будинок ОСББ «Квіткова алея» перейшов на самозабезпечення і відповідно до спільного листа Мінрегіону і Мінсоцполітики виконав усі вимоги, поставлені перед ОСББ.
Субсидіанти заплатили повністю
Попри це в управлінні соцзахисту Запорізької міськради у Шевченківському районі, де розташована «Квіткова алея», вирішили інакше. Кошти, які мали відшкодовувати відповідно до законодавства цьому ОСББ, перераховували комунальному підприємству «Наше місто». Воно на той момент було і компанією-управителем, і виконавцем послуг в одній особі. Та ще й нараховували плату нібито за виконані роботи, хоч у будинку нічого не робили».
«Наш будинок зведено у 1969 році. У ньому 136 квартир, 6,5 тисячі квадратних метрів загальної площі. Тож маємо замінити труби, електропроводку тощо. Ми розрахували обсяг робіт і суму внесків з урахуванням аварійних робіт, які маємо виконати протягом року. І коли побачили, що кошти нам не надходять, почали просити людей, які не користуються субсидіями, щоб вони платили за утримання будинку наперед, якщо можуть. Та й субсидіанти, які переймалися станом будинку, також платили повністю за його утримання. Виходить, уже ми заборгували цим людям. Сподіваємося, що ці кошти нам віддадуть, бо їх розписано наперед на базові потреби будинку. Ми щодня ходимо в УПСЗН, щоб дізнатися, коли на рахунок ОСББ надійдуть ці кошти, але діалогу не виходить», — бідкається Дмитро Коба. І подібна ситуація у багатьох ОСББ. Хіба що суми заборгованості різні.
До цієї проблеми додалось і те, що з 1 січня цього року було запроваджено монетизацію пільг і субсидій, але для ОСББ цей процес почався якось дивно. Наказом Мінфіну було затверджено Порядок проведення органами казначейства розрахунків, яким зобов’язано голів ОСББ відкривати казначейські спецрахунки для надходження субсидійних коштів. Так поставили ОСББ в розряд надавача послуг, яким об’єднання не є і ніколи не були. І лідери ОСББ, і посадовці зауважують, що ці зміни не було погоджено ні з Мінрегіоном, ні з Мінсоцполітики.
Лист без юридичної сили
Після того як ОСББ публічно висловили незгоду з таким станом справ і зажадали від держави, по-перше, справжньої монетизації пільг, за якої кошти надходять на картку субсидіанта, а по-друге, негайного відшкодування боргів за минулий рік і на умовах минулого року, лідерів ОСББ начебто почули. На сайті Мінфіну з’явилося повідомлення, що проблемні питання ОСББ почали вирішувати, що, «як виняток», об’єднання можуть не відкривати казначейських спецрахунків — досить поточних.
Однак і після цього листа лідери ОСББ розводили руками: нічого ж не відбулося! Деякі УПСЗН і далі вимагали від об’єднань відкриття спецрахунків. Хоч лист Мінфіну з’явився наприкінці січня, ще на початку лютого лідери ОСББ ділились у соцмережах копіями листів від управлінь праці і соцзахисту населення з вимогою таки відкрити спецрахунки у казначействі. Народний депутат Альона Бабак зауважила, що за чинної постанови уряду та наказу Мінфіну вирішити питання лише роз’яснювальним листом, який не є юридично значимим документом, неможливо.
Тож ефективні власники житла продовжили боротьбу за свої права. Зокрема від об’єднань з усіх куточків України до керівництва уряду почали надходити звернення, в яких ОСББ інформували, що вони змушені нараховувати внески у повному обсязі. Також проблему було розглянуто 7 лютого на засіданні Комітету ВР з питань будівництва, містобудування та ЖКГ. Представники ОСББ під час засідання наголосили, що багато об’єднань уже нарахували внески за січень 2018 року без зменшення на суму пільг та субсидій.
Того самого для — 7 лютого — на Урядовому порталі з’явилося повідомлення, що казначейство перерахувало субвенцію на погашення кредиторської заборгованості, яка утворилася на 1 січня 2018 року, на 9043,1 мільйона гривень. З них на рахунки ОСББ і ЖБК в банках перераховано 325,6 мільйона. «50% коштів ОСББ/ЖБК вже отримали на свої рахунки в банках. Решта ОСББ/ЖБК для отримання коштів мають активізувати свою роботу з територіальними УПСЗ. Крім того, Мінфін завершив підготовку системних змін до постанови КМУ від 04.03.2002 №256, якими запропоновано розрахунки за квартиру здійснювати безпосередньо на рахунки споживачів, які самостійно зможуть розраховуватися за комунальні послуги», — йдеться у повідомленні. Новий проект постанови розміщено на офіційному сайті Мінфіну для обговорення.
Чому рахують по-різному?
