Із настанням (хоч і не скрізь) опалювального сезону людей із потроєною силою почали цікавити різні питання щодо субсидій на житлово-комунальні послуги. А надто після початку пенсійної реформи. Літні люди отримали різні доплати, проте майже кожного з них цікавить, як це вплине на розмір допомоги, яку надаватиме їм держава у платі за компослуги.
Роз’яснення «Урядовому кур’єру» надала заступник директора департаменту державної соціальної допомоги, керівник відділу адресного надання пільг, компенсацій та житлових субсидій Міністерства соціальної політики Тетяна Голубенко.
Субсидіантів поменшає
Вона зазначила, що цього опалювального сезону субсидії отримуватимуть понад 6 мільйонів домогосподарств у всій Україні. Порівняно з показником минулого року — близько 6,7 мільйона — їхня кількість трохи зменшилася, але неістотно. Планують, що в наступному році цей показник знижуватиметься вже більш вагомо, адже доходи українців зростають.
— Нині під час розрахунку розміру субсидій на новий опалювальний період беремо до уваги показники доходів громадян за І—ІІ квартали 2017 року. А в той час, як пам’ятаєте, саме було збільшено вдвічі мінімальну заробітну плату. Це вплинуло на число отримувачів субсидій — їхня кількість зменшилася. Однак на цей опалювальний сезон фахівці відділів соцзахисту поки що мають неповну картину оновлених доходів українців. Адже не слід забувати, що у жовтні відбулося осучаснення пенсій. Та можу заспокоїти літніх людей: хоч би на яку суму збільшилася ваша виплата, на розмір субсидії це не вплине. Принаймні в цьому опалювальному сезоні, — пояснила фахівець.
І додала, що збільшення пенсій почнуть враховувати у розрахунку державної допомоги на оплату комунальних послуг не раніше травня 2018 року.
Для тих, хто зекономив
Вона нагадала, що нині в усіх регіонах почалися виплати коштів за зекономлені субсидіантами електроенергію та газ. Особливих проблем із цими виплатами, за словами фахівця, немає. Єдина суперечність, яка подекуди виникає, це коли людина або родина вважає, що вона зекономила енергоносії, а компанії, які ці енергоносії їм постачали, так не вважають. І у списках тих, хто зекономив і має право на виплату коштів, їхніх прізвищ немає.
Фахівець зауважила, що міністерство до складання цих списків не має жодного стосунку, за це відповідають газопостачальні компанії в регіонах. І лише їхні працівники вирішують, насправді субсидіант зекономив і має право на виплату чи ні. І якщо ви звернулися зі скаргою до управління соцзахисту за місцем проживання, а вам сказали, що у списках вашого прізвища немає, з’ясовувати, чому так сталося, слід, звернувшись безпосередньо до надавачів комунальних послуг за місцем проживання. Якщо ж прізвище у списках є, проблем з виплатами бути не повинно. Єдине тут застереження: щоб на момент звернення по виплату у відділах соцзахисту для цього була достатня кількість коштів.
Усього газопостачальні організації подали списки на 2 мільйони українців з усіх регіонів, які зекономили й мають право на виплати. Проте виплати проводять не просто за списками, а за особистою заявою споживача. Адже кожна людина на власний розсуд має обрати, в який спосіб їй буде зручніше отримати виплату: через пошту, банк або на картку. Нині заяви подали понад 1,7 мільйона домогосподарств. На виплати їм необхідно близько 1,1 мільярда гривень.
Посадовець нагадала, що спочатку термін подання заяви на таку виплату було встановлено до 1 вересня 2017 року. Згодом його подовжили до 1 листопада. Після цього терміну заяв більше не приймають. Виплатити всі кошти спершу планували до 15 листопада. Проте нині зрозуміло, що в деяких областях від початку виплат ресурсу субвенцій виявилося недостатньо, хоч гроші поки що отримали не всі, хто має на це право. Тому термін виплат подовжено до часу, коли в регіонах з’являться необхідні кошти. Та врешті, запевнила фахівець, належні кошти за зекономлені енергоносії отримають усі, хто має на це право, в повному обсязі.
