Мотивація — велика річ. Якщо майже 20 років заклики влади до того, щоб мешканці будинків об’єднувалися для управління спільною власністю, натикалися на нерозуміння цих самих мешканців — мовляв, навіщо, то останніми роками справи пішли набагато веселіше. Як кажуть, не було б щастя, то нещастя допомогло. Коли змінилися тарифи на житлово-комунальні послуги, люди почали замислюватися: як платити менше? Держава підказала вихід: об’єднуйтеся, беріть «теплі» кредити, бюджет допоможе, тож термомодернізуйте будинок і платіть менше. Люди повірили і переконалися, що це справді працює.
Однак останнім часом склалася ситуація, яка викликала занепокоєння в об’єднаннях співвласників. Це відшкодування їм коштів з пільг і субсидій. Адже зрозуміло, що субсидіанти платять обов’язкову частку, а решту за них доплачує держава, перераховуючи кошти чи енергетикам, чи водопостачальникам, ЖЕКам або ОСББ тощо. Та якщо енергетично-водопровідні структури — потужні монополії з фаховими юридичними структурами, які можуть постояти за себе, то що робити скромним ОСББ, яким, по суті, й заборгували найменше, і для яких кожна копійка на вагу золота?
За словами енергетичного експерта Святослава Павлюка, на початок червня загальна заборгованість із пільг і субсидій становила 20,5 мільярда гривень.
Грошей виявилося мало
«Загальна заборгованість щодо газу, яка входить у цю цифру, — 19,9 мільярда. А 0,6 мільярда — за утримання будинків, — пояснив Святослав Павлюк. — У структуру тарифу на утримання будинків і споруд входить загалом 18 різних послуг. Ціна цієї заборгованості набагато вища для ОСББ, ніж для, приміром, НАК «Нафтогаз України». Бо за ці 18 послуг відповідають об’єднання, які взяли на себе обов’язок за наведення ладу в будинку. Ці борги демотивують людей щось робити в будинку — брати кредит на модернізацію, утеплювати тощо. Можу лише апелювати, щоб ці 0,6 мільярда стали пріоритетом».
«Як наслідок, ОСББ не можуть виконувати свої статутні зобов’язання: належне утримання будинку та прибудинкової території, підготовку до опалювального сезону. Ми інформуємо співвласників будинків про катастрофічну фінансову ситуацію об’єднань унаслідок невиконання державою її зобов’язань», — перерахували свої біди представники ОСББ з Рівного, Павлограда, Луцька, Львова, Дніпра, Запоріжжя, Рубіжного та інших міст України, які записали відеозвернення до Президента, Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради України з приводу заборгованості держави перед об’єднаннями співвласників з відшкодування пільг та субсидій, і закликали високопосадовців негайно вирішити питання. А поки що «включили почекуна».
Експерти зауважують, що на початок червня була піврічна заборгованість з відшкодування пільг і субсидій. Однак у Міністерстві соціальної політики інші розрахунки. «Не погоджуюся з тим, що по півроку не фінансують субсидії, елементарна заборгованість на початок року закрита в повному обсязі. Справді, існує затримка, але це лише двомісячні нарахування», — зауважив заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко.
Та він погоджується, що розрахунки щодо суми субсидій, які закладені в бюджеті, не збігаються з реальною ситуацією. «Після опалювального періоду ми побачили, що коштів, закладених у держбюджеті на сьогодні, недостатньо, щоб забезпечити вчасне фінансування субсидій».
У бюджет було закладено на це 47 мільярдів гривень. А скільки потрібно? Різні експерти називають різні цифри: одні — 75—80 мільярдів, інші — 100. Точно не каже ніхто. Хай би там як, недоотримали всі постачальники послуг. Монополісти ще якось викручуються, хоч зрозуміло, що страждають люди. Один з прикладів цього — недавнє відключення ТЕЦ-6 у Києві, внаслідок чого люди залишилися без гарячої води. ОСББ ж поки що не знають, як викрутитися. І наслідки не забарилися.
Субсидіанти заплатять повністю?
«Відключають ліфти, звільняється персонал, не вивозять сміття, — розповіла «Урядовому кур’єру» координатор житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко. — Тож загальні збори ОСББ можуть прийняти рішення, що до дотримання державою її зобов’язань субсидіанти сплачують повну вартість витрат. Ще одна небезпека — ОСББ не може розрахуватися з банком за енергоефективний кредит. Тому наслідок похідний: деякі банки перестраховуються і вимагають під час видачі кредиту внесок у ремонтний фонд — понад 10 грн/м. Такі умови неприйнятні для співвласників. Наприклад, у Луцьку, де термомодернізація відбувалася найактивніше, з цієї причини процес заблоковано».