До речі, кошти для погашення боргів перед ОСББ таки почали надходити, однак за схемами, не зрозумілими багатьом лідерам об’єднань. Дмитро Коба розповів, що «Квіткова алея» отримала заборговане за вересень 2017-го — січень 2018 року, і то не в повному обсязі, а майже 50 тисяч гривень боргу за грудень 2016-го — серпень 2017-го так і залишилися непогашеними. Пан Коба каже, що не розуміє, за якою схемою надходять нарахування навіть у різних районах Запоріжжя. Людмила Шанц звертає увагу, що, оскільки не відомо, які зміни до урядової постанови про монетизацію пільг і субсидій ухвалять, то не зрозуміло, на якій підставі було нараховано кошти за січень 2018-го. Тому деякі ОСББ ці кошти можуть повернути як помилково зараховані або зараховані не належному отримувачу.
До речі, за повідомленнями у ЗМІ, лише в Тернополі борги із пільг і субсидій об’єднання отримали повністю.
«Я спілкуюся з понад 250 ОСББ в Україні. У більшості з них компенсації за субсидіями та пільгами ще не дійшли на рахунки. Навіть якщо вони надійшли в управління соцзахисту, то правових підстав в УПЗН немає, щоб перераховувати ці кошти на рахунки ОСББ. Якщо вони не отримають цих коштів, то відключення поширяться на всю Україну, як у Рівному», — повідомила координатор житлово-комунальних програм Громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Уряд робить кроки для врегулювання ситуації. 9 лютого під час «Години запитань до уряду» в парламенті Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зауважив, що не дозволить, аби ОСББ залишилися без коштів, тому борг за 2017 рік буде погашено в повному обсязі.
«Щодо ОСББ, виробників енергії й комунальних послуг: усе до гривні їм буде заплачено коштами. Наступної середи ухвалимо необхідні зміни, і вважаю, що система запрацює. Прошу вибачення за такі технічні збої, але наголошую, що робимо це вперше і відповідально. Не залишимо жодного ОСББ без уваги і з боргами».
КОМПЕТЕНТНО
Павло РОЗЕНКО,
віце-прем’єр-міністр України:
«Думаю, ми прийдемо до повної монетизації субсидій. Але це залежить не від соціального блоку уряду — для цього потрібна сучасна система обліку послуг комунальників. А нині тільки у 80% багатоквартирних будинків є лічильники тепла, а про індивідуальні лічильники в кожній квартирі навіть не йдеться. У решті оплату розраховують за нормативами. Для монетизації субсидій це неприпустимо, оскільки призведе до витрачання зайвих державних коштів, махінацій і приписок.
2017-го зроблено перший крок на шляху до повної монетизації субсидій. Про це протягом 15 років багато говорили, але тільки наш уряд першим провів експеримент із монетизації: мільйон 400 тисяч сімей отримали гроші за економію газу й електроенергії. Скільки критикували систему субсидій спочатку! Але в опалювальному сезоні 2017—2018 років усі переконалися: в управліннях соцзахисту черг немає, і вже понад 7 мільйонів сімей отримують субсидії. І мало хто пам’ятає, що ще три роки тому субсидії потрібно було переоформляти щопівроку з багатьма паперів. Тепер усе роблять швидко, чітко, в автоматичному режимі».
Вікторія ПОГОРЄЛОВА,
голова правління ОСББ «Мотор»,
м. Київ:
«Немає сенсу направляти до ОСББ контролюючі органи, бо перевіряють ефективність використання внесків і роботу правління самі співвласники, і так ретельно, як ніхто зі сторонніх не перевірить. Саме ОСББ — ефективна модель управління житловим фондом, адже люди спрямовують свої кошти на утримання власності, і на всіх етапах є усвідомлення цього і контроль. У нас в ОСББ працюють ліфти, тривають ремонти, вивозять сміття, платять зарплату і податки. Чому? Тому що фактично мешканці, які не мають пільг і субсидій, кредитують замість держави поточне обслуговування будинку. Тож держава має погасити заборгованість. Наступний крок — монетизація субсидій, у якій зацікавлені всі».
Від редакції. Процес створення ОСББ, який почався понад 10 років тому, іде набагато повільнішими темпами, ніж заплановано. Та після ухвалення Закону «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» люди повірили у можливість стати ефективними власниками свого житла. Якщо у жовтні 2015 року діяло 14 328 ОСББ, а це 19,13% всіх житлових багатоквартирних будинків в Україні, то нині створено майже 28 тисяч об’єднань.
Але теперішня ситуація сприяє сповільненню цього руху. Вона показала й інше: ОСББ стають потужною силою, здатною захистити свої права. Тож сподіваємося, що питання, які турбують всі ОСББ, буде вирішено, і темпи їх створення не сповільняться. Отже, багатоповерхівки стануть не лише надійними в технічному плані й енергоощадними, а й естетичними і комфортними для кожного мешканця.