Січнева монетизація — не для споживача
Заступник директора департаменту пояснила, що з 1 січня 2018 року монетизуватимуть лише взаєморозрахунки між надавачами комунальних послуг і державою (Мінфіном) у сплаті за субсидії. Вона наголосила, що споживачі коштів за субсидії поки що живими грошима на руки не отримуватимуть. Можливо, колись у майбутньому, але не нині.
А цього разу розрахунки між згаданими установами, які досі були безготівковими і проводилися переважно як взаємозаліки, змінюються на готівкові за вимогою МВФ. Отже, кошти за субсидії постачальники комунальних послуг отримуватимуть від держави готівкою. Для споживача ж поки нічого не зміниться. Домогосподарствам, як і раніше, нараховуватимуть суму субсидії, на яку зменшується плата за місяць за комунальні послуги.
Фахівець зауважила: якщо споживач не сплачуватиме обов’язкового платежу, йому можуть скасувати субсидію. Розрахувати, чи правильно вам нараховують суму обов’язкового платежу на місяць, отримувач субсидії може самостійно. Для цього слід додати доходи за місяць усіх членів родини і поділити цю суму на кількість людей, що мешкають у квартирі, щоб дізнатися середній дохід на одну людину саме цього домогосподарства. Далі цю величину слід поділити на загальний прожитковий мінімум (нині це 1624 гривні), потім поділити на 2 і помножити на 15 (відсоток, не більшою за який доходів родини на місяць має бути плата за комунальні послуги). У такий спосіб визначається відсоток, який слід взяти від загального доходу родини на місяць. Дохід родини за місяць ділиться на 100 і множиться на цей відсоток — це розмір обов’язкового платежу для конкретної родини.
Якщо відняти цей показник від загальної вартості комунальних послуг на місяць, то матимемо розмір субсидії для сім’ї. Далі у розрахунках загальний розмір субсидії розподіляється пропорційно на різні види комунальних послуг відповідно до того, скільки коштує кожна конкретна послуга в загальній вартості послуг для родини.
Тетяна Голубенко зазначила, що пропозиції Мінфіну нараховувати субсидії не на соціальні нормативи, а на фактично спожиті комунальні послуги Мінсоцполітики не підтримало. Отже, субсидії і надалі (принаймні поки що) нараховуватимуть саме на соцнорми. Адже нині їх узгоджено із фактичним споживанням, тож проблем і розбіжностей не має бути. Мінфін же отримуватиме від надавачів комунальних послуг точну достовірну інформацію про спожите субсидіантами. У подальшому цю інформацію вивчатимуть та опрацьовуватимуть фахівці, і можливо, згодом на основі цього запропонують зміни до нині чинних нормативів.
Отже, чи змінюватимуться згодом соціальні нормативи і в який бік — побачимо. А поки що слід заспокоїти літніх людей: доплати до пенсій обсягу субсидії не зменшать. Принаймні до травня 2018-го.
ДОВІДКА «УК»
Соціальні нормативи, за якими нараховують субсидії
♦ норма площі — 13,65 квадратного метра на особу плюс 35,22 на сім’ю;
♦ якщо домогосподарство — це одна або кілька непрацездатних осіб, норма площі становить 75 квадратних метрів;
♦ споживання води — 2,4 кубометра холодної та 1,6 — гарячої на місяць;
♦ електроенергія: для споживачів з газовою плитою — 90 кВт·год на особу на місяць і додатково 30 кВт·год на кожну особу в родині;
♦ газ: якщо в помешканні є лише газова плита для приготування їжі — донедавна було 6 кубометрів на особу на місяць, нині цю норму змінено, вона становить 3,3 кубометра на місяць; якщо є плита і водонагрівач — 10,5 кубометра на місяць;
♦ якщо приміщення опалюється газом, норма становить 5 кубометрів газу на опалення одного квадратного метра площі. Проте не слід забувати, що в кожному регіоні до цієї норми можуть застосовувати власний коригувальний коефіцієнт. Він різний для одно- чи двоповерхових будинків і багатоквартирних споруд.
ДЖЕРЕЛО: Міністерство соціальної політики