Зрозуміло, що жителі не термомодернізованих будинків платитимуть більше, ніж там, де будинок утеплили. Але тут є ще одна проблема: наскільки спокійно сприймуть субсидіанти те, що їм доведеться платити більше? Та ще й в умовах, коли платіжна дисципліна населення зросла. Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко наголосив, що нині люди розраховуються за комунальні послуги на 103%, тобто вносять поточні платежі й погашають борги. Отже, свої зобов’язання щодо оплати виконують. Тож їм перспектива платити більше, вочевидь, не сподобається.
Потрібні дієві кроки
Можливо, до цього не дійде. Бо після того як лідери ОСББ почали бити на сполох, привертаючи увагу до своїх проблем, гроші почали надходити. Нині, за словами Тетяни Бойко, заборгованість перед ОСББ у Луцьку, Кропивницькому, Черкасах — 5 місяців, у більшості міст — 3 місяці. Але вона вже менша, ніж ще місяць тому. «13 червня ОСББ Львова, Запоріжжя, Кам’янця-Подільського отримали кошти в повному обсязі. У Суми гроші надійшли після публікації відеозвернення від ОСББ і особистих звернень міського голови і керівника обласної держадміністрації. Чому така різниця і хто вирішує, кому дати, кому ні, — не зрозуміло. Якщо навіть усі борги з пільг і субсидій ОСББ отримають, цих грошей вистачить приблизно до жовтня», — наголошує громадський активіст.
А що далі? А далі, кажуть фахівці, потрібно ухвалювати системні рішення, зокрема і щодо монетизації пільг. І називають ситуацію, коли з бюджету 47 мільярдів передбачено на пільги і субсидії для сплати компослуг лише 400 мільйонів — на енергоощадні заходи, не зовсім правильною. Бо це тільки збільшує число субсидіантів, апріорі не зацікавлених у термомодернізації свого житла. Навіщо? І так держава заплатить.
Втім, на державному рівні проблему розуміють і шукають дієві шляхи зміни ситуації. Перший крок вже зроблено. «Це можливість монетизації невикористаних сум субсидій, щоб стимулювати громадян до економного споживання енергоресурсів. Кожна родина, яка має зекономлену суму субсидій за підсумками опалювального періоду, може звернутися до органу соціального захисту населення із заявою і отримати еквівалент вартості 100 кубометрів газу за умови використання індивідуального газового опалення», — зауважує Віталій Музиченко.
Вочевидь, наступні кроки також не забаряться.
«Замість того щоб мати ситуацію, коли населення самостійно сплачує рахунки, ми створили систему, за якою через сплату податків, перерозподіл коштів приймаємо квазірішення для врегулювання ситуації. Це абсолютно неприйнятно. Але це не вирішує питання по суті. Можливо, потрібно приймати непопулярні рішення. Ми вийшли з ініціативою щодо скасування будь-яких клірингових розрахунків, запропонували створити систему, яка на казначействі замкне всі розрахунки. Так усі учасники цих процесів працюватимуть в умовах прозорих і зрозумілих усім розрахунків. Наступний крок — монетизація на рівні отримувачів субсидій. Ми не готові на третій крок, не зробивши перші два», — зауважив заступник міністра економіки Сергій Марченко. Здається, до варіанта монетизації пільг і субсидій суспільство вже готове. А тим більше та його частина, яка здійснює самоуправління будинками. Адже бачимо, що колективний ефективний власник у багатоповерхівках уже формується, багато з них навчилися працювати в нових умовах. Головне — не дати цьому процесу зупинитися. Для цього, вочевидь, найперше, що треба зробити, — вигнати з усіх ОСББ отого боргового почекуна. Сподіваємось, що так і буде. Адже в ситуації, коли держава взяла чіткий курс на енергоефективність і енергонезалежність, а люди почали його підтримувати, такий розвиток подій був би найдоцільнішим.
Коли верстався номер. Учора багато хто з нетерпінням очікував ухвалення законопроекту №6600 щодо змін до бюджету. Ці зміни передбачають збільшення на загальну суму 25 мільярдів гривень фінансування оборони, медицини, ЖКГ, інфраструктури, соціальних програм. У цій цифрі левова частка — 14,1 мільйона гривень — субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню. Тобто на те, що й допоможе «вигнати почекуна». За цей закон проголосували 264 народні депутати. Тож об’єднання чекають погашення заборгованості.